Ніжинські лікарі зробили здорову дитину туберкульозником

Добавить новость

Четверг, 21 Мая 2009 17:56  |  Просмотров: 4458

Ольга Головенко з Нікіткою

Маленького Нікіту Головенка з села Талалаївка Ніжинського району медсестра запідозрила в тому, що він хворий на туберкульоз. Батькам хлопчика довелося доводити, що це не так, терпіти несправедливі звинувачення. Чому і за що? Коли все остаточно з'ясувалося, Головенкам запропонували... забути про те, що їх образили.

Лікарі рекомендували переїхати
Маму з Нікітою застала вдома. У хлопчика приболіло горло. Але весь час лежати під ковдрою хлопчик не збирався. Дочекавшись, коли відгуркоче перший весняний грім і вигляне сонечко, малий випросився погратися у дворі. Весела, жвава дитина. Показував іграшки, попросився посидіти в машині.
— Нікіті зараз три з половиною роки, — розповідає Ольга Головенко. — Він хворобливий з дитинства, алергетик. Народився Нікітка у Чернігові, коли я навчалася на четвертому курсі Академії бізнесу та підприємництва. Саша, мій чоловік, працював на ЗАЗі. (Ользі зараз 24 роки, Олександрові — 25. — Авт.). Жили в гуртожитку, а там сирість, грибок. Лікарі порекомендували переїхати. Чоловік перевівся працювати в Київ на залізницю. Ми купили хату в Талалаївці. Два роки, як тут живемо.
Рік дитина зовсім не хворіла. І я пішла працювати. Нікітку у рік і десять місяців віддали у садочок, у травні. А вже влітку... Починається з горла, зазвичай гострий ларинготрахеїт, потім переходить у кашель, бронхіт. 311 до 31 жовтня лежали в Ніжинській лікарні з гострим обструктивним бронхітом (тобто має алергічний характер).
Після виписки у нас була розмова з завідуючою дитсадком Світланою Загірняк. Вона порадила: «Візьміть у лікарні призначення на домашній режим, до будь-якої дати. Посидите вдома, платити при цьому не треба, а місце зберігається. А там вийдете, хоч і раніше, і платити будете, як належить».
Посиділи ми на домашньому режимі, пішли в садочок і знов у лікарню потрапили. Вважайте, на всю зиму. 31,1 лютого, коли виписались, попросили призначити нам домашній режим. Дату лікар вибрала випадково, до настання тепла — перше травня.

«Що, знов заболіли?»
— У понеділок Нікітку в садочок водила я. Він був здоровий, в садочок ішов з радістю. А вночі на вівторок чомусь знов піднялася температура, до 39. В середу вранці приїхав чоловік і машиною відвіз нас на Ніжин.
Здаємо аналізи в Ніжині, під кабінетом велика черга, приймали дві лаборантки. Я попросилась пройти поза чергою, адже в дитини висока температура. Коли почали брати кров з пальчика, Нікітка розплакався. Напроти сиділи на кушетці та розмовляли друга лаборантка і жінка з дівчинкою років двох-трьох. Раптом вона до мене (видно, почувши моє прізвище): «Ну що, знову заболіли? Вам потрібно сидіти вдома до першого травня, то й сидіть!». Потім з'ясувалось, що це нова медсестра з нашого дитсадка Наталія Сербин. «Ви не мали права приходити без дозволу лікаря! Дитину привезли без довідки», — продовжує вона. «Як, без довідки? — здивувалась я. — Чоловік спеціально їздив в амбулаторію, приносив довідку». «Я її не бачила», — відрізала медсестра. Виходжу з кабінету, заходить наступна людина, двері не зачиняються. А медсестра, навіть не притишуючи голос, каже: «Він же туберкульозний! А вони водять різних...» Це чую я, чує вся черга. Всі зразу: «Ой!». В черзі ще моя знайома з Ічнянського району стояла, Віта Дирда (дівоче прізвище), чоловікова односельчанка. Питає: «Це правда, Олю?». Сльози навернулись на очі. Я не витримала, відповіла:
— Що ви говорите? Ми перевірялись у Києві. Я в садочок привела Нікітку здорового...
— Ви таких взагалі не пускайте в садок, — почула слова лаборантки. В серці защеміло. Ми пройшли крізь чергу, мов по розпеченому камінню. Всі свердлили нас з дитиною очима. Я хотіла розповісти, що пройшли всі обстеження, зробили флюорографію, пробу Манту... Не було сил від образи. Наш дідусь, із Бакаївки Ічнянського району, два роки тому захворів, — пояснює Оля. —У Ніжині в свекра виявили туберкульоз. Але ж Нікітка дідуся не бачив, з ним ніколи не спілкувався.
Нічого тоді в дитини не знайшли, тільки температура. Приїхав чоловік нас забирати, я розплакалась, все йому розповіла.

Вибачатись медсестра відмовилась
Після лікарні я поїхала в дитсадок. Хотіла поговорити з завідуючою. До мене підійшла вихователька Валентина Олексіївна: «Знаєте, що мені від завідуючої було, що я вас раніше прийняла? Приходите, дітей тільки заражаєте!» «Чим?» — питаю. «Ми знаємо, чим». Завідуюча дитсадка до мене так і не вийшла, хоча я бачила її у вікно.
Сказали, в Ніжин поїхала, але нібито з мобільного дзвонила, передавала, щоб ми до першого травня вдома сиділи. І я зрозуміла, що чутка вже пішла. В той же день я поїхала в Ніжин, написала скаргу головному лікарю Ніжинської ЦРЛ на медсестру нашого садка Наталію Сербин. Але головний лікар відповів, що медсестра Талалаївського дитсадка районній лікарні не підпорядковується. Дев'ятого квітня в Талалаївку до завідуючої дитсадком поїхав голова районної ради Валерій Марченко. Я в скарзі просила, щоб медсестра привселюдно вибачилася. Адже образу вона мені нанесла також привселюдно.
До скарги я додала довідку, яку взяла у завідуючої дитячим відділенням Ніжинської ЦРЛ, що Нікітка здоровий. Довідку про щеплення Манту. Завдитсадком пообіцяла поговорити з колективом. Назавтра, коли чоловік зайшов у садочок, завідуюча запросила його в кабінет, покликала туди медсестру, і та запевнила, що нічого такого не говорила. На тому все й скінчилося.
Після того, що сталося, ми з'їздили в Ніжинській тубдиспансер, але нас там навіть не прийняли. «А на підставі чого? Результати Манту у вас нормальні. Контакт значиться два роки тому».
Чи була розмова з медсестрою, не знаю. Якщо і була, мене ніхто на цю розмову не запрошував і відповіді на скаргу не давав. Якби навіть це була правда про туберкульоз, то яке право мала медсестра публічно це розголошувати? А це ж брехня.

«Ми зовсім нічого не знали»
У дитячому садку тиха година. В спальні дружно сопуть дітлахи, з кухні пахне кашею і котлетами. Першою зустріла виховательку середньої групи Валентину Красновид.
— Нікіта Гоповенко відвідує мою групу. Хлопчик часто хворіє простудними захворюваннями. Про туберкульоз я нічого не чула, поки на садок не надійшла заява, — говорить вона.
Доки поговорили з вихователькою, медсестру Наталію Сербин в кабінеті вже не застала. Хоча зранку, казали, вона була. Тим часом прийшла завідуюча, пояснила, що в Наталі)' хворіє дочка.
— Про те, що дитина Гоповенко Нікіта може мати чи не мати якесь відношення до туберкульозу, я дізналась, вже коли приїхав голова районної ради Валерій Марченко і привіз мені скаргу від матері, — запевняє завідуюча дитячого дошкільного навчального закладу «Лелеченька» Світлана Загірняк. — Проба Манту, яка показує реакцію на туберкульоз, у Нікіти дала точку всього в три міліметри, тоді як в інших дітей є реакція по 18-20 мм.
— Як я могла таке сказати, якщо я не знала, що в їхній сім'ї захворювання на туберкульоз? — запитала медсестра дитячого садка Наталія Сербин, коли все-таки зустрілися —У мене була довідка, що до першого травня Нікіта Головенко знаходиться на домашньому догляді, так як дитина часто хворіє. І от батьки приводять нам цю дитину на початку квітня. Я матері не грубила. Може, вона почула слово «туберкульоз», але це ніяк не стосувалося її дитини. Повторюю, я не знала про їхнього родича. Те, що вона прі мене написала, — це наклеп. Але я лю дина миролюбива, мені працювати селі, їй — водити в садок дитину. Я бачу свою помилку в тому, ще може, в неналежному місці зробила їй за уваження. Я себе винуватою не відчуваю.

Лікаря-педіатра Талалаївської амбулаторії загальної практикі сімейного лікаря Валентину Ювко застала вже вдома.
— Не знаю, хто винен у тому, що виник цей конфлікт. Чи це правда що була кинута подібна фраза. ), у мене з мамою розмови не було.
— У минулому році в нас уже був випадок захворювання дитини на туберкульоз. Тому всі насторожені. Торік на обстеження було направлено 103 дітей. А їх по нашій дільниці 405.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч», №12 (1201)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: