Мобильная версия сайтаТетяна Жогалко: «Вірю у добро людських рук»
Із досьє. Тетяна Миколаївна народилася і виросла в Чернігові. Практично все життя прожила тут. Тому і патріот свого міста. Каже, що ніколи не проміняє його на якесь інше. Після інституту разом зі своїм чоловіком Олександром в пошуках романтики поїхали в Узбекистан, але витримали лише 4 роки. Незважаючи на матеріальні блага (мали там 2-кімнатну квартиру, непогано заробляли як для молодих спеціалістів і мали престижні посади), повернулись в рідне місто. Воно їм снилось всі ті роки. В Узбекистані народився син, а донечка вже в Чернігові. Сьогодні Тетяна директор мистецької галереї «Круті сходи».
- Пані Тетяно, розкажіть трошки про своє дитинство.
- Дитинство - то як зовсім інший казковий світ, безтурботний і цікавий. Жива мама, яка для мене була і подругою, і порадницею, і захистом від всяких негараздів. Найбільше пам'ятаю вихідні дні - це походи, прогулянки на Вал (там колись стояли гойдалки) чи на "жабки", вершкове морозиво за 13 копійок, а на великі свята - пломбір за 19 копійок. Наврядчи сучасні діти мене зрозуміють. Я не пам'ятаю, як саме я мріяла в дитинстві, але добре засвоїла від своїх батьків, що треба багато працювати в житті, щоб чогось досягти. Але щоби праця була в радість, приносила задоволення не тільки матеріальне, але й моральне.
- Як ваша життєва дорога пролягла до відкриття мистецької галереї «Круті сходи»?
- Раніше, працюючи в установі, яка фінансувалась з державного бюджету, та ще й маючий не дуже ініціативного керівника , ми з чоловіком мріяли про власну справу. Бо не могли повністю реалізувати свої творчі проекти, нові ідеї, постійно відчуваючи себе в якихось певних рамках: це ще можна, а оце вже ні. Не відомо, скільки б ми "пливли за течією", аби не несподівана проблема зі здоров'ям, складна операція і на додаток залишились ще й без роботи і я, і чоловік. Як то часто буває в житті - саме в складних ситуаціях людина концентрує в собі всі можливі і, здавалось би, неможливі якості. Саме безвихідь поруч з прагненням зреалізуватися у цьому житті, а також підтримка друзів та однодумців і привели до відкриття мистецької галереї «Круті Сходи».
- То назва «Круті Сходи» не є символічною?
- «Круті Сходи» трапляються в житті багатьох людей. Більшість митців, чиї роботи експонуються в галереї, пройшли крутими сходами життя і пошуків у своїй творчості, поки досягли успіхів, поки створили своє ім'я. Довелося іти крутими сходами своєї долі і мені. Я піднімалась цими сходами щодня все вище і вище.
- Співпрацюючи з митцями, Ви переймаєтесь їхніми проблемами. Які вічні проблеми заважають сьогодні нормальному розвитку мистецтва?
- Експозиція галереї складається з робіт наших хороших друзів, як відомих і славетних в Україні, так і зовсім молодих, але талановитих і самобутних. Звичайно, кожного з авторів я добре знаю і переймаюсь їхніми проблемами.
Ми часто зустрічаємось на мистецьких виставках, заходах. То і є спілкування, і представлення нових робіт, і обговорення якихось проектів, і, звичайно ж, ділимося проблемами. Якщо у Марійки Кравчук захворіли пацята і ця проблема її хвилює так, що вона не може закінчити свою творчу роботу (а вона творить дива з соломки), яку я дуже чекаю, звичайно я буду переживати разом з нею. І якщо у Василя Беседіна вийшов невдалий випал його робіт і посуд не звенить, як пісня, я також засмучена разом з ним. Але як мені приємно і радісно, що моїх молодих хлопців, що працюють у творчо-виробничій майстерні при галереї, художня рада на виставці помітила і оцінила, ще й замовлення надали.
- Чи важко сьогодні жінці займати місце директора, вести свій бізнес?
- Незалежно від того, жінка чи чоловік займає керівну посаду, все залежить від особистих якостей людини, наскільки гармонійно поєднується професіоналізм, комунікабельність, порядність, дипломатичність - це головні риси, притаманні сучасному керівнику, і від цього залежить успіх справи.
- С чого складається Ваш робочий день?
- Звичайно робочі дні не схожі один на інший, вони всі різні, але завжди насичені якимись цікавими подіями, зустрічами, спілкуванням з творчими людьми. Це і проведення екскурсій, зустріч гостей з інших міст і країн. Це і підготовка до виставок, у яких ми традиційно приймаємо участь.
- А назвіть більш цікаві проекти, які Вам запам'ятались ?
- Намагаємось свої мистецькі заходи проводити цікаво і з відступом від установлених форм, оригінально. Тому вони запам’ятовуються і, як правило, мають продовження. Наприклад: виставка традиційної дитячої іграшки на Святого Миколая стала вже традицією і перетворилась в дійство для дітей. Спільний проект "Мистецький міст Схід - Захід" - то є і постійна експозиція художнього гутнього скла з Львівського музею скла і виставка львівських художниць (до речі, буде мати продовження в жовтні-листопаді), а також обміни експозиціями, між галереями, які заплановані на майбутнє.
- Я бачу у Вас на столі таку красиву книгу "Партнери XX століття".
- Так. Галерея "Круті Сходи" була запрошена на І міжнародний економічний форум ділових і фінансових кіл, що проходив у Києві в листопаді 2001 року. І за результати роботи цього форуму нас занесли у цю міжнародну елітну книгу.
- У Вас багато різних дипломів. Розкажіть будь ласка трохи про них.
- Це все результати наших поїздок на заходи, учасниками яких ми були. Всі вони по-своєму цікаві і значимі для нас. Найбільш цікавий - диплом за стабільне в ринкових умовах підприємництво і за представлену високоякісну продукцію на І-му міжнародному ярмарку жіночого підприємництва. Є диплом за участь у виставці-презентації області "Чернігівщина запрошує до співробітництва” у Москві. До речі, зараз ми отримали запрошення продовжити співпрацю з Москвою і готуємось до поїздки. Пишаємось пам'яткою про участь у ІІІ-му всесвітньому форумі українців, на якому ми зустрілись з нашими друзями із Франції, Канади і Бразилії.
- Ваша родина також бере участь у роботі галереї?
- Звичайно, справа у нас сімейна. Якщо я займаюсь більш справами галерейними, то чоловік Олександр керує творчо-виробничою майстернею, що працює при галереї. Тут же працює наш син Микола - різьбяр по дереву. Приємно відмітити, що його роботи привертають увагу як фахівців, членів художніх рад виставок, так і потенційних покупців. Дочка Ольга допомагає в канцелярській справі бухгалтерії. Так що ми всі разом.
- Ви справляєте враження сильної людини, але при цьому виглядаєте дуже жіночно. Що, на Вашу думку, має домінувати в жінці, щоб вона була щасливою?
- Таке поняття, як красива жінка, дуже спірне. І потім, дивлячись в якому аспекті його розглядати (сміється). А якщо серйозно - в жінці знову ж таки гармонійно мають бути присутні краса фізична, внутрішня, духовна. А взагалі, жінка як явище - дуже цікава річ, але то інша тема.
- Пані Тетяно, на чиїх помилках навчаєтесь, на своїх чи на чужих?
- Мабуть, все ж таки, на своїх, хоча чужі помилки, чужі невдачі "приміряю” на себе - і роблю висновки.
- Чи займаєтесь самокритикою?
- Займаюсь і досить часто. Можливо, постійно. Але не самокритикою, а самоаналізом. У мене є чудова подруга - Тамара Махоткіна, яка навчила мене любити себе, поважати свої вчинки і ніколи не займатись самоїдством, копирсанням у своїх помилках (якщо вони є).
- Які якості характеру допомагають Вам у житті, а які шкодять?
- Допомагає у житті віра в Бога, у здійснення моїх задумів, в людей. І потім я часто "програю" ту чи іншу ситуацію, ставлю себе на місце іншої людини, намагаюсь зрозуміти, і ще я неледача. І взагалі - це вже пішло самовиховання. А шкодять мені не мої якості, а люди - байдужі, нерозумні, ледачі, іноді такі зустрічаються в кабінетах.
- Чи багато для Вас означають гроші?
- Гроші самі по собі ніколи не були самоціллю, але на певному етапі для здійснення задумів, вони просто необхідні. Тому треба багато працювати, щоб заробити їх в тій кількості, в якій нам вони необхідні.
- Пані Тетяно, Ви і здоровий спосіб життя?
- Здоровий спосіб життя - то є позитивні емоції, оптимістичний настрій і віра в здійснення своїх мрій.
- У які прикмети вірите?
- Вірю і знаю, що все, що експонується у моїй галереї, зроблено руками добрих людей. При цьому закладено великий позитив, тому кожен експонат може бути оберегом - чи то рушник, вишитий на добро, чи то скриня, оздоблена знаками-оберегами від лиха і зла, чи то плетений із соломки птах - втішатиме дитину, заспокоїть і відгонить непокійні сни. Вірю в добро людських рук.
- Які будуть Ваші побажання оточуючим?
- Бажаю вірних і надійних друзів, які є у мене. Бажаю мати улюблену роботу, яка б приносила насолоду і задоволення.
Наталія Повжик, газета «7 дней» №40, 21 серпня 2002 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
