Ексклюзивне інтерв’ю із Сусанною Карпенко — учасницею шоу «Голос країни-2»

Нині нікого не здивуєш телепроектами, в яких може взяти участь кожен. Зокрема, на початку року увага ледь не всієї України була прикута до грандіозного проекту «Голос країни-2». Звісно, багато хто, особливо на Чернігівщині, вболівав за уродженку Бахмацького району Сусанну Карпенко, яка, без сумніву, прикрасила шоу своїм неповторним самобутнім вокалом. Але за кілька місяців проект завершився, і конкурсанти роз’їхалися по домівках. Про те, що залишив проект у душі співачки, а також про її життя і творчість після шоу, дізнавалися у Сусанни Карпенко.

– Сусанно, вже багато років ви живете у Києві, а чи часто згадуєте про село на Чернігівщині, в якому народилися?
– Я родом із села Красилівка Бахмацького району. Раніше там жили мої дідусь і бабуся. Частину дитинства я провела у цьому селі, навіть деякий час вчилася у місцевій школі. Згодом моя родина переїхала до Києва, та все одно час від часу я приїжджала у гості. А тепер у Красилівці живуть далекі родичі.

– Чому ви вирішили взяти участь у другому сезоні «Голосу країни», адже, можна сказати, що до проекту ви вже знайшли свою стежину в музиці?
– Мене запросили організатори. До речі, над проектом працювала велика професійна команда. Крім того, що приймалися заявки від тих, хто бажає спробувати себе, проводився пошук цікавих співаків для урізноманітнення програми. Тож і мені дісталося таке запрошення. На той момент я мала незначний досвід сольного виступу. Проект дав мені можливість перевірити себе на великій сцені, бо я ніколи не брала участі у таких конкурсах.

– Яка атмосфера панувала на проекті, що вам найбільше запам’яталося?
– Найбільше враження на мене справило те, що я вперше в житті зустрілася з такою кількістю талановитих людей. Треба сказати, що кожен із них – яскрава особистість. Я вже не кажу про нашу команду Олега Скрипки! Конкурсанти представляли переважно популярну музику і у своєму напрямку були дуже сильні. У нашій групі я перезнайомилася з усіма. Але найбільше вразили Іларія та Назар Собко – освічені, ерудовані, знають, чого хочуть, сильні особистості й вокалісти. Загальна атмосфера на проекті була хороша, організатори з повагою ставилися до артистів. Перед кожним виходом на сцену конкурсантів морально підтримували, що дуже приємно.

– Як проект «Голос країни-2» вплинув на ваше життя?
– Для мене це був колосальний викид адреналіну! Раніше я виступала на маленьких сценах для небагатьох людей і відчувала себе спокійно. А представляти своє мистецтво на всю Україну – це дуже відповідально. Такий виступ вимагає від виконавця неабиякого енергетичного та емоційного напруження. Як співачка я отримала великий позитивний досвід. Я вдячна долі за те, що у мене був шанс показати фольклор з великої сцени, адже це було моєю метою. Нині я співаю, як і раніше, у гурті «Божичі», працюю над власною сольною кар’єрою. І що особливо приємно, після проекту мене почали запрошувати виступати з концертами. Ось такий результат.

– Вас стали більше впізнавати, більше брати автографів?
– І це також. Після концертів, коли виступаємо із «Божичами», до мене підходять люди, починають брати автографи. Це дуже приємно. Та для мене важливіше почути відгуки про моє мистецтво, знати, що людям подобається саме фольклор, автентика. Це найвищий комплімент!

– І про ваші творчі плани. Чи будуть вони пов’язані з Чернігівщиною?
– Я б із задоволенням приїхала до Чернігова із сольною програмою, можливо, з сучасним фольклором. Я б зробила програму на основі чернігівських пісень. Я їх знаю дуже багато, бо часто їздила в експедиції в Чернігівську область. До речі, у другій половині липня, звісно, за сприятливих погодних умов, плануємо з чоловіком двотижневий похід на байдарках Чернігівщиною – збиратимемо фольклор у Менському і Сосницькому районах. І до Чернігова буду приїжджати, бо я дуже хочу цього і зроблю все можливе, щоб приїхати.



Ірина Осташко, тижневик «Деснянка вільна» №59 (358), фото з архіву Сусанни Карпенко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.