У міліції працюють жінки з характером

Про те, що Ірина Пузирна, начальник режимно-секретного сектору міського відділу міліції — ніжна, тендітна й беззахисна жінка, її колеги — правоохоронці, прямо скажемо, згадують раз на рік — на 8 Березня.

І тільки в цей день оточують турботою й увагою. Решту ж часу вона для них, у першу чергу, — справжній опер з більш ніж десятирічним стажем роботи в міліції, сильна, рішуча й відважна. Жінки з іншим характером, каже Ірина, у правоохоронних органах довго й не затримаються.

З весілля — та в міліцію

У міліцію Ірина потрапила… прямо з власного весілля. Щоб працювати в органах після педінституту, треба було пройти спеціальне початкове навчання.
— Я написала заяву ще у травні. Сиджу, чекаю. Відповіді нема. А заміж виходити ж треба. Врешті, призначили ми дату весілля на 8 вересня, зізвали гостей, усе, як треба. А тут приходить наказ — 9 вересня бути вже в Одесі для початку навчання. Я до начальника — у сльози, як же це мені, заміж не виходити? Дозволили запізнитися на день. От так мене до потяга й провели новоспечений законний чоловік зі свідком. Уже туди ж, до Одеси, присилали й весільні фото, — сміється Ірина.

Злочинець загубився через… букву

За десятиліття Ірина Пузирна попрацювала ледь не у всіх підрозділах міліції. Починала зі слідчого в Ріпкинському райвідділі. Далі була служба у кримінальній міліції у справах дітей. А потім — і в карному розшуку.
— Я вела лінію розшуку злочинців, безвісти зниклих, та встановлення особистості невпізнаних трупів. Там було, звичайно, цікаво, — пригадує Ірина. — У морг почали водити, всі думали, я втрачу свідомість при вигляді трупа, але ні. Треба було відкатувати відбитки з трупів. Переписувати татуювання. З такими словами були татуювання, що й не знали, як в «орієнтуваннях» писати — три крапки ставили після першої букви. Цікавий був випадок, коли через переплутану одну літеру в прізвищі розшукуваного довго не могли знайти злочинця. Він у цей час спокійно жив у Білорусі. Слали запити — колеги відповідають: нема такого. Випадково виявили помилку й одразу ж знайшли.

Жінка — опер

Роботу в Чернігівському міськвідділі міліції Ірина почала з відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків — опером. А ось тепер очолює відділ, що засекречує міліцейські документи. Каже, жінки-міліціонери — особливі представниці прекрасної статі.
— Ми простіше й спокійніше дивимося на життєві проблеми. Але головна біда професії — на жаль, за роботою залишається дуже мало часу, щоб приділити своїм найближчим і найдорожчим, — зізнається Ірина. — Тому напередодні свята весни я б хотіла побажати колегам-жінкам, щоб вони не забували про свої родини й більше часу витрачали на себе!

Ольга Чижова, тижневик «Чернігівські відомості», 7 березня 2012 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.