Сто років бабусі. Здоров'я їй додає склянка молока і свіже яйце щодня

Сто років виповнилося Оксані Лаврентіївні Труш - жительці села Червоні Партизани, що в Носівському районі. Головним скарбом життя пенсіонерка вважає - дочку, двох внуків, чотирьох правнуків і одну праправнучку.

Оксана Лаврентіївна -1912 року народження. Вона добре пам'ятає перші роки радянської влади, розкуркулення, колективізацію, голод і воєнне лихоліття.
На долю цієї простої жінки-трудівниці випало чимало трагічних ситуацій, коли опускалися руки, але віра в Бога і молитва робили своє, витягуючи з прірви лихих годин.
Хоча пані Оксана була із заможної родини, та скрути не цуралася, і вийшла заміж за парубка з бідної сім'ї. Молодята взяли у борг хату, відремонтували її. Залишалося лише щасливо жити. Аж ні! Спочатку жінка втратила сина, потім з війни не повернувся її коханий чоловік. Як далі жити?... Оксана Лаврентіївна знала як. Знала -навіщо. Бо ж у неї була маленька донечка, яку необхідно поставити на ноги. Ганна - дитя голодомору. Довгожителька добре пам'ятає, як в ті страшні роки вона ходила полями, шукала корінці, вичавлювала з них сік і годувала дитину...

У воєнні роки пані Оксана врятувала життя дівчинці Ліді. Прихистила у себе вдома, а потім і жити залишила, бо у нещасної не було рідні. Нині вчителька Лідія частенько навідується до старенької, бо ж і по сьогодні їй вдячна за подароване життя.
І рідні, й сусіди кажуть, що завжди знали

Оксану Труш як трудівницю, чистолю, - бо та й сама дотримувалася порядку в усьому і від інших того ж вимагала. А ще завжди допомагала друзям, знайомим. За золоті руки її шанують односельці. Не боялася Оксана Лаврентіївна й чоловічої роботи, - сама й косила, і дрова рубала. Життєве кредо цієї бабусі, як вона сама каже: «Людину ображати гріх, та не гріх - трудитися!»
Доньку, а пізніше онуків і правнуків, змалечку привчала до роботи. Вчила й життєвої мудрості, - любити одне одного.

А ще пенсіонерка дуже любить літературу і нащадків своїх цьому навчила. Щоправда, тепер уже вони їй читають, бо не той зір у старенької.
Може, за всі страждання, що випали на її долю, Бог і відміряв їй стільки віку. Проте секретом свого довголіття довгожителька вважає наполегливу працю й віру в Бога. А от здоров'я їй додає склянка молока і свіже яйце щодня.

На День народження до пані Оксани завітало багато людей: рідня, друзі, сусіди, знайомі, районне керівництво. Щоб підняти настрій гостям ювілярка ще й чарочку за здоров'я перехилила. Говорила Оксана Лаврентіївна тихо й небагато. Але в кожній її фразі - життєва мудрість.

Сніжана Божок, тижневик «Чернігівщина» №3 (331)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.