Сила гіпнозу, або Щаслива та жінка, в якої чоловік не п’є
Ігор Бушай
Побувати в його кабінеті мене змусила не лише цікавість, а й прохання читачів розповісти про лікування гіпнозом.
Прямую до Чернігівської центральної районної лікарні, де у вихідні практикує Ігор Бушай. Добре, що помітила напис на дверях: «Будь ласка, не заходьте, триває сеанс». Присіла на стілець. Поряд зі мною – чоловік на вигляд років шістдесяти.
– Ви – наступний? – цікавлюся.
– Ні. Я чекаю на доньку.
– Доньку? – перепитую. – А що з нею? – не можу приховати здивування.
– Вона – алкоголічка. Рік безперервно п’є. Від цього страждають і діти, і чоловік, і ми – батьки. Після численних наших вмовлянь донька нарешті погодилася «закодуватися». У жінок алкоголізм розвивається набагато швидше, ніж у чоловіків… Сам колись заглядав у чарку… Та, слава Богу, усе минулося. Після сеансу в одного лікаря-психотерапевта не вживаю алкогольних напоїв понад двадцять років.
– Отже, Ви вірите в лікувальну силу гіпнозу?
– Так. Хочу, щоб і донька покінчила випивати, стала, як і раніше, хорошою матір’ю і дружиною. Адже коли у домі п’є чоловік – це горе, а коли жінка – велика трагедія.
Відчинилися двері, з кабінету вийшла пацієнтка. Вона мовчки підійшла до батька, почала вдягатися. Виявляється, після сеансу гіпнозу не можна розмовляти близько двадцяти хвилин. Чому? Це для того, щоб інформація, яку отримав пацієнт, краще засвоїлася у підсвідомості.
Асистентка
У невеличкому кабінеті стоїть гарне та зручне крісло. Немає яскравих предметів, картин чи плакатів, які б відволікали увагу відвідувачів.
Мені сьогодні пощастило! Ігор Бушай зробив виняток і дозволив бути присутньою під час сеансу. Аби не заважати психологічному процесу, вдягаю білий медичний халат і наступним пацієнтам називаюся асистенткою.
Мобільний телефон вимкнула, дістала зошит та ручку. Роблю вигляд, що конспектую.
Подружжя вже не вперше звертається по допомогу до психолога. Чоловік розповів, що кілька років тому його «кодували» від вживання алкоголю. Але через тяжку операцію на легенях на повторний сеанс не потрапив. Отож «зірвався».
Сеанс гіпнозу тривав близько двадцяти хвилин. Приємний, спокійний голос практичного психолога наказував пацієнту спочатку розслабитися. А коли той увійшов у транс, фахівець навіював йому відразу та байдужість до спиртних напоїв.
Алкоголь – це зло, яке спричиняє виникнення невиліковних хвороб серця, печінки та інших життєво важливих органів. Під час психологічного впливу Ігор Бушай давав настанови дотримуватися здорового способу життя і не вживати алкоголю протягом п’яти років.
Наступний відвідувач – молодий чоловік. Він тут не вперше. До 2009 року дуже пив. Лікувався різними методами у багатьох фахівців, але це було малорезультативно. Потім зустрівся із доктором психологічних наук Ігорем Бушаєм. Після єдиного сеансу відчув цілковиту байдужість до алкоголю. З’явилася віра в себе, бачення своєї життєвої перспективи. Зі слів пацієнта, на сеанси позбавлення від алкоголізму до кабінету Бушая приводив дружину, а потім родичів.
– Сьогодні хочу покінчити з цигарками. Мені вже пачки на день не вистачає, – каже пацієнт. – Від однієї шкідливої звички позбувся майже три роки тому і почуваю себе нині людиною. Не п’ю! Вірю в чудодійну силу Ігоря Михайловича і безмежно йому вдячний.
Своєї черги чекала ще одна сім’я: бабуся, її син та онук. Вони приїхали з села, що недалеко від Чернігова. У них своє горе. Жінка розповіла, що її сина кілька років тому залишила дружина. Нині вона веде аморальний спосіб життя, із дитиною не спілкується. А хлопчику так не вистачає маминої ласки та турботи. За словами бабусі, онук погано спить, вночі плаче і довго не може заспокоїтися. Тато хвилюється за сина, останнім часом вони більше спілкуються, але мами, як відомо, ніхто не замінить.
Рідні дитини сподіваються, що психолог допоможе хлопчику позбутися нервових розладів і в сім’ї запанує спокій.
Консультація тривала довго. Я тихенько залишила кабінет із думкою, що Ігор Бушай справді допомагає людям, бо вони до нього йдуть з надією, і вона справджується.
Класичний метод лікування
За словами Ігоря Бушая, ні погрози, ні докори, ні сльози не допоможуть людині позбутися алкогольної залежності. Адже найчастіше схильність до цього захворювання передається спадково. Тому із цією недугою варто боротися разом. Лікування алкоголізму має бути тактовним щодо особистості хворого і проводитися лише за умови, якщо пацієнт розуміє глибину проблеми і сам прагне покінчити з нею раз і назавжди. Тому під час першої зустрічі психолог пояснює пацієнту, що вкрай важливо для початку успішного лікування алкоголізму, наприклад, визнати наявність проблеми насамперед у собі.
Діагноз захворювання ставиться за певними ознаками. Основні з них: коли людина п’є 2–3 дні і більше поспіль, коли їй складно зупинитися на помірній дозі, коли із пам’яті «випадають» події вчорашнього дня, зранку відчувається похмілля, яке тимчасово полегшується прийомом алкоголю, коли погіршується стан здоров’я, виникає стійке сильне бажання випити та інше.
– Якщо у людини спостерігаються 3–4 з перерахованих вище ознак, то можна із впевненістю сказати, що алкоголізм вже не епізодичний, а хронічний, – зазначив Ігор Бушай, – і потребує лікування.
Варто також пам’ятати, що будь-яке тяжке хронічне захворювання, як алкоголізм чи тютюнопаління, за певних обставин спричиняє рецидив. Надійним та перевіреним в усьому світі вважається кодування.
– Про кодування від алкоголізму сказано й написано багато, – продовжує розмову психолог. – Фактично цей метод лікування вже можна назвати класичним. За моєї практики доводилося спілкуватися з пацієнтами, які багато років не вживають алкоголю і приводять до мене на консультацію своїх дітей, рідних. Мені дуже приємно зустрічати своїх пацієнтів просто на вулиці і чути від них слова вдячності. Бажання та віра у зцілення багатьом із них дозволила позбутися тяжких недуг і відчути повноцінне щасливе життя.
На запитання, чи правда, що гіпнозу піддаються лише люди із слабкою волею, Ігор Бушай відповів:
– Це твердження спростовується дуже просто: по-перше, гіпнабельність (здатність до занурення в гіпнотичний транс – Авт.) жодним чином не стосується сильної чи слабкої волі людини, по-друге, дев’яносто відсотків людей занурюються в гіпнотичний транс під впливом директивного гіпнозу (метод прямих гіпнотичних навіювань – Авт.), по-третє, решта – майже десять відсотків, занурюються в транс під впливом прихованого гіпнозу або еріксонівського – методу, за допомогою якого, використовуючи недирективне навіювання, можна перевести у стан гіпнотичного трансу практично будь-кого.
Р.S. На собі силу гіпнозу не випробувала, адже не мала в тому потреби.
Лариса Галета, тижневик «Деснянка вільна» №112 (296), фото Віктора Кошмала
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.