Будівельник — це звучить гордо

Генеральний директор ВАТ «Домобудівник» Анатолій Роговий почув цю фразу ще в юності, й саме вона стала такою, що визначила обрання професії, якій він віддав 49 років життя. I жодного разу не пожалкував.

2 000 000 квадратних метрів житла побудовано підприємством, яке Анатолій Миколайович очолює довгі роки, а прийшов він на «Домобудівник» у 1970 році, тоді воно ще було звичайним домобудівельним комбінатом, яких тоді було багато. На жаль, залишилося їх на сьогодні одиниці. Одним з тих, хто вижив у непрості часи економічної нестабільності й розвалу будівельної галузі, став «Домобудівник», якому нещодавно виповнилось півстоліття. Напередодні Дня будівельника ми зустрілися з одним із досвідчених будівельників нашої держави, заслуженим будівельником України Анатолієм Роговим. Розмова наша торкалася минулого, сучасного та майбутнього стану однієї з головних галузей економіки та ставлення до неї суспільства і влади.

— Анатолію Миколайовичу, розкажіть, чому ви обрали професію будівельника? Пам’ятаєте, яким був перший побудований вами об’єкт?
— У 1966 році я закінчив технікум, а на канікулах працював у «Міжколгоспбуді» монтажником, досвіду було ще малувато, але поруч був досвідчений кранівник, який допомагав, підказував. У 1964 здали в експлуатацію молочну ферму, це і було моє перше будівництво. Нещодавно проїздив поблизу, немає цієї ферми, все зруйнували, розграбували, нічого майже не залишилось.

— Досвід не приходить сам по собі, чи були у вас помилки, чи перевіряли вас на професійність більш досвідчені будівельники?
— Краще, як кажуть, вчитися на чужих помилках, але не завжди це вдається. Були і в мене помилки, котрі я запам’ятав на все життя. Дали мені самостійну роботу, я, як мені здавалося, все зробив правильно, але приїхав начальник дільниці й побачив відхилення від нормативної відмітки. Все виправили вчасно, мене навіть не лаяли, але запам’яталося. Школу я пройшов непогану.

— Будівництво — це завжди аврали, строки, здачі. Найскладніша ситуація, що пригадується.
— Авралів не пригадую, раніше та й тепер ми працюємо чітко за планами та графіками будівництва. Сьогодні працювати складніше, ми у значній мірі залежимо від фінансування, крім того, постійно виникають кадрові питання. Галузь втратила фахових спеціалістів — проектантів, інженерів, будівельників. Знайти досвідченого бригадира — проблема. Треба реанімувати виробничу індустрію. Ми втратили багато будівельних організацій, що спеціалізувалися на механізації, інженерних мережах, збанкрутували цегляні заводи. Зараз деякі питання, на які раніше витрачалися хвилини, вирішуються тижнями. Прикро і гірко. Сьогодні навіть у виконавчій владі, як обласній, так і місцевій, немає досвідченої будівельної групи, котра б могла спрогнозувати розвиток та діяльність підприємств галузі. Не можна так працювати. Ніхто не знає, скільки треба цегли, цементу, щебеню. Коли з’ясовується кількість, виникає проблема вагонів. І так скрізь.

— Але останнім часом, після довгого періоду застою, з’являються і позитивні моменти. Розроблена програма розвитку галузі. На що чекають будівничі підприємства в найближчому майбутньому?
— Так, така програма є, і розрахована вона на 2012-2020 роки. Президентом поставлено завдання будівництва житла з розрахунку 0,5-0,55 кв. м на кожну людину, що дозволить досягнути обсягів 600 тис. кв. м житла на рік. Для порівняння: минулого року область ввела лише 0,1 кв. м. Нам сьогодні виробничі потужності дозволяють будувати 200-250 тис. кв. м, але для виконання програми треба повернутися до минулого і створювати будівельні корпорації, холдинги. Необхідно почати зі створення бази будівельної індустрії, що повинна об’єднати напрямки проектування, інженерної підготовки, оснащення, управління та саме будівельників. Без індустріалізації нічого не буде. Ручна праця залишається в минулому, ніде за кордоном ви не побачите будівельника, який вручну кладе цеглу, є монтажник, який монтує те, що виробляється на домобудівельних комбінатах. І, безумовно, треба приділяти увагу підготовці фахівців. Для ритмічної роботи будівельної галузі треба постійно готувати кадри, я б навіть запропонував запросити на роботу пенсіонерів, які б передали свій досвід молоді. На щастя, ми зберегли два ПТУ, що готують спеціалістів-будівельників: Остерський технікум готує технічний персонал середньої ланки, в Чернігівському державному інституті економіки і управління готують інженерні кадри, але, крім теорії, необхідна ще й практика, а у практичній роботі досвід — головне, ось і знадобляться люди, у яких за плечима 30, 40, а інколи й 50 років проектної або інженерної роботи.

— Програма розвитку галузі передбачає будівництво житла, але побудувати — це лише перший крок, треба, щоб його купували, а для цього необхідно, щоб ціна влаштовувала покупців. Що робиться для цього?
— Будівництво займає 30-35% ВВП, і від розвитку галузі залежить економічне існування кожного громадянина, його родини, рідних та близьких. Ми пропонуємо недороге і доступне житло, квартири площею 40-55 кв. м, що користуються попитом. Але, щоб його купити, треба кошти, яких дуже часто не вистачає, тому необхідно терміново знизити банківську кредитну ставку, щоб люди, взявши кредити, мали можливість їх сплатити. Але все ж таки вкрай важливо — створити робочі місця. Побувавши в Голландії, я звернув увагу на те, що зносяться будинки, побудовані 30-40 років тому,
і на їх місці будуються нові, більш сучасні. Я зацікавився, навіщо вони це роблять. Мені пояснили, що важливіше створити робочі місця і дати можливість людям заробити гроші. Економіка повинна працювати!

— Ваш комбінат — засновник панельного будівництва в Україні, а над чим зараз працюють ваші проектанти?
— Панельне будівництво довело, що за ним майбутнє. Серія ЧН-94 визнана найбільш вигідною та економічно обґрунтованою. Ми розробили систему Аркос, що надає можливість будувати 25-поверхові будинки, нею вже зацікавилися не лише в нашій столиці, а й в інших країнах. Зараз ми ведемо перемовини з великими та потужними комерційними структурами на поставку крупнопанельних модулів для будівництва будинків у Києві. Ми створили у себе проектну групу, що розробляє цікаві проекти і вносить свої пропозиції щодо модернізації та оновлення вже діючих.

— Чи ви завжди згодні з проектантами?
— Ні, я вношу свої пропозиції, сперечаємося, знаходимо спільне рішення.
— Будівельники багато працюють, а чи вміють відпочивати?
— Зараз ми будуємо спортивний комплекс, де буде кілька залів, басейн, сауна — все для того, щоб людина мала змогу відпочити, зайнятися спортом. Я переконаний, що сьогодні це необхідно. Ми б його вже завершили, але не вистачає нам 5-6 млн. гривень. Нічого, заробимо, і в майбутньому і в нас з’являться чемпіони з плавання, бігу та інших видів спорту. Людям, які працюють, потрібна не лише заробітна плата, безумовно, її розмір турбує працівника, але й моральне заохочення грає не останню роль. Треба підвищувати престиж праці, цінувати і берегти робочі кадри.

— У вас багато нагород, а яка найдорожча?
— Так, нагород багато, як державних, так і професійних. Всі вони є визнанням наполегливої праці, але одну я вважаю найдорожчою. Я не про її вартість. Це медаль академіка Будинова. Нагорода, якою нагороджуються справжні будівельники, фахівці своєї справи, і небагато людей мають цю медаль. Вона присуджується Академією будівництва і архітектури України.

— Професія будівельника стала вже родинною для вас, а чи буде продовжуватися династія далі?
— Не знаю, як буде далі, але онук, якому зараз чотирнадцять, на моє питання, ким він хоче бути, твердо відповів: «Я хочу бути будівельником!»
Від себе особисто та від всього колективу відкритого акціонерного товариства «Домобудівник» я хочу привітати всіх будівельників із професійним святом і побажати міцного здоров’я, добробуту, особистого щастя та успіхів у нелегкій, але такій почесній роботі. Завдяки нам будуються не лише красиві затишні оселі для людей, завдяки нам будується майбутнє — народжуються нові родини, на світ з’являються маленькі українці, які йдуть до дитячих садків, шкіл, вищих навчальних закладів, що теж створюються Будівельниками! Зі святом вас і завжди пам’ятайте: Будівельник — це звучить гордо.
Редакція «Чернігівських відомостей» приєднується до привітань і бажає всім будівельникам успіхів і міцного здоров’я!

Марта Єлісєєва, тижневик «Чернігівські відомості», 10 серпня 2011 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.