Чи потрібна ліцензія на цілительство?

Упродовж існування людства ставлення до знахарів, цілителів і ворожок було неоднозначне. Спочатку людей з надприродними можливостями поважали і зверталися до них у найвідповідальніші моменти життя. Цілителі та знахарі приймали пологи, були костоправами, лікували травами чи заговорами. А шамани оберігали племена від стихійного лиха та пошестей, молилися за врожаї тощо. Це були поважні та потрібні суспільству «професії». Але минав час, і ставлення до таких людей змінювалося. Запідозривши людину в тому, що вона не така як усі, а «віщун», живцем спалювали на багатті. І лише за останні десятиліття вчені почали досліджувати «надприродне» - знову відбулося розмежування: цілителі (медичний аспект) та чаклуни-ворожки (магічний аспект). Нині ж магія стала бізнесом, який, до речі, приносить непогані прибутки. А цілительство в Україні залишилося у статусі нетрадиційної медицини, і роботу цілителів контролюють представники Міністерства охорони здоров'я.

Нещодавно Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України і щодо вдосконалення дозвільних процедур». Як же змінює правила гри для цілителів цей документ? Про це, і не лише про це, в інтерв'ю розповів головний позаштатний спеціаліст управління охорони здоров'я облдержадміністрації з питань народної і нетрадиційної медицини Ігор Коробов.

- Ігорю Михайловичу, як змінилося законодавство щодо діяльності цілителів та інших представників народної і нетрадиційної медицини?
- Останні зміни до Закону «Основи законодавства України про охорону здоров'я» зробили умови діяльності у сфері нетрадиційної медицини жорсткішими. Держава посилила контроль над медичною практикою цілителів. У змінах до закону чітко прописані і процедура видачі дозвільних документів, і підстави для їх анулювання, а також вказано, хто має право бути цілителем.

- Чи правда, що тепер на цілительство ліцензія не потрібна, достатньо мати дозвіл Міністерства охорони здоров'я?
- Це не так. Як і раніше, лікувати народними методами можна лише тоді, коли є ліцензія на таку діяльність.

- Але в статті 74-1 вищезазначеного закону йдеться, що «Народна медицина (цілительство) - методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації».
- Так, методи народної медицини не потребують реєстрації - народна і нетрадиційна медицина, як явище, існувала завжди. А ось у людей, які використовуватимуть їх у лікуванні, має бути спеціальна ліцензія Міністерства охорони здоров'я.

- Як її отримати?
- Процедура не змінилася. Спочатку треба звернутися із заявою до Медичного інституту української асоціації народної медицини. Там людина проходить теоретичний курс «Основи медичних знань» (цілитель може не мати медичної освіти). Потім - екзамен з цієї дисципліни, а також атестація з виду нетрадиційної медицини, яким майбутній цілитель планує працювати (фітотерапія, біоенергетика, гомеопатія тощо). Якщо оцінки позитивні, людина отримує атестаційно-експертний висновок. Це перший із дозвільних документів для отримання права на цілительство. У ньому зазначено, що особа може лікувати конкретним видом народної медицини лише під наглядом лікаря (вказується його спеціалізація). На основі цього документа Комітет з питань народної і нетрадиційної медицини при МОЗ України видає спеціальний дозвіл, - це другий дозвільний документ на шляху до легалізації можливості практикувати народну медицину. Він підтверджує, що особа має право використовувати конкретний метод народної і нетрадиційної медицини, напрямок діяльності (від чого вона може чи не може лікувати), умови проведення діяльності (під контролем лікаря, в пристосованому приміщенні, ведення медично-облікової документацію і дійсний 5 років.

- А що робити після отримання дозволу?
- Потім у людини два шляхи: або реєструватися фізичною особою-підприємцем (ФОП) і отримувати персональну ліцензію МОЗ, або йти працювати до закладу, який має таку ліцензію.
- Як пройти атестацію своїх умінь?
- За «народником» закріплюють пацієнтів лікувального закладу, і він демонструє на них свої вміння. Хворим роблять аналізи до, під час та після лікування у цілителя. Якщо є позитивні зміни, «народник» отримує «плюс».

- За цілителями мас наглядати лікар?
- Так. Якщо людина працює за своєю ліцензією, - то вона сама шукає лікаря за фахом, вказаним у ліцензії, який контролює відбір пацієнтів, їхній стан тощо. Фактично цілитель наймає лікаря - тут виникають трудові відносини. Якщо ж цілитель вирішує працювати у закладі, що має ліцензію МОЗ, то заклад прикріплює за «народником» лікаря-спеціаліста, вказаного у спеціальному дозволі.

- З цілителями зрозуміло, а як же ворожки, астрологи, хіроманти?..
- Ці люди - не представники народної чи нетрадиційної медицини. Вони знайшли слабке місце в законодавстві і позиціонують себе не цілителями, а консультантами, психологами «від Бога» чи «вищих сил». Вони зареєстровані як ФОПи, а працюють, посилаючись на Господарський кодекс України. У рекламі своїх послуг вони не використовують слів, що напряму вказують на медичну практику: «діагноз», «лікування» тощо.

- Чи багато на Чернігівщині цілителів?
- Ні, хто працює офіційно (легально) - чоловік п'ять. В інших областях - більше. Взагалі упродовж останніх років в області не було більше десяти офіційно зареєстрованих «народників».

- Але ж «травники» є чи не в кожному селі...
- Так, але вони не зареєстровані як цілителі, тому що не працюють офіційно, масово, за гроші. Захотіла така собі «баба Маша» - вилікувала себе чи полегшила сусідці біль у спині... Але це в неї не бізнес. Офіційно такі люди мали б реєструватися, однак довести, що вони практикують народну медицину дуже складно. Головне, щоб ці знахарі не завдавали шкоди здоров'ю своїх пацієнтів.

- А що робити, коли людина постраждала від рук такого «цілителя»?
- Звертатися до правоохоронних органів. А далі вирішуватиметься питання встановлення факту медичної практики без дозвільних документів та притягнення такого «знахаря» до кримінальної відповідальності.
- Як діяти, коли шкоди завдав «офіційний цілитель»?
- Також звертатися до правоохоронних органів чи в управління охорони здоров'я. Діяльність цілителя перевірять, а далі вирішуватиметься питання анулювання його ліцензії на медичну практику.

- Чи були на Чернігівщині летальні випадки через діяльність лікарів-народників?
- На щастя, ні. Однак є люди, які постраждали через час, згаяний на всіляких біоенергетиків та інших «чудо-лікарів». Часто люди замість того, щоб іти до лікарні, їздять «по бабках» чи «до дідів», сподіваючись подолати недугу.

- Закон забороняє проводити цілительство з використанням засобів масової інформації. Що ви можете сказати з цього приводу?
- Таких сеансів на Чернігівщині вже давно ніхто не практикує.
- Як ви можете оцінити останні зміни до Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення дозвільних процедур»?
- Позитивно. Зміни доцільні, тлумачення - однозначне та прозоре. Тепер, і це головне - дотримуватися закону, щоб він не залишився лише на папері...

Наталія Гарбуз, тижневик «Деснянка вільна» №66 (250)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.