Депутат побив хлопця, ні за що

23-річний Тарас Ільчук з Євминки лежить у неврологічному відділенні Козелецької райлікарні. Обличчя одутле, розпухлий ніс. Струс головного мозку, перелом кісток носа зі зміщенням — такий діагноз поставили лікарі. Вже більше двох тижнів хлопець у лікарні. Каже, що його побив односелець, 28-річний Юрій Рогоза, депутат сільради. Як вважає сам Тарас, ні за що.

Матюком, потім кулаком

— Працюю у Києві. 25 березня приїхав на вихідні додому. Ввечері з друзями пішов гуляти. Заглянув і до клубу. Була десь одинадцята вечора. Стояв на порозі, курив. Коли чую, кричить завклубом тьотя Оля: «Що ж ти робиш? Це ж дитина!» Заглянув у коридор, а там Юрій Рогоза сидить на животі у Петі Стрілецького, б'є його в обличчя. Хлопець закривається. Я кинувся, щоб відтягти Рогозу від Петра. Взяв ззаду попід руки, піднімаю. Кажу: «Заспокойся, що ти робиш?» А він розвернувся, матюком мене, а потім кулаком у груди. Я впав. А він став мене бити по голові, в обличчя. На хвилину я знепритомнів. Отямився, підвівся, а він знову мене бив по голові.

Кров носом пішла. Прийшов до тями вже на порозі клубу. Згодом мене відвели додому. Голова і ніс боліли, нудило. Ніч промучився, стогнав. А на ранок поїхав у міліцію, заяву написав і звернувся в лікарню.
— Отак заступився і поплатився, — каже мати Тараса Ганна Ільчук. — А не дай Бог чого, у сина проблеми з серцем. Минулого літа майже місяць пролежав у кардіодиспансері у Чернігові.

Розказує: «Ми тут власть»

Чого Рогоза чіпав Петю, розповіла мати потерпілого Лариса Стрілецька, вчителька початкових класів.
— Я вже в сільраду зверталася. Скільки ж можна терпіти? Коли ж Рогозу хто-небудь приструнить? Син навчається в Острі у будівельному коледжі, йому 16 років. Гулять зі старшим братом ходить у клуб. От і того вечора пішли. Була десь 22.40, як туди зайшов випивший Рогоза. І до Петі: «Давай грати в теніс». Петя відмовився. Тоді він схопив його і давай бить. Спочатку об двері, гулі на голові позалишалися, а тоді й повалив. Якби не Тарас, невідомо, чим би все скінчилося...

Чоловіку подзвонив сільський голова: «Рогоза б'є Петю». Він ще 8 січня чіплявся до сина: «Скільки твоя мати заробляє? За що ви будинок строїте?» Син сказав: «Це не ваша справа. Звертайтесь до батьків». Хоча все село знає, що ми вже 13 років будуємося. Стягуємося копійку до копійки. А Рогоза розказує: «Ми тут власть» і робить що хоче. Та ви у людей попитайте. В селі знають, кого і де він бив. Багато хто в міліцію не звертається, бо не вірять у справедливість. А як вірити, коли всі випадки лишаються безкарні? От і до нас міліція ще не приходила. Хоча ми заяву писали. І з Ганною Ільчук звернулися до сільського голови, щоб адмінкомісія розібралася.

«У сина досі залишився шрам»

Киянин Микола Кліщевський — перший в Євминці, хто зважився по закону покарати кривдника сина.
— Ми приїхали влітку з сім'єю в село. Син Юра пішов з друзями погуляти. Було це 10 серпня 2009 року, — розповідає Микола Григорович. — Вони сиділи на автобусній зупинці, нікого не чіпали. Коли під'їхали Юрій Рогоза і його родич Ігор Гонт. Стали до сина чіплятися: «Чого посміхаєшся?» і колесом мотоцикла йому між ноги сувати. А тоді Гонт вдарив його по голові, по вуху. Діти, що були з сином, злякалися і вискочили із зупинки. Потім Рогоза вдарив сина в обличчя.

Майже три тижні відлежав Юра у лікарні в Києві. У нього був струс головного мозку, перелом кісток носа і пошкодження барабанної перетинки лівого вуха від удару. Йому навіть заклеювали ту дірку, що утворилася на перетинці. А шрам на носі лишився і досі. Я написав заяву у Козелецьку міліцію. Та звідти прийшла відповідь, що це легкі тілесні ушкодження, звертайтеся в цивільному порядку до суду. Але ж дитина була неповнолітня.

Зібрав документи. Відправив рекомендованим листом до суду. Чекаю, чекаю, а повістки нема. Я ж просив порушити кримінальну справу проти Гонта і Рогози. Поїхав у суд, а там ні у журналі цивільних, ні кримінальних — ніяких відміток, що мої документи надходили. А в мене ж на руках корінці з відміткою пошти, що вони отримали! Це насторожило. Наступного разу особисто відніс, відмітив у канцелярії, собі забрав копію зі штампиком. Та чомусь мою заяву у суді більше ніж 6 місяців не розглядали (але ж існує таке поняття, як розумні строки!). Пішов до судді (з грудня 2010 року вона на пенсії. — Авт.). а вона каже: «Оскільки потерпілий неповнолітній, ми відправили документи на райпрокуратуру». Звідти нібито знову в міліцію і ще раз на експертизу. І це вже триває більше півроку, загалом — рік і 8 місяців. Хто і чому затягує? Хто, чого і за що покриває людей, які чешуть руки на чужих дітях?

63-річній Лукерії Вошко прийшлося ще гірше. У неї в міліції навіть заяви не прийняли вісім років тому.
— Сказали, тут буде відмовний матеріал, ідіть до суду. Хотіла взяти довідку з лікарні у суд. Кажуть, історія хвороби пропала... Отак крутилася, крутилася, нічого довести не змогла. Бо у нас зв'язки, а не правда вирішують усе, — каже Лукерія Миколаївна. — Рогоза і чоловіка мого бив. І мене збивав з ніг, праву руку витяг із суглоба. Лікарі вправляли під наркозом. А кривдник ходив і хвалився: «Ха-ха, у нас усе куплено...». Ще й мені погрожував. З рукою я до сих пір мучуся. Нема суду законного, буде суд Божий. Віділлються йому людські сльози... Тільки скількох він ще встигне скривдити?

У селі кажуть: бив Рогоза і шкільного сторожа Володимира Драника. Спитала чоловіка:
— Було таке?
— Було.
— За що?
— А ні за що.
— Ви в міліцію зверталися?
— Написав заяву, а потім забрав.
— Побоялися чи домовилися?
— Домовилися...

Слова не діють

Григорій Шурига, євминський сільський голова (у минулому полковник СБУ):
— Юрій Вікторович у нас депутат першого скликання. Він самовисуванець, член постійної комісії з питань законності і правопорядку. Саме я рекомендував його у цю комісію. Свою точку зору пояснив на сесії так: він і молодий, до нього є зауваження в односельців, сподіваюсь, він зробить правильні висновки і спрямує енергію у позитивне русло.
— Євминці скаржилися вам на Рогозу. Григорію Степановичу, ви як представник громади відреагували?
— Спеціально на сесію цього питання не виносили. Та в присутності депутатів йому робив зауваження і попереджав про недопустимість таких дій.
— І якою була реакція?
— Він червонів, опускав голову і мовчав.

«Ми заможні, ото всіх жаба і давить»

Щоб вислухати точку зору Юрія Рогози, мала з ним зустрітися. Та вдома ніхто не відкрив дверей. Тоді поїхала до нього на роботу в Остерське газове господарство. З'ясувалося, напередодні він звільнився. 3 Остра зателефонувала Рогозі на мобільний: «Люди скаржаться на вас. У вас, певно, своя точка зору. Висловіть її». «Під'їжджайте у Євминку, в магазин», — сказав Юрій. (У магазині працює його дружина). Та замість Юрія Рогози на мене чекали його батько, мати, дружина і теща. А де ж Юрій?
— У Києві, на роботі...
— Він у нас хороший. Школу закінчив із золотою медаллю, Київський політехнічний інститут (інженер-електронник), — каже Світлана Григорівна, мати Юрія. — Добрий, доньку любить. То люди нам заздрять, плітки розпускають.
— Кажуть, він дружину б'є. А я заявляю, все це брехня, — стверджує теща Неля Власик. — Ми заможні, ото всіх жаба і давить, так вони і наговорюють.

— Тарас Ільчук каже, що Юрій його побив.
— То не Юрій, а заробітчани із Сумської області. Будівельники у нас працюють. А мати Тараса на нас зла, бо вони з Юрою по одному окрузі балотувалися в депутати. Тільки він пройшов, а вона ні...
— А як же Лукерія?
— Кого ви слухаєте? Вона судима була. А рука в неї давно випадає, Юра тут ні до чого, — знову теща.

— А Володимир Драник? Його Юрій бив?
— Хто вам таке сказав? — це дружина Наталя.
— Драник сказав, що забрав заяву, бо домовилися.
— Ну, так домовилися ж, — знову Наталя.
— А Кліщевський, хлопець із Києва?
— Нічого не знаємо...
— Гріх людям наговорювати на Юру. Він хороша людина. Підіть, у людей попитайте, — це знову теща.
— Та я питала.
— І що?
— Вибачте, деякі, не називаючись, кажуть, прибить його пора.
— Юра в міліції розписку написав, що більше Петю трогать не буде...

* * *

Тим .часом у Козелецькій міліції кажуть, що кримінальну справу про побиття Тараса Ільчука ще не порушували. Чекають висновків судмедекспертизи, які будуть лише після того, як він пройде курс лікування. На Юрія Рогозу складуть протокол за дрібне хуліганство. Це про випадок з Петром Стрілецьким. А щодо побиття Юрія Кліщевського Козелецьким райвідділом міліції порушено кримінальну справу за нанесення легких тілесних ушкоджень.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №15 (1301)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.