Юрій Шмаков: У медицині все має бути на вищому рівні!

З першого ескізу до першої цеглини і до самого відкриття створював міську лікарню № 3 (більше відому чернігівцям як радіо—заводська) її головний лікар Юрій Шмаков.
Кажуть, поганий той солдат, який не мріє стати генералом. Але от Юрій Георгійович бути головним лікарем не мріяв ніколи.

Та, незважаючи на це, вже 28 років керує одним із кращих медичних закладів області. Днями він відзначить свій 70-й день народження і більшість із цих років він, академік Академії технологічних наук, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, кавалер ордену «За заслуги», віддав медицині Чернігова.

Новітню лабораторію — в Чернігів

Лікарі при будь-якій владі потрібні всім. Ці мудрі слова матері багато років тому переконали Юрія Шмакова піти до медінституту. Ця ж мудра жінка схвалила кандидатуру його майбутньої дружини, чернігівки, також лікаря. Так молодий чоловік з Владивостока, який навчався в Білорусії, потрапив разом з молодою родиною до нашого міста. Тоді, у 1969 році, Юрій Шмаков не просто очолив відділення в обласній лікарні, а ще створив лабораторію, аналогів якій не було в Україні.
— За спеціальністю я лікар радіолог-діагност. Тож я запропонував головному лікарю створити радіоізотопну лабораторію. Методика ця тоді була відома тільки у великих інститутах, а в лікарнях не використовувалася. Маю сказати, що мені завжди щастило на людей, які мене оточували. Я постійно фонтанував ідеї, а вони підхоплювали їх і шукали шляхи, як втілити їх у життя. І от лабораторія почала працювати. Що це за методика? Вводячи в організм ізотопи, що швидко розкладаються, можна оцінити стан організму і його окремих систем. Так безболісно і дуже інформативно можна діагностувати багато захворювань. Практично для кожного органу є свої препарати: нирок, щитовидної залози, статевих органів… Наша лабораторія вже тоді була на хорошому рахунку, навіть курсантів зі Всесвітньої організації охорони здоров’я привозили, щоб показати нашу роботу, — пригадує Юрій Георгійович.

Головний лікар «поневолі»

Він ніколи не хотів бути головним лікарем. Бути керівником і хорошим практикуючим спеціалістом складно, чимось зажди доведеться поступатися. Але, пропрацювавши вісім років в обласній лікарні, ще шість керував залізничною, а потім директор «ЧеЗаРа» зробив пропозицію, від якої лікар просто не міг відмовитись.
— Він запропонував перспективу: все, що я хочу. Тоді ще не було проблем із грошима, а я хотів хорошу лікарню. І будь ласка: моя ідея — і вперед! У всьому, від першого плану до першої цеглини і до вводу лікарні в експлуатацію, я брав найактивнішу участь, освоїв якоюсь мірою професію будівельника. І впевнений, вийшло добре. Лікарня конкурентна, затребувана. А в окремих напрямках нам вдалося вийти вперед, — каже Юрій Шмаков.

Велика заслуга в цьому належить колективу лікарні, впевнений головний лікар. Близько 600 працівників, 90 з яких лікарі, — це високо—кваліфіковані фахівці, які розуміють не тільки свою ділянку роботи, але й ту мету, до якої прагне лікарня в цілому. Саме тому тут затишно та комфортно і працювати, і лікуватися.
— Для мене важливо, щоб на вищому рівні було все. Навіть якщо операцію робить найкращий хірург, вона не матиме успіху, коли в рану обвалюватиметься штукатурка. Як може видужувати хворий, якщо він лежить в обшарпаній палаті? Як медперсонал може охайно і турботливо ставитися до свого робочого місця і пацієнтів, якщо в ординаторській тече стеля? Я впевнений, важлива будь-яка дрібниця, тому весь час, що працюю, намагаюся створити хороші умови для всіх, хто знаходиться під цим дахом. Наприклад, одними з перших ми запропонували тим своїм пацієнтам, які можуть собі це дозволити, платне посилене харчування. Хоча і на виділені нам дві гривні в день ми якось викручуємося і всі наші хворі їдять нормально, — вважає Юрій Шмаков.

На перших позиціях

Радіозаводську лікарню знають і в місті, і в області. Тут хочуть лікуватися з багатьох причин. Але є кілька «фішок», якими головний лікар пишається особливо. По-перше, звичайно ж, він не міг не створити і в себе радіоізотопну лабораторію, що обслуговує людей не тільки з Чернігівщини.
— Наша особлива гордість — фізіотерапія. Я переконаний, що в основі лікування більшості хворих мають лежати не медикаменти. Саме тому я з самого початку робив ставку на це відділення. Воно у нас надзвичайно потужне і сучасне. Ми маємо практично все, що рекомендовано цій службі: душі, тренажери, грязі, лазери — все, що може запропонувати сучасна наука, — пишається Юрій Георгійович.

Одними з перших у лікарні почали робити операції з видалення каменів з жовчного міхура за допомогою лапароскопа. Зараз таких операцій — близько 300 на рік. На найвищому рівні працює в лікарні й діагностична служба. Єдине, чого поки що не вистачає — це магнітно-резонансного томографа. Але і над вирішенням цієї проблеми головний лікар вже працює.

Справа життя

А міг би Юрій Шмаков, мабуть, стати і хорошим фермером. Принаймні перше його улюблене хобі — це дача. Хоча там, в основному, ростуть квіти. Ще одна розвага — лижі, він навіть кандидат у майстри спорту з цього виду. До речі, його студентський рекорд, поставлений ще на шостому курсі, не побили й досі! Але все ж медицина — справа життя Юрія Георгійовича.
— Є лікарі, які розчаровуються в професії. Але це не про нас із дружиною. Ми й досі любимо медицину й ані трохи не шкодуємо про свій вибір. Пішла по наших стопах і донька. Сина, щоправда, вмовити не вдалося. І досі у всіх нас живе віра в медицину. І досі ми неймовірно радіємо, коли вдається комусь допомогти!

Вітаємо Юрія Георгійовича Шмакова з ювілеєм! Хай вистачає віри, любові до професії, натхнення і наснаги ще не на одну важливу справу!

Ольга Чижова, тижневик «Чернігівські відомості» №117

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.