Лікарка-кардіолог Любов Дорошенко - завідувачка справ сердечних
Наша розмова відбулася не одразу, адже під цим кабінетом завжди вистачає відвідувачів. Тим паче, за три роки роботи у нашій лікарні лікарка-кардіолог Любов Дорошенко встигла зарекомендувати себе як хороший, уважний, відповідальний спеціаліст, до якого щомісяця звертаються по кілька сотень пацієнтів. Із якими проблемами найчастіше йдуть, на що і коли варто звертати увагу тим, хто у лікаря ще не бував, Любов Вікторівна розповіла нам напередодні свого професійного свята.
- Ви відносно недавно працюєте в міській лікарні. Як налагоджували роботу?
- Добре пам'ятаю свій перший робочий день на цьому місці. Хвилювання було неймовірне. І хоча певний досвід я вже мала - брала участь у лікуванні пацієнтів, проводила обходи, робила призначення
- все це відбувалося під контролем лікаря під час проходження інтернатури. Там була можливість спитати поради, за потреби мене могли виправити. Тут же, у статусі лікаря, я повністю й самостійно відповідала за свої дії. Тож хвилювалася найперше за те, що все зробити правильно, надати якісну медичну допомогу, зробити так, щоб пацієнт одужав або стабілізувати його стан.
З боку пацієнтів якоїсь упередженості не помітила. І хоча люди бувають різні, до кожного намагаюся знайти свій підхід, приділити йому достатньо уваги, вислухати, аби дати правильні рекомендації. Вважаю, що першочергово між лікарем та пацієнтом має бути довіра. Тоді останній схилятиметься до почутих вказівок, дотримуватиметься курсу лікування й матиме результат. Якщо цього не буде - годі сподіватися на покращення. Не всі пацієнти готові повністю дотримуватися призначень, приймають ліки не на постійній основі, тож рано чи пізно знову звертаються по допомогу.
Нехай вдруге чи втретє, але я не втомлююся повторювати і наголошувати: більшість кардіологічних хвороб (гіпертонічна, ішемічна, різні порушення серцевого ритму) - хронічні, тож потребують постійного лікування та спостереження, ведення правильного способу життя, прийому медикаментів у тих дозах, які призначив лікар кожному окремому пацієнтові. Інакше хвороба прогресуватиме, викликаючи ускладнення. Хто до рекомендацій дослуховується, а таких - більшість, має позитивний результат лікування.
Також своїм пацієнтам я говорю, що не потрібно приховувати від мене консультації у інших спеціалістів, у Києві або Чернігові. Мене ніяким чином не ображає той факт, що людина хоче почути думку іншого лікаря. Тим паче, після додаткових консультацій пацієнти повертаються до мене з позитивними відгуками, адже мої діагнози підтверджувалися.
- Вам доводилося рятувати життя прямо на робочому місці?
- Повторюся, більшість моїх пацієнтів - хронічні. Хоча, звісно, трапляється, коли на прийом потрапляє людина, яка близько тижня або і більше мала погіршення стану і тільки при значних порушеннях звертається по допомогу. Неодноразово вже так діагностували інфаркт міокарда. Якщо під час прийому я виявляю гострий стан, ми робимо електрокардіограму, збираємо анамнез, проводимо специфічні лабораторні обстеження. Це все робиться дуже швидко. Коли діагноз підтверджується, а пацієнт не має протипоказань до транспортування, за спеціально розробленими маршрутами пацієнта ми «швидкою» відправляємо його до Чернігівської обласної лікарні. Після виписки звідти людина знову потрапляє до мене, і в подальшому я контролюю, щоб певний період вона дотримувалася необхідних обмежень, контролюючі аналізи та загальний стан.
- Невже з інфарктом можна тиждень проходити, як то кажуть, на ногах?
- На жаль, часто люди не ставлять здоров'я на перше місце, відкладають візит до лікаря на потім, сподіваються, що й так пройде. Для нашої місцевості навіть характерна деяка сезонність - люди зайняті сільськогосподарськими роботами, після завершення яких займаються вже вирішенням інших питань, серед яких - власне лікування.
Невчасно, з запізненням, приходять і молодші пацієнти. Адже вони впевнені, що у їхньому віці вони не можуть мати кардіологічних проблем. Але така думка - хибна. Сьогодні вже не існує вікових обмежень, які були ще 10 років тому. І якщо тоді інфаркти у 30-35 річних були скоріше виключенням, то тепер вони трапляються дедалі частіше. Є також багато видів аритмій, які потрібно лікувати. Порушення ритму може бути періодичним, 1-2 рази на місяць. Але одного тяжкого нападу достатньо, щоб спровокувати критичні стани, які можуть призвести навіть до смерті пацієнта.
Тож консультація кардіолога може знадобиться і молодим, і зовсім юним. Тому я часто проводжу профілактичні бесіди, наголошую: щось вас насторожило, з'явився стискаючий біль в ділянці серця чи задишка, незначні набряки на ногах - прийдіть до лікаря. Ми зробимо ЕКГ, проконсультуємо. Якщо нічого не виявиться - чудово, зайвих призначень ніхто робити не буде, а ви підете собі додому спокійні. Якщо ж після додаткових обстежень знадобиться лікування, ви почнете його вчасно, на ранній стадії, зможете запобігти розвиткові ускладнень.
- Виходить, навіть тяжкі хвороби можна попередити, якщо прислухатися до власного тіла й вчасно відвідувати лікаря?
- Звісно! Медицина не стоїть на місці, а постійно розвивається, проводяться нові дослідження, з'являються нові методики обстеження, препарати, їх комбінації. Наприклад, більше року тому я пройшла курси з холтерівського моні- торування (добове моніторування ЕКГ), тож тепер у нашій лікарні може провести й таке обстеження. Завдяки невеличкому девайсу, закріпленому на людині, ми робимо електрокардіографічне дослідження протягом 24 годин, коли пацієнт займається своїми звичними справами. Такий метод допомагає діагностувати ті ж аритмії, які не зафіксує звичайна короткотривала ЕКГ, зроблена під час прийому у лікаря. Є холтер ЕКГ, який також використовується для діагностики ішемічної хвороби серця, стенокардії.
На сьогодні існує багато різних обстежень, які виконуються тільки за наявності специфічних симптомів. Наприклад, коронарографію (рентгенологічний метод дослідження уражень коронарних артерій серця, - Авт.) я можу призначити пацієнтові, який має стенокардію, але у якого ще не було інфаркту. Якщо під час обстеження коронарних артерій виявляють атеросклеротичну бляшку, хворому проводять стентування. Це дозволить попередити інфаркт міокарда. Але, знову ж наголошу, потрібно вчасно звернутися до лікаря. Тим паче зараз, коли ми живемо у постійно стресовому стані. Адже серцево-судинні захворювання є основними причинами смертності й одними з основних факторів інвалідності у всьому світі. В Україні щороку від цих хвороб, найчастіше - інсультів та інфарктів, помирає більше 400 тисяч людей, а це - 60% смертей. І це ми говоримо про хвороби, яким можна і треба запобігти. Варто просто не відкладати здоров'я на потім. Інакше однією «якоюсь таблеточкою від тиску» не обійдеться.
НАШЕ ДОСЬЄ
Борзнянка Любов Вікторівна Дорошенко ще у підлітковому віці зрозуміла, що хоче стати лікарем, хоча до цього бачила себе найперше вчителем. Але бажання не просто бути корисною суспільству, а реально допомагати людям перехилило шальки терезів на користь медичної спеціальності. Хоча у родині до Любові Вікторівни лікарів не було, батьки підтримали її на такому непростому й довгому шляху.
Навчання та інтернатуру проходила у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця, а спеціалізацію з кардіології - вже у Національному університеті охорони здоров’я України ім. П.Шупика, загалом віддавши навчанню більше 8 років.
На 4 курсі під час практичних занять потрапила до Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, де згодом влаштувалася на роботою медичною сестрою. Вже тоді зрозуміла: кардіологія - саме той напрямок, у якому їй хотілося б розвиватися. Тож тут майбутньому лікарю вдалося отримати найголовніше - важливі практичні навички. Адже на обрану професію вона могла подивитися з різних позицій, поспостерігати за роботою висококваліфікованих лікарів, побачивши на власні очі кожен етап лікування.
Після отримання диплому з 5 квітня 2021 року працює лікаркою-кардіологом у поліклінічному відділенні Борзнянської міської лікарні.
Джерело: "Вісті Борзнянщини", Марина Гриненко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.