Чернігівський художник Юрій Дзюбан написав першу книгу

Добавить новость

Среда, 6 Января 2010 15:41  |  Просмотров: 5724

Юрій Дзюбан

За радянських часів він був забороненим художником. Тоді його твори демонструвались лише на закритих таємних виставках. Нині ж вони прикрашають приватні колекції багатьох українців та іноземців. Його картини вже побували на виставках у США, Росії, Іспанії, Англії, Фінляндії, Франції, Кореї, Італії. Та попри грандіозний творчий здобуток (написав кілька тисяч полотен) та міжнародне визнання, він продовжує дивувати своїх прихильників. На початку 2009 року відомий чернігівський художник Юрій Дзюбан взявся за перо і розпочав письменницьку сторінку свого життя. Минув майже рік. Його перша книга «Роман з океаном» вже готова до друку.

- Юрію, як Ви прийшли до мистецтва?
- Уперше почав малювати у п'ять років. Якось моя мама на стежині намалювала гілочкою коло. Я уважно спостерігав за тим, як проста лінія з'єдналась в коло. Потім вона провела радіуси і сказала: «Це колесо!». Я подивився на нього і зрозумів, що це не просто колесо. Це сонце, форма нашої землі, колесо, якась незрозуміла для мене стихія, замкнуте коло. Так я почав фантазувати. Потім зрозумів, що хочу і мушу малювати. З того часу мої очі стали для мене інструментом і засобом пізнання світу. Я захопився цією справою. Спочатку зображав сонце, людей, тварин, птахів, тобто все, що мене оточувало.

- Цей талант у Вас від батьків?
- Ні, від Бога. Мої батьки не художники.
- Улюблений предмет у школі образотворче мистецтво?
- Так. Пам'ятаю, як у сьомому класі, заради сміху намалював грошові купюри. Цей невинний жарт не зрозуміли вчителі. У моєму житті це був перший і останній випадок, коли мій талант завдав мені неприємностей. Загалом же від мистецтва я отримую лише позитивні емоції.

-  Першу персональну виставку пам'ятаєте?
-  Вона відбулася 1978 року в Чернігові. Це була таємна виставка. Адже тоді суспільство не сприймало авангард,  а  художників-авангардистів вважали диваками. Моя виставка пройшла на «ура». На ній було представлено понад 20 картин.
- Що Вас надихає?
-  Древні вважали, що людей надихають на творчість добрі генії і музи. Мене ж надихає все: історія, оточуючий світ, люди… Світ - це найбільше диво. Кожна людина - унікальність. А художник - не просто майстер, який малює картини, це людина, яка фіксує епоху, час, смаки та почуття людей. Його твори - це своєрідні двері чи вікна, відкривши які, майбутні покоління можуть відчути дух певної епохи.

-  Чи є у Вас улюблений, особливий час  для творчості?
- Люблю, щоб було багато світла і тиші. Щоправда, працюю лише тоді, коли є натхнення.
-  Ви малюєте на замовлення?
-   Навіть  якщо  я  роблю річ на замовлення, то вкладаю у неї душу. Люблю працювати тоді, коли замовник   мені  повністю довіряє.  Починаючи  малювати, я не можу точно сказати, якою буде картина. Бо заздалегідь не знаю, які відтінки кольорів мене чекають, які виникнуть додаткові лінії і форми. Картина народжується в процесі роботи.

-   Скільки  коштують Ваші полотна?
-   Ціна  залежить  від самої картини. Мінімальна - від 500 доларів. Найвища ціна, за яку я продав картину, - п'ять тисяч доларів.
-  Даруєте свої картини?
-  Лише близьким та рідним людям.

-  Що, на Вашу думку, потрібно художнику, аби стати успішним?
-  Він має бути чесною, щирою та відвертою людиною і жити в гармонії із собою. А ще ніколи не варто зупинятися на досягнутому. Все життя людина має пізнавати себе та світ. Не чекайте, як манни небесної, слави, грошей та визнання. Досягти бажаного, можна лише працею. Зрештою, я вважаю, що популярність і слава - це речі, до яких слід ставитися з іронією. Порядність у стосунках та особиста гідність - ось що має прославляти людину. Всесвітньовідомі художники, поети, композитори здобули славу не лише собі, а й тому краєві, звідки походили їхні предки. Добробут же - це показник того, наскільки світобачення художника співпало з бажаннями людей. Митець, який має підтримку і розуміння в суспільстві, є затребуваним. Отже, фінансово успішним.

- Ви фінансово успішний художник?
-  На сьогодні похвалитись власним добробутом не можу - бували й кращі часи. Майже цілий рік я присвятив написанню роману, тому на малювання не вистачало часу. От, коли я жив у Києві, то був справді  затребуваним.  Я займався дизайном, графікою, а ще - викладав, брав участь у ток-шоу, знімався в рекламі.

-   Написанню  вашого твору передувала подорож на Кариби. Чому Ви подалися так далеко?
-  Це незвичайна історія. На початку 2004 року я за кілька тисяч доларів продав серію картин, придбав квитки в обидва кінці й полетів на острів Гаїті. Вирушив, незважаючи на те, що нещодавно переніс мікроінсульт. Але я захотів втекти від реальності, з головою поринути у подорож і насолодитися спілкуванням з природою. Моя мрія здійснилася. Я прожив у Домініканській республіці три місяці, хоча зовсім не володів англійською мовою. Оселився на віллі на березі Атлантичного океану. Кариби - це рай. Щоправда, вологий і спекотний. Пристосуватися до такого клімату досить складно, але мені було там добре. Щоб краще пізнати тамтешній побут, культуру, звичаї, історію, я постійно подорожував. А ще багато малював та робив нариси.

-  Книжку вже написали?
-  Так. Вона вийде під назвою «Роман з океаном». Вже й дизайн обкладинки готовий.  У надрукованому    варіанті буде близько двох сотень сторінок. Роман  складається із 45 новел. При його написанні я використав нариси, які зробив на Карибах. Ґрунтовно ж приступив до роботи вже в Чернігові після проведення  виставки, на якій були представлені картини, так званої, «Карибської  колекції».  Працював над романом майже рік. Спочатку це був рукописний текст. Потім я його кілька разів перечитав, щось змінив, десь доповнив. І лише після цього почав набирати текст на комп'ютері. Вже надрукований роман дав почитати «майстрам пера». Їхній висновок: «все добре», - мене обнадіяв.

-  Про  що  йдеться  в романі?
- Можу сказати напевно, ніхто нічого подібного не писав. Роман і автобіографічний, і романтичний, і філософський, й історичний, але водночас легкий та оптимістичний. У ньому я описав свій період життя, починаючи від від'їзду з Києва і аж до повернення з Карибів. Але в романі я не просто виклав події в хронологічному порядку, а переплів реальність з моїми роздумами, почуттями, враженнями та фантазіями. Тут чітко прослідковуються дві паралелі - часи Христофора Колумба і сьогодення. Тобто, «Роман з океаном» - це результат глибокого філософського переосмислення побаченого мною на Карибах. Адже цей край побував під гнітом багатьох країн (Англія, Португалія, Іспанія, Франція). Саме на цьому острові сплелися культури багатьох народів. У результаті виник зовсім новий і неповторний пласт цивілізації. Я мав щастя дослідити історію цього краю, пройнятися його духом, а потім відтворити все побачене і почуте у своїх роботах. Сподіваюся, люди читатимуть «Роман з океаном» з таким же задоволенням, з яким я його писав.

Валентина Федусь, тижневик «Деснянська Правда - вільна» №38 (27977)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: