25-річна Анастасія - мама п'ятьох дітей

Добавить новость

Понедельник, 12 Июня 2023 15:50  |  Просмотров: 2691

- Це всі мої рідні діти, - каже Анастасія Андріївна, - я з ними вирос­ла, за ними постійно гляділа. Моя най­меншенька Софія, їй всього 3 рочки. Далі старші: 11-річна Даша, 14-річна Таня, 16-річна Катя і 18-річний Коля.



Багатодітною мамою я стала з лютого цього року, коли через важку невиліковну хворобу по­мерла наша мама. Я, як старша сестра, навіть не розмірковувала ні про що, знала, що попри будь-які труднощі я повинна зберегти сім’ю.

Єдине, про що дуже переживала, - яке рішен­ня прийме опікунська служба. Адже на даний час Анастасія у відпустці по догляду за дитиною. До того ж, жінка втратила роботу, а відповідно ста­більний дохід. Вона з 18 років працювала у сто­лиці, останнім часом була продавцем. Лише пер­ший рік ростила донечку сама, а з 2-х років зали­шала її з бабусею у Сосниці і їхала заробляти гро­ші. Проте фахівці служби добре знали Анастасію лише з позитивної сторони, тому, не вагаючись, довірили трьох сестер і брата. Їхній батько був не проти, дійсно із сестрою їм краще. Він прожи­ває не в Сосниці зі своєю мамою, обіцяв, чим змо­же, допомагати.

Діти з мамою приїхали до Сосниці три роки тому, купили тут будинок. А родом всі із Хмельниччини. Тільки їхня мама з Сосниці, тут також проживає і їхня 92-річна бабуся. Отож діти ще тільки обжили­ся, звиклися до школи, до нових друзів, тому не до­речно було б знову покидати власне житло.

Анастасія каже, що найважче підтримувати поря­док в сім’ї, має на увазі не чистоту.

Дуже важко, але намагаюсь стримувати свої емо­ції і розумію своїх дітей. Вони всі різного віку, всі щось постійно хочуть і це нормально. Але разом визначаємо, що треба в першу чергу, а що може зачекати.

Одягу в них стільки, що можна свою гуманітарку відкривати. Ще в Києві залишилися 4 величезні ва­лізи одягу, днями знайомі мають передати. Їсти теж є що, не голодують. Купують м’ясо, молоко. Раніше в них була своя корівка, але коли мама лягала на лікування до лікарні, мусила продати.

Та всі їдять, як горобці, - жартома каже Анастасія. - Всі слідкують за фігурою. Іноді влаштовуємо по­сиденьки на природі. В нас за хатою садочок, там стіл, лавки, мангал. Ото замочуємо шашлики, сма­жимо - так можемо відволіктись від поганих думок, поспілкуватись, розповісти про наболіле. Ми всі дружні, всі мене розуміють, слухаються. Всі діти, діти - хочуть і з подружками в парку погуляти, але на дзвінки відповідають.

А взагалі труднощів у приготуванні їжі нема. Анастасія дипломований спеціаліст. Готує все, що хочуть діти, і щораз різноманітне.

Щодня багатодітна мати прокидається о 6-ій, іно­ді може поніжитись до 6.30. Потім всіх збирає до школи, в дитячий садочок, старша Катя навчаєть­ся у Чернігові на перукаря, модельєра, манікюрщика дистанційно, а Коля - в Сосницькому професій­ному аграрному ліцеї. Поснідали і пішли. Коли всі розійшлися, Анастасія приділяє час собі, потім (що­дня!) прибирає в кімнатах і готує обід. Любить за­йматись городництвом. Вже засадили близько 8 со­ток городу. Але обійстя велике, тому планують з од­нієї сторони при вході засадити квітами, а на іншій розробити дитячий майданчик.

З лютого діти не одержали ще жодних виплат, але вже обладнали ванну кімнату, почали ремонт кух­ні. Будинок газифікований, є вода, бойлер, праль­на машинка.

- Це мої заощадження, - каже Анастасія. - У Києві так: якщо ти працюєш - в тебе нема життя, а якщо живеш, то нема роботи. Я постійно працюва­ла, бо розраховувати ні на кого. Ось на літо вже в Києві підшукала роботу Колі. Дві сестри на літні канікули їдуть до бабусі та до тата. Найменша і старша залишаються зі мною, треба слідкувати за горо­диною, полоти, робити консервації. А ще є намір ку­пити поросятко. Наразі порають курей, є дві собач­ки, коти, хом’ячки, були й рибки, та мала Софійка їх перегодувала.

Фінансово трішки допомагає бабуся, яка прожи­ває у Сосниці. А вони допомагають їй фізично - у будинку прибрати, їсти приготувати, город догляну­ти.

Поки що великих труднощів сім’я не відчуває. В подальшому Анастасія планує знайти роботу у Сосниці, бажано продавця. Вона любить працюва­ти з людьми. За спеціальністю, каже, важко працю­вати, особливо, коли великі банкети. В Києві вона вже мала такий досвід роботи, була помічником ку­харя. У Сосниці жінці подобається і вона не зби­рається у столицю, тепер головне для неї, щоб всі діти отримали освіту і мали професію. Та й тоді Анастасія, як справжня мати, буде постійно кроку­вати зі своїми сестрами і братом. Така вже в неї натура - бути старшою, а значить відповідальною. Вона - найближча людина, яка все життя піклуєть­ся про всіх, і незалежно від віку, статусу не переста­не любити їх безмежною щирою любов’ю. Дай Бог всім добра і мирного неба!

Олена КУЗЬМЕНКО, “Вісті Сосниччини”

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: