Катерина Корогод розвиває танцювальні таланти юних корюківчан

Среда, 1 Сентября 2021 12:01 | Просмотров: 5110

За останні три роки дівчина з села Сахутівки встигла стати хореографинею міського Будинку культури, відкрити власну студію та вийти заміж.

Дівчина взяла прізвище чоловіка та курс на багатопрофільний танцювальний комплекс для дітей і дорослих. Двадцятичотирирічна Катерина Корогод має багато ідей щодо своїх маленьких вихованців, але більше не хотіла б бути постановницею дорослих танцювальних програм.

Танцюристка з Сахутівки

У родині Пінченків із Сахутівки танцюристів не було ніколи, доки не з’явилася Катя. Дівчинка танцювала змалку, скільки себе й пам’ятає. Як же у маленькому селі, де не було навіть танцювального гуртка, Катя змогла не покинути захоплення, а перетворити його у свою професію?

Катерина Олексіївна розповідає, що надихнула її землячка Ірина Береснева, яка родом з Сахутівки. Професійна танцівниця, навчалася в Ніжині, а зараз, начебто, працює за спеціальністю за кордоном. Дивлячись на її танці, Катя відчула, що це і її стихія також.

Утім, після закінчення у Сахутівці 9 класів з відзнакою, мама не відпустила Катю на навчання. Сподівалася, що за два роки донька все ж обере іншу професію. Катя Пінченко продовжила навчання в Корюківській гімназії. Танцювати ходила займатися до Олени Мостович у міський Будинок культури.

"Зі своєю майбутньою професією Катя тоді вже визначилася остаточно. Хоча оточення не надто вірило у це"

І шкільні вчителі попервах відмовляли джівчину від цієї творчої та багато в чому нестабільної спеціальності. Хотіли, щоб старанна учениця обрала собі «серйозну» професію, яка її годуватиме, а не «легковажні» танці. Та для Каті її рішення було якраз серйозним, обдуманим і виваженим. Вона себе більше ніде й не уявляла.

Готуватися до вступу в Ніжинський державний університет Катерині Пінченко допомагали Ірина Береснева та Вікторія Кулагіна, керівниця зразкового художнього танцювального колективу «Барвінок» Менського центру дитячої та юнацької творчості.

Катя вступила на омріяну спеціальність до Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя і за чотири роки вивчилася на вчительку хореографії. Магістратуру закінчила у Національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка. Стала вчителькою фізичного виховання та хореографічних дисциплін.

Катерина Олексіївна зізнається, що навчання їй подобалося, але легким воно не було ніколи. Викладачі дуже вимогливі, тож часто були й студентські сльози, й розпач. Але жодного разу не виникало бажання покинути навчання. Ба більше — обидва виші Катерина закінчила з відзнакою.

Дві роботи

У 2018 році молоду хореографиню взяли на роботу у міський Будинок культури в Корюківці. Майже одразу Катя почала шукати підробіток, бо «мінімалки» не вистачало на прожиття й оренду квартири в місті. Та знайти ще одну роботу не вдалося, і вона вирішила створити її собі сама.

— Багато сторонніх людей підказували мені паралельно почати власну танцювальну справу, — розповідає Катерина Олексіївна. — Оскільки вибору не було, роздумувала недовго. Два роки тому оформила всі необхідні документи та відкрила ФОП. Скажу, що складності в цьому немає ніякої.

Тепер молода спеціалістка навчає танцювати багато корюківчан. У приватній хореографічній студії в неї шість груп дітей віком від 3 до 9 років. Займаються вони в танцювальному залі міського Будинку культури, викладачка орендує це приміщення. У Будинку культури в неї чотири групи вихованців, починаючи з третього по десятий клас. Кожна група відвідує заняття двічі на тиждень, старші — тричі.

Робота з дітьми особлива. Катерина Олексіївна це розуміє. Колись їй мама сказала: «Щоб працювати з малечею, треба її любити». І вона любить своїх вихованців, а ті — її. Вони у неї «зайчики» й «котики», усіх обійняти хочеться. До них керівниця завжди йде з посмішкою, а то й із солодощами. Дітей не обдуриш, вони тонко відчувають ставлення до себе.

— Буває, настільки вимотають за заняття, що сил немає! — сміється Катя. — Але настільки ж і заряджають енергією. Трапляється, балуються, бо це ж діти, але й стараються.

Зі своїми маленькими вихованцями Катерина Олексіївна працює за спеціальними педагогічними методиками. Всі вони зводяться до ігрової форми навчання. Щоб навчити дітей танцювати, каже керівниця, треба спочатку навчити їх розвивати уяву.

Бо танці — це не стільки набір рухів, як емоції й розуміння того, що відбувається. Тому на заняттях вони часто перевтілюються у клишоногих ведмедиків, грають у риболова та рибку тощо. Підходи залежать від віку. А вже потім від складності матеріалу.

Чого хочуть діти й батьки

Різного. Дошкільнята зазвичай займаються танцями тому, що їх туди привели мами й тата. І хочуть єдиного: щоб було весело й цікаво. Батьки ж очікують, що їхні сини й доньки навчаться робити все й одразу: легко крутитимуть «колеса», майстерно робитимуть перевороти та без зусиль миттю сядуть на шпагат. А за місяць-два вже виступатимуть на сцені.

"Попервах терпляче пояснювала батькам, що так не буває, а тепер ні. Я поки не маю достатньо професійного й життєвого досвіду. Просто роблю свою справу так, як навчили мене мої викладачі, як постійно вчуся сама"

Якщо батьки мені довіряють, мусять набратися терпіння. Бо результат приходить із систематичними тренуваннями та докладеними зусиллями. Не всі це витримають, частина дітей «відсіється». І це нормально, бо нікого не можна змусити любити танці. Утім, того, хто захоче танцювати, не зупинить ніщо.

Катерина Корогод каже, що у прагненні навчитися танцювати не відмовляє жодній дитині. Нехай пробують. Але замало мати танцювальні здібності й музикальний слух. Треба розвиватися! А це — робота.

У танцювальні групи набирає всіх. Дає час, щоб діти адаптувалися, освоїлися. Зазвичай це займає від одного до трьох місяців. Якщо протягом цього періоду бачить, що дитині ще точно зарано танцювати, або їй абсолютно нецікаве це заняття, відверто каже про це батькам. Однак все дуже індивідуально. І бажання дитини грає головну роль.

Наприклад, є у неї учениця, яка спершу не вирізнялася особливими танцювальними здібностями. А потім ця дівчинка поступово почала прогресувати, бо їй сподобалося танцювати! Треба розуміти, що з усього колективу може ніхто не піти в хореографію. Але неймовірні емоції, виховання й фізичний розвиток, які діти отримають, танцюючи, безумовно на користь.

Танцюють вихованці Катерини Олексіївни

Катерина Олексіївна відмічає, що у майбутньому має наміри виокремити основний склад колективу та додатковий, щоб дати можливість займатися й рости дітям з різним рівнем підготовки.

«Зіркові танці»

Цей танцювальний проєкт міського Будинку культури — ще один досвід роботи молодої танцівниці. Катерина Корогод два сезони поспіль була хореографом-постановницею номерів.

Змусити танцювати на сцені тих, хто у повсякденному житті зовсім не займається танцями, — досить сміливий експеримент. І хоч пари учасникам склали досвідчені танцівники колективу Будинку культури «Ремікс», успіх проєкту залежав від багатьох чинників.

"По-перше, треба було так підібрати партнерів, щоб вони не лише підходили, а й доповнювали одне одного. Бо коли між танцівниками нема бар’єрів, тоді будуть справжні емоції"

Нерідко у процесі роботи змінювали партнерів. Потім їм треба було підібрати танець, у якому вони обоє почувалися б гармонійно та могли розкрити певні почуття. Було, що в учасників все це склалося, але пара розпалася, бо хтось не зміг брати участь через зайнятість на роботі. А інколи й сімейні ревнощі заважали, бо тренуватися доводилося часто й допізна. Та це одиничні випадки.

Перші «Зіркові танці» у 2019 році, хоч і дебютні, але для хореографа-постановниці виявилися легшими. Тоді взяли участь вісім пар. А у других «…танцях», які глядачі побачили у червні цьогоріч, — шість, але підготовка до виступу розтягнулася на два роки! Учасники пережили три карантини, після яких доводилося все надолужувати по-новому.

— Попервах я нікого не критикувала, разом учили все від простого до складного, — розкриває свої професійні секрети Катерина Олексіївна. — Спочатку терпляче відточували схему танцю, виправляли положення рук, ніг, повороти голови. А вже ближче до виступу я від них жорстко вимагала не лише техніку, а й емоції та почуття. Дякую, що витримали. Нікого не можу виділити, але всіх хочу похвалити, бо кожен старався на свій максимум.

"Після перших «Зіркових танців» двоє учасників пішли танцювати у колектив «Ремікс», яким керує Олена Мостович. Це — Олександр Циганок і Андрій Кравченко"

Другі «…танці» показали, що ні зайнятість, ні вік, ні рівень танцювальної підготовки не стануть на заваді тому, хто хоче танцювати. Наприклад, Максим Станіславський працював до 20-ї години, йшов на репетицію, а потім знову повертався до роботи.

Кожною вільною хвилинкою, навіть обідньою перервою, жертвував і переможець другого шоу Олександр Стельмах. А Олексій Мотчаний під час тренувань знаходив сили порадувати колег «по цеху» ще й грою на баяні.

За дуже короткий проміжок часу вивчив танець Віталій Рябець, увійшов у роль і неперевершено зіграв свого танцювального персонажа. Дається взнаки «кавеенівське» минуле — Віталій абсолютно не хвилювався перед виступом і всіх підбадьорював.

«Мені б такий спокій і впевненість!» — думала Катерина Олексіївна, спостерігаючи за ним. В учасників було чому повчитися їхній постановниці.

Катерина Корогод визнає: з дорослими займатися танцями легше, але з дітьми — цікавіше. Вважає, що все, що хотіла донести цим проєктом, вже зробила. Надалі має наміри більше уваги приділяти роботі з маленькими танцівниками.

Заміжня

Свого майбутнього чоловіка Катя знайшла на роботі. Точніше, він першим її запримітив. Системний адміністратор фабрики шпалер Сергій Корогод, який займається танцями у колективі «Ремікс», не міг не помітити тендітну танцівницю.

Катя й Сергій

— Познайомилися, коли я після другого курсу навчання влаштувалася на роботу у Будинок культури. А після четвертого — почав залицятися з квітами, — розповідає Катя. — Згодом і я розглянула кандидатуру Сергія пильніше. І за два з половиною роки прийняла пропозицію руки й серця. Швидко, напевне, погодилася, — сміється. — Можна було ще його «помаринувати»!

З насиченим робочим графіком Катерині Олексіївні ледь вдалося викроїти час для власного весілля. Поставивши дитячий флешмоб на 130 учасників до Дня захисту дітей та «Зіркові танці — 2», на підготовку до весілля залишився тиждень. За дві репетиції створили весільний танець, який у результаті все одно був зімпровізований по-іншому.

Весілля Катерини й Сергія Корогодів відбулося у Бречі 12 червня. Після цього молодята одразу відправилися у весільну подорож Домініканською Республікою. Білий пісок, Атлантичний океан і цілковите мовчання мобільного телефона протягом 11 діб — Катя і Сергій не хотіли покидати райське місце.

Миті весільної подорожі

Удома все повернулося на власні рейки. Обоє працюють. Зустрічаються пізно ввечері, бо Сергій працює до 17-ї, а Катя — до 19-20-ї години. Молода сім’я мріє про власне житло у новобудові. Вільний час присвячують спільним переглядам фільмів, походам у ліс по ягоди-гриби. Влітку частіше в Сахутівці бувають, бо там треба ягоди рвати, сіно заготовляти.

— Я можу малювати картини по номерах, складати їстівні букети, щось вирізати-клеїти, — перелічує свої захоплення Катя. — Та найбільше подобаються екстремальні види відпочинку. Наприклад, мрію про стрибок з парашута, але Сергій не пускає.

А ще Катерина Корогод дуже хоче танцювати! Їй це необхідно, щоб не втратити навичок і власних танцювальних даних. Та наразі доводиться обирати: займатися собою або своїми вихованцями. Її вибір — на користь дітей. Але бажання дівчини від цього нікуди не поділися.

Катя не приховує: хотіла б відкрити в Корюківці оснащений необхідним устаткуванням танцювальний комплекс для різновікових відвідувачів, щоб люди від 3-х до 103-х могли займатися танцями, акробатикою, фітнесом, танцювальною аеробікою. Бо танці у будь-якому прояві — це крутий політ душі.

Джерело: Сусіди.City, Наталія Рубей