Мобильная версия сайтаХобі Ліліі Голуб – випікання тортів
Хобі це те, чим ми займаємося у вільний час і те, що наповнює життя сенсом. І не важливо, скільки нам років. Кожен заслуговує на відпочинок для душі, і не повинен лише виконувати сімейні обов’язки та ходити на роботу.
Недарма в резюме при прийнятті на роботу є стрічка «улюблені заняття». На основі того, чим цікавиться людина, можна зробити висновки про її якості як особистості, тобто, наче зазирнути у шпаринку до її внутрішнього світу.
Наприклад, захоплення екстремальними видами спорту може свідчити про схильність до ризику, заняття мистецтвом фотографії — про вміння помічати деталі, любов до читання — про бажання опановувати нові знання, вміння вишивати — про терплячість і т.д.
Лілія Голуб із власном виробом
Корюківчанка Лілія Голуб переконана, що має бути заняття, яке приносить задоволення у вільний від роботи час. І навіть, якщо воно приносить заробіток, не варто робити його основним джерелом доходу. Інакше таке захоплення переросте в елементарну гонитву за грошима й людина перегорить. У результаті: мінус хобі, плюс втома.
"Хобі допомагають краще адаптуватися в соціумі, знайти однодумців. Якщо людина нічим «не горить», то з нею немає про що розмовляти"
Основним джерелом доходу має бути справа, де можна проявити себе кращим із кращих. Лілія Голуб працює спеціалістом у молодіжному центрі «КУБ», а у вільний час пече на замовлення торти. Молода жінка добре знає, що робота роботою, а випічка випічкою.
Сусіди.City поставили Лілії Голуб кілька запитань стосовно її кулінарного хобі.
— З чого почалося захоплення і як давно це було?
— Я завжди була у мами під рукою. А в дитинстві — і під ногами, у кондитерському цеху. Моя мама кондитер за фахом. Як старша дитина в сім’ї, допомагала в усьому. В сім років мені вже доручали готувати щось примітивне братику та сестричці, коли лишали на хазяйках.
І кухня стала невіддільною частиною мого життя. Я люблю готувати й дуже рідко купую готову їжу. Не можу переступити через себе, адже здатна це зробити сама. Мене так виховали батьки: людина зможе зробити усе, якщо цього дійсно захоче.
Торти випікати почала ще в юності. Проте оформленню уваги не приділяла. А коли з’явились діти й на свята потрібен був красивий торт, спробувала оформити його самостійно. Не все давалося одразу, і це нормально. Але тоді дуже переживала.
Переглядала відеоуроки по оформленню та намагалася повторити. Лягаючи спати, продумувала кожен етап. Просиджувала в кондитерських інтернет-магазинах ночі на проліт, і згодом мені вже знадобилася окрема шафа для новеньких «штучок».
Друзі, які їли мої торти, порадили пекти на замовлення. Я думала, що посивію, коли готувала перший. Потім ледь не посивіла за другим тортом, і так триває по сьогодні. Підвищена відповідальність іноді не така вже й корисна штука для здоров’я.
— Що надихає і що вам дає хобі?
— Жага до саморозвитку у цьому плані бере верх. Це надихає та змушує працювати над собою, вдосконалюватись. Мені рідко подобається свій торт від «А» до «Я», бо такого, щоб як задумала, так точнісінько й вийшло, не буває. Проте трапляється, що результат кращий, ніж очікувала. Тоді я собою задоволена.
Фізично — кулінарія не надто легка справа. Коли день тупцюєш на одному місці, вночі дошкуляють судоми в ногах, а вранці боляче вставати з ліжка, бо дуже болять ступні. Та походиш, включиш улюблену музику, починаєш займатись улюбленим ділом і все ок.
— Яку пораду можете дати новачкам у цій справі?
У будь-якій справі рано чи пізно все вийде, та для цього потрібно: жити цим, мати терпіння, отримувати задоволення від заняття й обов’язково вірити в себе. Хоча один мінус у кулінарній справі такі є — той, хто починає пекти торти, перестає любити кондитерські вироби.
Джерело: Сусіди.City
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
