Чернігівець Сергій Коваленко майже місяць мандрував Мексикою

Вторник, 11 Мая 2021 10:43 | Просмотров: 5477

«Мексиканці чимось схожі на українців, але більш веселі», - такий власний висновок про цю націю зробив чернігівець 36-річний Сергій Коваленко, який три тижні подорожував Мексикою і зміг детально дізнатися про життя місцевих жителів, як у популярних туристичних місцях, так і провінції.

Молодий чоловік – родом із села Покровське на Менщині, тривалий час живе в Чернігові. Після закінчення Харківської академії міського господарства працює за фахом – інженером із теплопостачання у приватній компанії. Сергій, як і чимало чернігівців, подорожував Україною, відпочивав за кордоном – Єгипет, Туреччина, тощо. А ось досвід тривалої поїздки екзотичною для нас країною мав уперше. Він устиг відвідати Мексику до того, як увесь світ відправився на карантин через пандемію коронавірусу. Жодного разу не бачивши океану до цього, молодий чоловік зміг скупатися одразу в двох – Атлантичному і Тихому.

Заокеанська подорож вимагає підготовки заздалегідь

Сергій Коваленко розповідає, що до такої далекої і тривалої мандрівки готуватися почав за півроку – все стартувало з придбання квитків на міжконтинентальний рейс. Якщо купувати квитки заздалегідь, то традиційно вони дешевші. Організаційні питання безпосередньо в Мексиці значною мірою взяло на себе подружжя з Одеси Тимур і Леся Заїки, для них це хобі і додатковий заробіток одночасно. Вони працюють, але мають величезну пристрасть до подорожей, тож збирають компанію туристів і разом кілька тижнів на рік мандрують якоюсь країною, плануючи все самостійно, поєднуючи морський відпочинок (яхтинг) із сухопутною подорожжю.

У компанії, до якої потрапив Сергій, були мандрівники із Чернігова, Вінниці – зібралося семеро людей. Спочатку вони прилетіли в Мехіко, потім здійснили внутрішній переліт до Канкуна (відомий мексиканський курорт). Там орендували два автомобілі, якими вирушили у свою подорож (загалом проїхали 4,5 тис. км). Особисто Сергій летів з Борисполя до Риги, потім до Амстердама, а далі вже був прямий переліт до Мексики. Поверталися до України теж із Мехіко. Це місто-мегаполіс, де проживають понад 20 млн людей. Місцевий метрополітен має 11 ліній (!).

Загальний бюджет подорожі у підсумку склав десь 2,5 тис. доларів, де основна частина – це переліт (1,2 тис. доларів). До речі, додаткова вакцинація для подорожі Мексикою не потрібна.

Основна мета – Беліз, але щось пішло не так

Сергій Коваленко згадує, що спочатку подорож планували так, щоб усім разом відвідати Беліз (країну в Центральній Америці, що межує на півночі з Мексикою, а на заході і півдні – з Гватемалою, з південної сторони омивається Карибським морем). Беліз привабливий тим, що вздовж узбережжя цієї країни розкинулося пасмо коралових рифів і невеличких піщаних острівців. Цей кораловий риф, що простягається на 290 км., є найбільшим у західній півкулі нашої планети. На початку подорожі у туристів був план 10 днів присвятити морській подорожі на яхті і 10 днів мандрувати Мексикою автомобілем.

Дорогою до Гватемали, через яку планували в’їхати до Белізу, після Канкуна відвідали пляж із черепахами в Акумале, потім піраміди в Коба та Чічен Іце. Сергій говорить, що піраміди народів ацтеків і майя залишають незабутнє враження своїми розмірами і правильними геометричними формами. Туристам на них можна піднятися. Вони заворожують силою технічної думки їхніх творців - за багато років до відкриття Америки Христофором Колумбом місцеві жителі мали потужну цивілізацію. Вони мали свій календар, орієнтувалися за сонцем. І перебуваючи безпосередньо в Мексиці, відчуваєш цю енергетику й особливу атмосферу, стверджує мандрівник із Чернігова.

Під час подорожі намагалися поєднувати, як огляд історичних місць, так і знайомство з природними парками. Побували в затоці Селестун, де мешкають фламінго. Туристи зранку їздять на човнах затокою, піднімаючи в небо сотні птахів - краса неймовірна. Відвідали піраміди в джунглях – Паленке. Купалися у водоспадах.

«Ми заздалегідь вже орендували яхту і мали намір пропливти вздовж узбережжя Белізу. Але не всі з нашої групи, у тому числі і я, встигли відкрити візи для в’їзду в цю країну. Оскільки найближче до України Посольство Белізу розташоване в Лондоні (ця невелика країна – колишня колонія Британії), то подали документи на відкриття віз до нього. Однак на той момент, коли ми приїхали в Гватемалу з наміром в’їзду в Беліз, наші документи ще не розглянули. Спробували подати повторно в Гватемалі, але там сказали, що не можуть відкрити візи, оскільки документи має розглядати посольство, що у Великобританії», - розповідає про перипетії подорожі чернігівець. Ті мандрівники, які мали мультивізи США, без проблем перетнули кордон Белізу. Інші – вирішили імпровізувати і терміново змінювати план подорожі. Через такі обставини маршрут набув рис спонтанності, але в цілому, мандрівка, за словами Сергія Коваленка, не стала від цього гіршою.

Завдяки таким несподіваним змінам їм вдалося подивитися Гватемалу й отримати чимало вражень. Сергій розповідає, що це високогірна аграрна країна. Клімат – теж високогірний зі значними коливаннями температур (вночі – прохолодно, вдень – спекотно). Гватемала – дуже бідна, і через це вона має високий рівень злочинності. Звісно, рівень життя столиці, як і скрізь, значно кращий, ніж на решті території. У Гватемалі дуже дешеві фрукти, у світі ця країна посідає третє місце за вирощуванням та експортом бананів.

Перебуваючи на заході, вперше купалися в Тихому океані, відвідали гірське озеро Атитлан. Потім знову повернулися до Мексики. Однак виїзд –в’їзд у країну групи українців змусили прикордонну службу вдатися до більш ретельної перевірки мети подорожі і документів молодих людей. Втім, все завершилося для українських мандрівників гаразд, хіба що було витрачено кілька годин часу і трохи нервів.

Мексиканські пригоди

Команда, яка повернулася в Мексику, здійснила тривалий автопробіг до міста Тустла Гутьєрес, де переночували, а вранці вирушили в каньйон Сумідеро (має глибину 1 км.). Він цікавий тим, що його можна спочатку подивитися внизу – пливучи човном, а потім ще помилуватися зверху, де є спеціальні оглядові майданчики. Далі відвідали Сан-Крістобаль – історичне місто, засноване у 16 столітті, цікаве своєю архітектурою. Опісля вирушили на схід Мексики. Щодня проїжджали 500-600 км, мінімум – 300. Якщо дорогою бачили якісь цікаві природні об’єкти – озера, національні парки, водоспади, то зупинялися і гуляли там.

Сергій зауважує, що Мексику не можна назвати заможною країною, але автошляхи там якісні, тому автомобілем подорожувати зручно й цікаво. Є можливість поїхати й подивитися ті місця, що не включені до туристичних путівників. До речі, нічні переїзди в країні не рекомендовані, насамперед через те, що на дорогу можуть вибігати дикі звірі. Хоча українським туристам цього уникнути не вийшло. І в одному з таких переїздів водій – один з учасників групи – навіть задрімав за кермом, але в критичний момент прокинувся, уникнувши трагедії. Автошлях у горах схожий на серпантин.

Подорож Мексикою склалася в калейдоскоп місцевих міст, містечок і сіл, що поєднують традиції місцевих жителів – нащадків майя та ацтеків, а також мають значне нашарування впливу іспанської культури, яку принесли колонізатори цієї території.
«Ми зупинялися в готелях, хостелах, а іноді просто просилися на нічліг до місцевих жителів. Цікавий випадок був у селі Пуерто-Чіпіас. Готель виявився зачиненим на ремонт, але на березі Тихого океану знайшли гамаки, в яких люблять відпочивати місцеві. Ми там і зупинилися. А вранці чуємо шурхіт навколо – перша думка, чи не місцеві прийшли на розбірки, бо четверо білих чоловіків у селі – це вже подія. Та коли розплющили очі, то…побачили свиней, які вільно гуляли пляжем», - згадує про мексиканські пригоди Сергій Коваленко.

У Мексиці популярна вулична їжа – насамперед, бурітос ( загорнене в хліб м'ясо, найчастіше - курятина). Вартість продуктів харчування не дуже відрізняється від українських цін. Морепродукти дешеві. Їжа традиційно гостра, з різними соусами та приправами. Воду краще купувати бутильовану. У багатьох місцевостях жителі п’ють водопровідну воду з-під крану, однак туристам категорично не рекомендують це робити.

Алкоголь та цигарки продають лише в спеціалізованих крамницях.

Місцеве населення – низького зросту. Люди веселі й оптимістичні, не зважаючи на те, що доводиться важко працювати, особливо у сільській місцевості. Дуже ввічливі і доброзичливі. «Скільки перебував у Мексиці, знаходив спільні риси з Україною. Мексиканці схожі на нас, але більш веселі», - говорить Сергій Коваленко. Про Україну не всі чули. Ті, хто більш освічений, орієнтуються, що мова про Європу. Інші ж можуть питати - де це? Жінки, до речі, на думку Сергія, красивіші в Україні.
Водночас місцеві традиції і світосприйняття мають риси, відмінні від наших, наприклад, день померлих не є сумним для мексиканців – це свято, місцеві можуть яскраво вдягатися, співати й танцювати. Череп як один із символів використовується у сувенірній продукції.

«Мексика – дуже різна: зелена і насичена яскравими кольорами, а в гірській частині схожа на пустелю з домінуванням сірих, коричневих кольорів», - зауважує чернігівець. У нього залишилися яскраві враження від подорожі цією країною. «Коли дивишся на фото чи рекламні проспекти смарагдової води Карибського моря та надзвичайно блакитного неба над ним, то це все виглядає нереально, ніби в казці, а насправді так і є – ці краєвиди зачаровують та назавжди лишаються в пам’яті», - стверджує Сергій Коваленко.

Gorod.cn.ua