Яскравий зірковий шлях Алли Гаркуши
Експериментуючи з образами, співачка, авторка пісень, артист-вокаліст Міського палацу культури, солістка гурту «Coalla Band» Алла Гаркуша, продовжує свій творчий пошук.
– З чого почалася твоя кар’єра?
– Вокалом я займаюся не з самого дитинства, як це буває в багатьох виконавців. У дитинстві я віддавала перевагу танцям, але вже в студентські роки почала співати та виходити на сцену саме у якості співачки. Я брала участь у музичних конкурсах – так розпочалася моя кар’єра виконавиці.
– Яким був найперший конкурс, на якому ти виступила?
– Перший вже не пригадаю, але одним із значущих конкурсів для мене був «Чернігів Має Таланти». Я змогла дійти до фіналу та увійти до десятки кращих артистів нашого міста.
– Ти з дитинства любила співати?
– Ні, я більше любила танцювати і до 19 років тричі на тиждень ходила до танцювальної студії. Зі сценою я пов’язана давно і вважаю, що це мені допомогло у подальшій кар’єрі.
– Яка в тебе освіта?
– Я закінчила Інститут історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Вже з першого курсу я брала участь у різноманітних університетських заходах і поєднувала навчання та моє захоплення співом. Наприкінці 4 курсу мене запросили солісткою до шоу-програми в мюзик-холл «Градецький», де разом із шоу-балетом ми створювали яскраві вокально-хореографічні постановки.
Другу вищу освіту я здобула у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю «Музичне мистецтво».
– Де ти так професійно навчилася співати?
– Від самого початку я намагалася самостійно вивчати спів, його особливості, беручи приклад із відомих виконавців. Від того, наскільки ми старанно навчаємося та розвиваємося, залежить результат. Я впевнена, що навіть той, хто не володіє музичними даними, при великому бажанні, докладаючи зусиль, зможе разом із педагогом по вокалу навчитися співу. Щодо мене, то я сама зверталася до педагогів: окремо я вдячна заслуженій артистці України Марині Гончаренко, яка змогла в необхідний момент направити мене в правильне русло.
– Ти вже студенткою почала отримувати гонорари за виступи та заробляти гроші...
– Як для студентки 4 курсу, виступати у шоу-програмі, займатися тим, що тобі подобається, та ще й отримувати за це гроші – звісно, мене це тішило. Після закінчення університету мені випала нагода працювати за кордоном, а саме у Китаї, де я виступала у різних містах дуетом із Олегом Karuzzo.
– Як довго ти виступала в Китаї?
– В мене було декілька контрактів по три місяці кожний. Але я не можу залишатися тривалий час вдалині від дому. Для мене важливо бути завжди в русі та діяти: мені необхідно створювати різні музичні проєкти, домовлятися та співпрацювати з людьми. А в Китаї в більшості випадків за тебе вирішує все менеджер – де ти живеш, коли виходиш на сцену тощо. Перший місяць закордоном завжди цікаво, бо нові знайомства, яскраві виступи на сцені, інша культура, але згодом мій запал зникає. Так, до карантину я кожного року мала змогу виступати за кордоном: свого часу я побувала в таких країнах, як Ізраїль, Кіпр, Єгипет, Молдова, Ліван. Зокрема, в Бейруті (столиця Лівану) я виступала із музичною програмою разом із професійними музикантами та танцівниками.
– Ти любиш Чернігів. Чи хотіла б ти все життя тут прожити?
– Якщо це стосується кар’єри співачки, то, на жаль, у Чернігові можливість розвитку артиста існує до певної межі. Далі, на мою думку, необхідно рухатися все ж таки до столиці. Проте радує те, що сьогодні необов’язково мати продюсера в стандартному розумінні цього слова. Завдяки інтернету кожен музикант має можливість популяризувати свою творчість за рахунок різних соцмереж, і якщо люди дійсно вподобають твою пісню, то це великий шанс на просування твоєї кар’єри вгору. А якщо до цього додати професійний менеджмент, то розвиток артиста буде ще кращим.
– Великі гроші – запорука успішної кар’єри в шоу-бізнесі?
– Я вважаю, що ні. Це гарний бонус, але без твого величезного бажання, роботи над собою і людей, які будуть з тобою на одній хвилі, нічого не вийде. Приклад роботи талановитої команди – популярний співак, який збирає стадіон, Монатік. Один в полі не воїн, як-то кажуть.
– Як ти охарактеризуєш свій жанр співу?
– Естрадно-джазовий вокал.
– Розкажи про проєкти, над якими ти зараз працюєш.
– Рік розпочався з того, що ми з командою почала працювати над удосконаленням мого образу як артистки. Також продовжуємо працювати над новим музичним матеріалом. Зазначу, що не так давно в мене відбувся реліз англомовного синглу «Let me go», а зараз ми завершуємо роботу над реміксом до цієї пісні. В моєму музичному доробку також є й українські пісні, зокрема, дебютний трек «Мій день», ремікс-версія якого транслювалася на українських радіостанціях.
– Який образ тобі найближчий? Можливо є приклад серед відомих співачок?
– Із сучасних співачок мені імпонує Дуа Ліпа, Зіверт, а ще я палка шанувальниця Христини Агілери – вона приклад талановитої артистки, яка багато працює над собою.
– Чи допомагають роки занять танцями правильно поводитися на сцені?
– Так, це допомагає мені на 200%! Якщо танцюєш, звісно, співати складніше, але це великий плюс у виступі будь-якого вокаліста.
– Чи виступаєш на корпоративах?
– Я працюю на різних заходах. Сьогодні я – солістка гурту «COALLA BAND». Це кавер-гурт, який працює в стилі поп-денс: ми виконуємо сучасні та популярні хіти, слідкуємо за новими тенденціями у світі музики і створюємо яскраве шоу. Професійні музиканти, з якими мені випала нагода співпрацювати, дійсно створюють музичну атмосферу на вищому рівні. Наразі ми, окрім постійного оновлення репертуару, працюємо над триб’ют програмою одного з популярних артистів, що стане відомо вже скоро, та окремо над тематичними музичними шоу. Карантин завадив більшості виступів, але ми маємо надію, що дуже скоро зустрінемося на концертах.
– Чи любиш ти подорожувати?
– Більшість моїх подорожей пов’язані все ж із роботою. Я дуже люблю подорожувати, бо це завжди нові емоції і можливість розширити світогляд.
– Як ти проводиш свій вільний час?
– Я люблю зустрічатися з друзями. Ходити до театру, на концерти.
– Які страви тобі до вподоби у закладах?
– Мені подобається європейська кухня.
– Ти багато працюєш над собою. Ти з часом змінила зачіску, свій образ. Як слідкуєш за собою?
– Багато хто думає, що я сиджу на жорсткій дієті, але ні. Раніше в мене був інший ритм життя – з університету я їхала додому, де мама частувала мене смачненькими стравами, не було ніяких стресів та метушні. Але коли ти дорослішаєш, з’являється багато інших справ, життя стає більш активним. Зараз я захоплююся стретчингом, ходжу займатися до студії «Secret place» та займаюся зі своєю тренеркою Анастасією Романенко. Тренування допомагають бути в тонусі та в належній фізичній формі.
– Якому стилю в одязі ти надаєш перевагу?
– Раніше я не цікавилась особливо модою, але останнім часом мені стала цікавою тема фешн індустрії. Я вважаю, що кожний артист має певний стиль, який час від часу необхідно змінювати, удосконалювати, йти у ногу з часом. У житті мені притаманний спортивний стиль, на сцені – бодіфешн.
– Де ти купуєш ексклюзивні сукні для сцени? Або хто тобі їх шиє?
– Частину сценічних нарядів я купувала, перебуваючи за кордоном, але більшість мені шиє швачка Тетяна Свириденко. Вона підхоплює всі мої ідеї та втілює їх у костюми для концертних виступів.
– У яких країнах ти хотіла б ще виступити?
– Звісно, в планах є відвідати країни Європи та США. Для цього потрібно докласти багато зусиль, працювати над собою, чим саме я наразі й займаюся.
– У майбутньому ти бачиш себе тільки співачкою, або, можливо, будеш займатися якимось бізнесом?
– Все можливо. Але наразі я перебуваю на етапі свого становлення, як самостійна одиниця у сфері музики.
Я вдячна долі, що вона знайомить мене з багатьма цікавими людьми, дає можливість працювати з професіоналами своєї справи, розвиватися й рости у тій сфері, яку ти обрав. По життю я йду з девізом: «Все, що не робиться – на краще». Впевнена, що мої найбільші творчі досягнення ще попереду.
Спілкувалася Поліна Могінська, Чернігівська обласна газета «Деснянська Правда»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.