Дмитро Смоляк робить тротуарну плитку з піску й... поліетиленових пакетів

Понедельник, 9 Ноября 2020 15:46 | Просмотров: 4138 | Обновлено 16 Ноября 2020 08:25

https://desnyanka.com.ua/publications.php?id=205

У Чернігові підприємець Дмитро Смоляк власноруч робить плитку, яка на чверть складається з… подрібнених поліетиленових пакетів. Я побувала на виробництві, аби показати вам, як виглядає процес.

Як усе працює

Спочатку пісок просушують на спеціальному обладнанні, що зветься екструдером. Потім просіюють. Додають подрібнений поліетилен, барвник. Перемішують суміш в бетономішалці.

Знов нагрівають, і за кілька секунд з’являється розігріта маса, схожа на пластилін.

До

Після

Шматок цього піщано-поліетиленового «тіста» кладуть у форму, її притискає прес. І рівно за 1,5 хвилини «народжується» пластикова плитка.

Гроші й екомісія

– Я й раніше працював з пластиком. Цікавився технологіями. Одного разу прочитав в інтернеті про полімерпіщане (пластик і пісок. - Авт.) виробництво. Дуже загорівся ідеєю. Адже властивості такої плитки кращі, ніж бетонної. До того ж, тут частково вирішується питання переробки пакетиків. Тож я вивчив ринок. І ризикнув, – розповів Дмитро.

Бізнес тільки починає розвиватися. Багато часу пішло на дослідження технології й налаштування усіх процесів. Наразі Дмитро працює в цеху разом з помічниками.

Нарощують кількість плит, аби за осінь і зиму повноцінно представити товар у будівельних магазинах Чернігова. За словами підприємця, за зміну можна виробити близько 20 квадратних метрів плитки.

Дмитро не розкрив, скільки коштувало запустити бізнес. Втім зауважив, що «ціна» такого виробництва може бути близько 10 тисяч доларів.

У собівартості «найдорожче» подрібнений поліетилен та електроенергія. Смоляк розповів, що ціна подрібненого пластику в 3-5 разів більша, ніж його вартість у пунктах приймання. Тому планує встановити подрібнювальну лінію в цеху.

«Краш-тест»

Власник пластикових плиток влаштував їм «краш-тест»: бив молотком, кидав на асфальт. Втім, вони не розкололися.

– Плитка дуже міцна. Не страшно, якщо щось впаде на неї. Не вбирає вологу, тому не розтріскується на морозі й не утворює крижану плівку, яку потім треба оббивати ломом. Витримує навіть автівки, – розповів підприємець.

У планах – виробляти за такою ж технологією черепицю. Перші зразки вже є.

Наталія Найдюк, «Деснянка» №44 (831) від 5 листопада 2020