Мобильная версия сайтаСелекціонує найкращі породи кролів
Пятница, 5 Июня 2020 12:59 | Просмотров: 3579
Петра Шалупню знають як селекціонера не лише на рідній Ріпкіщині, але й у багатьох інших куточках Чернігівщини. Упродовж 28-ми років Петро Васильович займається кролівництвом. Змішуючи найкращі породи вуханів, чоловік намагається вивести свою, унікальну породу, котра б якнайкраще підходила для наших умов.
Петро Шалупня із бургундцем на руках
Інженер з вісьмома класами освіти
Петра Шалупню до карантину часто можна було зустріти вихідними на ріпкинському базарі. Там він продавав кролів, курей, індиків та цесарок. Звісно, ж найбільша гордість чоловіка – це його кролі. До них він ставиться, як до власних дітей, адже присвятив цій справі 28 років життя. Кожен, хто купує вуханя у Петра Васильовича, знає, що у будь-який момент можна зателефонувати і отримати консультацію з будь-якого питання.
Від райцентру Ріпки до села Вороб’їв – всього 25 кілометрів. Тут і господарює наш герой.
«Без кролів, – зізнається Петро Васильович, – я не уявляю свого життя».
У різні часи в господарстві селянина утримували різну кількість цих тварин. Було діло, що й до восьми сотень доходило. Однак сухе літо та відсутність достатньої кількості кормової бази змусили селекціонера скоротити поголів’я до ста п’ятдесяти штук.
Потрапивши на подвір’я працьовитого вороб’ївця, розумієш, що маєш справу не лише з тваринником, але й із майстром на всі руки. Чого тільки варті його унікальні триярусні клітки! Вони не лише економлять життєвий простір, але й мають власний водогін.
«Система утримання побудована таким чином, що сеча не потрапляє на голови інших тварин – все стікає в один куток», – пояснює мій інтерес Петро Шалупня.
Цікавлюсь, чи не має він, бува, технічної освіти.
«Яка там освіта? – посміхається селянин. – За плечима – вісім класів і робота в колгоспі: спочатку на тракторі, а потім будівельником».
Мабуть, далася взнаки кров. Адже до нього кролів тримав його батько Василь, а перед тим – батько його батька. Можна сказати, що Петро Шалупня є кролівником у третьому поколінні. Вочевидь, Петро Васильович перевершив своїх предків, оскільки такого розмаїття порід, які нині є в нього, у них точно не було.
Найкращі – каліфорнійці!
Ось – сірі велетні, які набирають вагу до 10-ти кілограмів, поруч – біловухі новозеландці, трохи далі – бургундці, які виведені в результаті схрещування двох порід — каліфорнійської і новозеландської червоної. Про кожну з цих порід чоловік може розповідати годинами.
«Одні з моїх улюблених – барани – це крупні кролі, які швидко набирають масу, – розповідає Петро Васильович. – Є в мене й хіплуси, яких в Європі вважають однією з найкращих м'ясних порід кролів. Промислове кролівництво в Європі побудовано в основному на породах хіплус, оскільки вони спеціально виведені для технологій інтенсивного вирощування, – продовжує селекціонер. – По-своєму цікава порода – це німецький строкач, або німецький строкатий велетень. Мінімальна вага німецьких строкатих кроликів складає 5 кілограмів, а максимальна – десять. При цьому особини цієї породи повинні в середньому набирати по кілограму живої маси за місяць життя».
Мабуть, найкрасивіша порода – віденський блакитний. Ці кролі середніх розмірів, досягають ваги п’ять кілограмів і мають дивовижне сизо-блакитне густе, шовковисте хутро. Ця порода кролів – м'ясо-шкуркового напряму.
Запитую: «А як із збутом шкурок?»
«Проблем немає, – відповідає господар. – У Ріпках забирають хутро по 75 гривень за один кілограм».
Найкращою породою, яку селекціонер завжди бере за основу, він вважає каліфорнійців.
Ось вони - каліфорнійці
«Вони спокійні, і кролиці є завжди хорошими мамами, – пояснює. – Тому я схрещую їх з каліфорнійцями, біловухими, баранами, бургундцями… Кролівництво, – продовжує Петро Васильович – заняття нелегке. Кролі потребують догляду та раціонального харчування».
За словами господаря, щодня він їздить по свіжу траву для своїх вуханів. Корм – тільки збалансований: трохи трави, трохи сіна, трохи вівса.
«Навесні завжди кошу кропиву, підв’ялюю її і даю кролям, – ділиться секретами кролівник. – У кропиві стільки вітамінів, що ніяка інша трава з нею не зрівнюється. Кропива дає імунітет».
Свого часу Петро Шалупня дійсно, як кажуть, «виїжджав» за рахунок лише однієї кропиви, економлячи на щепленні. Але після того, як у 1999-му році в нього пропало до півтори сотні кролів, щеплення тут стали обов’язковими.
«Царські птахи»
Кролі – не єдине захоплення селянина. У нього є власний сад – груші, яблуні, персики, черешні, абрикоси та вишні, посеред якого рясніє ремонтантна полуниця і малинники. Це вже – захоплення його дружини Віри Миколаївни. А ще разом із дружиною тримають у господарстві цесарок, курей, качок та індиків.
Садок вишневий коло хати
«За поживністю і смаковими якостями м'ясо цесарок і їхні яйця не тільки не поступаються іншій птиці, але й навпаки, значно перевершують їх, – хвалиться чоловік. – Недарма цесарок в минулі часи називали «царськими птахами». Яйця цесарок, хоч і дрібніші від курячих, але багатші за вмістом вітамінів, міцніші і можуть зберігатись впродовж трьох місяців».
Цесарки на паші
Усе вирощене Петро Шалупня намагається продати живим. Каже, що шкодує вбивати. З багатьма тваринами чоловік спілкується як з живими людьми – он навіть індика Юрком назвав. З людей Петро Васильович теж не здирає три шкури, як деякі комерсанти, а продає недорого. Так, маленькі кроленята коштують від 100 гривень за голову, піврічні самочки – 350 гривень.
Петро Шалупня, сірий велетень і індик Юрко
Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №23 (788) от 4 червня 2020
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
