Які українські матюки ви знаєте?

Добавить новость

Вторник, 25 Сентября 2018 11:10  |  Просмотров: 22015

Що робити в ту хвилину, коли життя здається неймовірно важким, а слів бракує? Гарній, вишуканій пані не годяться вульгарні російські матюки, та й чоловіку зі статусом вони не пасують. Але не все так печально: є лихі слова місцевого походження. Вивчіть і лайтеся на здоров’я. От ви — які знаєте?



Сипали прокльони

Світлана Леоненко, директор будинку культури, Лихолітки, Козелецька об’єднана територіальна громада:

— Матьоники крутили мало. Як ходили в овочеву бригаду, то баби одна одній більше прокльони посилали. Як кляли, то кляли. Найбільшим було: щоб ти перед собою нічого не бачила. А тоді: щоб тобі свиня (корова, кури і т. д.) подохла, щоб ти не доїхала.

«Якщо щось не виходить, то «жопа»

Анатолій Жир, кочегар, Любеч, Ріпкинський район:

— Аби я заматюкався, потрібно мене дуже вивести або опинитися у підходящій компанії за чаркою, і хтось почне перший лаятися. Я не любитель міцних словечок. Якщо щось засмучує, кажу «капець», не виходить — «жопа», похвалитись — «окей, зає...сь». Жіноча лайка — здебільшого усілякі прокльони. Я ж ярий противник того, аби людей клясти, і ніколи так не роблю, навіть якщо на душі боляче.

«Свинею назвати — як з Новим роком привітати»

Лідія Ярмошенко, на пенсії, Прилуки:

— Ми при Совєтскому Союзі виросли і на радянських матюках виховані. Лаятися намагаюсь менше, за свої 61 ворогів не нажила. Але працювала в чоловічому колективі, на пункті доставки кореспонденції на пошті. Водії — чоловіки, супроводжуючі — чоловіки. Посилали не до чортів, а «по-людськи». Як почнуть кричати, слухаєш-слухаєш. А тоді раз гримнеш на них тими ж словами, позамовкають. Але то такі, що повторювати не можна, запозичені з російської. Вдома не лаюся. Але ото колись їсти наварю, а діти посідають, носи воротять. То те не таке, то те їсти не хочу. Розізлюсь: «А щоб вас пранці їли!» Так колись мати моя казала. Сини вже повиростали, що таке пранці, ніхто з нас не знає (народна назва сифілісу. Колись його називали французькою хворобою, франці стали пранцями. — Ред.). «Свинею» ніколи не лаялась. То таке, наче з Новим роком привітати. І не кляла ніколи й нікого, бо знаю, що воно сторицею вернеться.

«Щоб тебе побила сила Божа»

Ганна Арсенич-Баран, голова Чернігівської обласної організації Національної спілки письменників України, завкафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Ушинського, Чернігів:

— Із того, що чула: «Аби (щоб) тебе пранці з’їли. Анахтемське порося. Як собак не різаних. Щоб тебе підняло й не опустило. Щоб тебе побила сила Божа. Щоб ти вс...вся». А ще: «Кричить, як на пуп. Дурне, як махорка. Дурний тебе піп хрестив».

Хто такі хінті?

Алла Стацун, прибиральниця, Корюківка:

— Я родом з Ріпкинського району. Пам’ятаю, бабуся лається чи на курей, чи на кота: «Іди к хінтям». А хто вони ті хінті, бог його знає. Чи чорти, чи щось інше. А вже й не попитаєш, нема давно бабусі. Христина Прокопівна за паспортом, а звали всі баба Христя.

«Щоб тебе чорти вхопили»

Тетяна Іваненко, пенсіонерка, Городня:

— Зараз найчастіше мать-перемать, а ще років двадцять тому у селах можна було почути від мужиків: «Погань, курва, падлюка, сучка». А від жінок: «Щоб тебе грім убив. Щоб тебе чорти вхопили. А щоб тобі заціпило. Уйди, нечиста сила. А щоб ти сказився». Нині жінки на чоловіків кричать: «Козел, паскуда, тварюка». А у відповідь нічого нового: «Пішла ти на...»

Тижневик «Вісник Ч» №38 (1689), 20 вересня 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: