Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Діти неоголошеної війни: якщо не ми, то хто?

Діти неоголошеної війни: якщо не ми, то хто?

Свого часу відомий письменник і філософ Олександр Герцен писав: «Є тільки два різновиди людей – або патріот своєї Вітчизни, або ж мерзотник свого життя». Вірю, що в нашій державі значно більше тих, для кого найголовнішими в житті є поняття честі, совісті, відваги, любові до Батьківщини. І таких патріотів ми знайшли не деінде, а у звичайній сільській школі. Здається, там немає жодної байдужої людини до подій, які нині відбуваються в державі.

Учні Червонопартизанської школи, що на Носівщині, вражають дорослих своєю відданістю й патріотичною позицією. Вони своїм прикладом демонструють, що збирати чи жертвувати на допомогу для армії може кожен. Якщо немає грошей, то подарунок для військових можна зробити власними руками, переконані школярі. Вони об’єдналися у потужний фронт допомоги нашій армії і роблять маленькі дива, які щодня рятують людські життя.

Сотні кілограмів допомоги, малюнки, листи поїхали на Схід завдяки цим цілеспрямованим і небайдужим вихованцям. Вони влаштовують флеш-моби на підтримку бійців, готують презентаційні матеріали про відважних воїнів АТО – не просто констатацію фактів, а роблять наголос на внутрішньому світі цих людей. А коли хлопці повертаються з Донбасу, директор Валентина Вовкогон запрошує їх до школи, щоб діти з перших вуст почули про те, що відбувається в Україні.



Така підтримка справді важлива, – кажуть солдати з передової, які приїздять на зустрічі до сільських школярів. Малюночки, вірші, листи від дітей хлопці носять під бронежилетами, кожен старається, якщо у листі вказано номер телефону, зателефонувати дитині та подякувати за підтримку.

«Серед нас є багато людей, готових до добрих справ, але замало ще тих, хто має сміливість зробити доброчинність сенсом свого життя, – говорить заступник директора з виховної роботи Червонопартизанської ЗОШ І-ІІІ ст. Валентина Симоненко. – Волонтерство стало інструментом виховання наших учнів. Вони допомагають стареньким немічним людям по господарству, збирають допомогу хворим діткам, влаштовуючи, наприклад, імпровізовані ярмарки солодощів, долучаються до роботи в шкільному музеї, який ми також нещодавно відкрили, ну і, звісно, підтримують наших військових. Солдати вірять, що речі, зроблені руками дітей, захищають їх. Бували випадки, коли дитячі малюнки, вкладені під каски і бронежилети, зберігали життя нашим військовим. Про це розповідали очевидці. Із задоволенням вихованці нашої школи долучаються до всеукраїнських акцій. Серед останніх – флеш-моб на підтримку української військової льотчиці, мужньої жінки-борця Надії Савченко. Наш педагогічний колектив велику увагу зосереджує саме на вихованні у дітей людяності, патріотизму, співчуття. У нас не просто загальноосвітня установа – ми школа громадянського виховання під назвою «Гармонія».

Під час збору останньої волонтерської допомоги для бійців АТО, розповідають сільські мешканці, був випадок, коли маленька дитина прийшла з батьками. Матір дала дівчинці тушонку, щоб вона поклала у кошик для солдатів. Дитина принесла і сказала: «Це для наших бійців, щоб вони мали що їсти». Дуже приємно, коли батьки пояснюють дітям значення такої допомоги. Тоді дитина жертвує армії свідомо.

На рахунку Червонопартизанської школи сотні грамот, листів подяки, нагород, але пишаються вчителі понад усе своїми школярами. Адже з чого починається Батьківщина? Не помилюся, якщо скажу: з почуття патріотизму. З любові до України, з гордості за те, що ти її син чи донька. А ще – з постійної внутрішньої потреби виховувати й культивувати в собі найкращі духовні якості...



Сніжана Божок, фото автора та з архіву Червонопартизанської школи, "Чернігівщина" №16 (573) від 20 квітня 2016

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: волонтерство, Носівщина, Сніжана Божок, "Чернігівщина"

Добавить в: