Як ви ставитесь до Дня незалежності України, про що мрієте та сподіваєтесь?

Добавить новость

Среда, 21 Августа 2002 15:10  |  Просмотров: 844 | Обновлено 21 Октября 2015 15:14

Олександр Бобир, декан факультету початкового навчання ЧДПУ ім.Т.Шевченка.
Як батько студентки-випускниці, і як син батьків, що доживають свій вік, переконаний. що сьогодні важко і "малим", і "старим". Як педагог з 30-рїчним
стажем можу з впевненістю повторити назву документальної стрічки "Важко бути молодими", бо зараз випускнику університету простіше отримати освіту, аніж влаштуватись на роботу за фахом. Попри все усвідомлюю, що процес народження та росту і людини, і держави пов'язаний з болючими проблемами.
Але маю надію, що освіченість, інтелігентність та національна гідність перевищать такі привабливі для багатьох матеріальні цінності. Наше славне історичне минуле зобов'язує Україну посісти гідне місце серед європейських держав, а це може зробити лише розумна і здорова нація.

Микола Романюк, начальник обласного управління охорони здоров’я.
Для нашої молодої держави здоров'я та добробут населення є найвищою цінністю, а їх забезпечення - найважливішим обов'язком суспільства. Тому всі зусилля спрямовуються на поліпшення рівня життя людей, зміцнення здоров’я і збереження генофонду українського народу. Ці проблеми є предметом постійної уваги і турботи органів державної влади, пріоритетним напрямком соціальної політики.[Важливим кроком тут є програма" Здоров’я нації", яка створена відповідно до європейської політики ВООЗ. Саме міцного здоров’я я і бажаю всім читачам газети, і ніколи не втрачати бадьорості і гарного настрою.

Алла Котловська, заступник директора Чернігівського академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка.
Після розвалу Союзу радянських республік незалежна Україна почала свій розвиток, зрозуміло, не з нуля, але в жорстких фінансових умовах, що позначилося, і на галузі культури. Та, попри все, держава знаходить можливість підтримувати та зберігати наші заклади та професійні кадри. Жодному культурному закладу не вдалося відмежуватися та самотужки існувати за рахунок надходжень від діяльності творчих колективів. На жаль, не всі зрозуміли, що треба визначити свій власний внесок та завдяки професійним здібностям гарантувати місце того "гвинтика", без якого не може діяти загальний механізм. До того ж нам дали час навчитися працювати у напрямку "я-державі, держава-мені".

Сергей Кнуренко, директор объединения «Новый Чернигов».
Так сложилось, что политику Украины всегда определяли извне. Но когда В. Ющенко спросили, кто он: "прозападный" или "провосточный", ответ был - "проукраинский". Коротко и емко. Я думаю, у нас есть все условия для того, чтобы быть самодостаточными. Это то главное, что я хотел бы сказать читателям газеты "Семь дней" ко Дню независимости.
Ровно 11 лет назад я ушел работать из государственного предприятия в частную фирму. За это время я стал настоящим трудоголиком. Правда, не знаю, хорошо это или плохо. В любом случае, я счастлив и доволен своей жизнью.

Олег Паткевич, директор фирмы «ВВС».
Я доволен, что наша страна независима. Но хотелось бы, чтоб независимости было больше, - не у государства в общем, а у людей: независимости от наших несовершенных законов, от чиновников всех рангов, от вечных проблем с нехваткой средств для нормальной жизни, а не существования. Очень хотелось бы, чтоб к своей работе и к нуждам народа Украины все должностные лица относились так, как это делает Председатель Государственного комитета Украины по вопросам развития предпринимательства А.В.Кужель, а наши депутаты в парламенте лоббировали не свои личные интересы и интересы своих партий, а интересы людей, которые их избрали. Я думаю, все это у нас будет.

Галина Гамоля, пенсіонерка.
Мене втішає оптимізм нашої молоді, її віра в щасливе майбутнє. А про себе можу сказати: все найкраще лишилося позаду. Майже 40 років віддано розбудові рідного міста. Працювати було важко, але жити було весело. Я заробила собі гарну квартиру, купила дачу заощадила на старість чималу суму грошей, думала, що буду отримувати пристойну пенсію. Держава залишила мене без заощаджень, а пенсія – то жебрацька подачка. Якби не ділянка землі, то вже вмерла б з голоду.
Так що мені і, я впевнена, багатьом таким як я, не до святкування. Буду думати, як зібрати і привезти з городу свій мізерний урожай, щоб хоч якось пережити зиму.
Ну, а читачам газети бажаю міцного здоров’я, творчого натхнення, здійснення всіх мрій.

Юля Сваток, студентка ЧГПУ им. Т Шевченко.
Люблю веселиться. А когда вместе с тобой празднует вся страна - это просто здорово. В этом году я поступила на первый курс Черниговского педагогического университета и как будущий историк уже сейчас знаю, каким нелегким был путь нашего государства к независимости. Конечно в праздничные дни особенно больно смотреть на нищих стариков и детей-попрошаек, которых довольно много в нашем городе. Жалко, что не все могут позволить себе устроить настоящий праздник - маленькие зарплаты, безработица... Но 11 лет - это только начало Государство наша живет, набирается сил, завоевывает международный авторитет. Я верю, у нас хватит сил и энергии, чтобы выйти на европейский уровень жизни. А пока мне хочется успешно окончить университет, устроиться на хорошую работу и приносить пользу государству и радость людям.

Газета «7 дней» №40, 21 серпня 2002 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: