Хто, по-вашому, хам? Де найчастіше зустрічаєте хамів?

На жаль, і в магазині, і в лікарні, і на роботі, і навіть на городі можна наткнутись на хама, що зіпсує настрій. Бувають хами, які ображають вас грубими словами від власної бідності, невлаштованості, комплексів. Іншим здається, ніби вони вже так вивищились над громадою, стільки грошей мають у гаманці, що нікого не образять навіть пропозицією полизати їхні дорогі черевики. Трапляються хами, які псують настрій цілим народам, некоректно висловлюючись в ефірі. І бідних, і багатих хамів об'єднує одне — низька культура. Їх варто... пожаліти. У них явно проблеми. А тут ми йдемо, усмішка на обличчі...

Володимир Сушко, спеціаліст-землеупорядник Гриціївської сільради, Срібнянський район:
— Хамів, людей, які неправильно себе поводять, зустрічаю і на роботі, і поза нею.
Особливо нестримані сусіди, які діляться за межу. Сваряться між собою. Тоді і мені перепадає. Можуть і нецензурно послати. Люди не знають законів, хочуть, щоб усе було по-їхньому.
Бувало, що і до бійки доходить. Тоді доводиться викликати дільничного. Його уже ніхто не посилає. Міліція.

Тетяна Бардаченко, будівельник, викладач в Остерському коледжі будівництва та дизайну, м. Остер:
— Невихованих людей найбільше при владі. Дивлюся на них не тільки по телевізору. А й у житті стикаюся. Востаннє стикнулася з хамами у податковій. Вони не хочуть нічого пояснювати простій людині простими словами! Зверталася туди за поясненнями щодо відшкодування грошей за навчання. Навчалася на заочному у Києві, у вищій педагогічній школі, на педагога-магістра. Щоб мати змогу викладати.
Хамів і на вулицях багато. Можуть на ногу наступити і не вибачитися. Це не тому що ми, українці, злі. Це тому, що у багатьох з дитинства не виховували толерантності, терпимості. Людина не розуміє елементарного, що таке культура, як треба поводитися, бо батьки цього їй не розповідали. Люди керуються емоціями та й усе. А треба ж і розумом.

Микола Малашта, петрівський сільський голова, Бобровицький район:
— З хамством у державних органах зустрічаюся часто. Коли звертаєшся за роз'ясненням, випливає некомпетентність. І замість того, щоб чесно сказати: «Я не знаю», іде позиція: «Я керівник, а ти ніхто». Вирішував одне земельне питання півтора року. За носа водили тільки тому, що одне слово не я, а той, хто складав документ, написав неправильно. Треба було «проект» замість «технічна документація». У радянські часи тільки звернувся до райкому партії, поскаржився, зразу винного на місце ставили. А нині? Лише у приватних структурах, якщо потрапив до керівника, він швидко розбереться з підлеглим, до якого маєш претензії, бо для приватника клієнт — найголовніше.

Надія Сакала, пенсіонерка, смт Срібне:
— Хами у нас постійно сидять біля ларка. Це наші місцеві п'янички. Як хтось їм щось скаже, вони починають огризатися. Можуть і заматюкатися. Коли ходжу, то не звертаю на них уваги.

Олександр Бичков, міський голова Семенівки:
— Взагалі, Хам — біблійний персонаж. Але в наш час значення цього слова змінилося, так називають невихованих людей.
У мене зріст метр вісімдесят і вага чимала. Не всі насміляться мені нахамити. У зв'язку з моєю посадою до мене приходять ображені люди: то сусіди межі більше зорали, ніж потрібно, то хтось дерево спиляв не те, то роботодавці грошей не заплатили. Доводиться за деяких ображених людей і заступатися.

Іван Крук, пенсіонер, Чернігів:
— Я за проїзд у тролейбусі уже не плачу. Проте багато кондукторів — хами. Кричать на людей передпенсійного віку: «Готовьте мелочь», «Чего вы мне 200 гривен суете? Сдачи нету». Людина намагається пояснити, так на неї ще й накричать. І мені, бувало, діставалося. Їду в поліклініку раненько, а невдоволена кондуктор: «И чего это с утра пораньше место в троллейбусе занимать? Нормальным людям из-за вас не сесть». А я що, ненормальний? Кажу: «Доживеш до моїх років». А вона як вирячиться: «Не доживу. Из-за таких, как вы, у меня выручки не хватает». І понеслась. Нагрублять, нахамлять. Настрій на весь день зіпсують.

Тижневик «Вісник Ч» №37 (1427)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.