Проект " Зелена сцена" знову в Чернігові

Суббота, 11 Мая 2013 20:00 | Просмотров: 6897

Від "Зеленої сцени", фестивалю, який проходить щоліта під відкритим небом просто у центрі Чернігова, і цього року почав свою роботу десятого травня, очікувалося того ж, що і минулого року, але вище, краще, більше. І сподівання того, що організатори збережуть той неповторний дух теплої дружньої атмосфери місця, де можна відпочити душею увечері після робочого тижня, подивившись виставки, погулявши серед робіт майстрів, послухавши приємну музичку, були зовсім не марними.

Рекламна кампанія заходів не те щоб була дуже сильною та настирливою, але про подію було відомо, а програма, анонсована на травень, видавалася досить цікавою і насиченою, особливо радуючи своєю фотографічною частиною, що зігрівало моє серце.

П’ятниця видалася чудовою. Після обіду було ще досить спекотно, і майстрині, що з 16.00 розклали на Алеї героїв своє рукоділля, мліли під сонцем, поки їх столики знімав на кінокамеру один з телеканалів. На самій сцені звукорежисери налаштовують апаратуру, поряд на лавках дідусі з бабусями ведуть свої бесіди. Художниця Олена Загребіна розписує з балончика палатку з сувенірами від організаторів. Глядачів поки небагато, в основному це випадкові перехожі, які проходять по алеї, затримуючись, щоб подивитися на картини та розглянути handmade-вироби.

Картини - напроти сцени, це виставка живопису чернігівця Андрія Литвиненка "Чашка , ложка, олівець".

Поки є час до прес-конференції організаторів, яка почнеться о 17.00 в кав’ярні "Шарлотка", є час розглянути живопис і мені. Картини - якийсь чудовий сюрреалізм, я б сказав - наївний та дитячий.

Поки знайомлюся з мистецтвом, час наближається до п’ятої вечора. Пора до "Шарлотки" на прес-конференцію. Тут уже зібралося зо два десятки журналістів, за довгим столом - винуватці свята: Ярослав Сухомлин, ідейний натхненник "Зеленої сцени", організатор Леся Федоренко, координатор арт-сцени Діма Янчук, Христина Шестак, їй ми будемо дякувати за потужну підбірку фотографів, та ведуча прес-конференції Віра Едемська.
Говорити починає Ярослав Сухомлин. Сьогодні він лаконічний: право розповісти про те, чим порадує "Зелена сцена" цього року, він передає іншим, і говорить лише коротке вступне слово. "Передусім ми хотіли зробити це для себе, місце, де було б цікаво нам самим. Але я дуже радий, що жителі міста полюбили цей проект, і коло людей, що залучені до проекту, розширюється". Також відмічає, що проект робиться для міста на абсолютно некомерційній основі, а всі його учасники займаються сценою безкорисливо. "Всі, в кого є думки, ідеї, бажання прийняти участь у проекті - приходьте, ми дуже відкриті до всіх пропозицій", - завершує свою коротку промову пан Ярослав.

Леся Федоренко розповідає про особливості сцени цього року. По-перше, вона триватиме вдвічі довше, ніж року минулого - цілих п’ять місяців. По-друге, цього сезону обіцяють дві літературні сцени. Музична частина фестивалю буде звичною: фолк, легка альтернатива, акустика, джаз. Питаю, коли ж буде рок і важка музика. Леся каже, що ніколи. А жаль. Ну, принаймні, попсні не буде, якась втіха, а свої музичні смаки я і так задовольню. Хоча розширити аудиторію за рахунок любителів хорошого року, думаю, було б не зайвим.
Із абсолютно нового - анонсують липневу сцену, присвячену цирковим номерам. Цікавенько, такого ще не було.

Слово переходить до куратора фотографічної частини Христина Шестак. Її анонси фотоподій, розміщувані у блогах на gorod.cn.ua, були інтригуючими. Зараз програма розкривається більш детально і є надзвичайно насиченою. Тут і "Фотограф року-2012" Артур Бондар, і автор шикарної "Маланки" Сергій Аніщенко, і лекція одного з кращих українських репортерів Єфрема Лукацького, чиє фото захисника Гостиного двору, що бризкає сльозогінним газом у закованих в броню бійців "Беркуту" облетіло всю планету. Крім того, будуть фотографи із Росії, Італії, Грузії, лекції і творчі зустрічі з авторами. Також під час фотофестивалю буде проведена фотосушка, під час якої будь-хто з чернігівців може принести свої фотографії і розвісити їх на території фестивалю. Одна із журналісток, дама у білому, тут же заявляє, що хотіла б принести свої фотографії. Спитав у Христини, чи важко було запросити Бондаря. Як виявилося - зовсім неважко, Артур в цей час приїздить до України на фотофестиваль у Києві, і до Чернігова завернути погодився із задоволенням.
Діма Янчук розповідає ще про одне приємне нововведення: цього року всі виставки, які будуть проходити на "Зеленій сцені", після її закінчення будуть переноситися до нашого Художнього музею, де будуть експонуватися ще тиждень. А велика сцена, присвячена образотворчому мистецтву, пройде 21 червня.

Прес-конференція закінчується. Журналісти задавали дуже мало питань. Мабуть, організатори розкрили тему повністю, і уточнювати було нічого. Хтось залишається дегустувати безкоштовну каву, яку "Шарлотка" презентує журналістам, а я іду до сцени. Спека спадає, і біля неї збирається все більше народу. З’явився гончар, який встановлює свого круга і починає місити глину. З-під його пальців поволі з’являється горщик. Поряд - купа допитливих дітей. Дівчинка з лялькою, вдягненою в український костюм, зачудовано прикипіла поглядом до пальців майстра.

Зустрічаю свого друга, фотографа Романа Закревського. "Дуже радий, що Зелена сцена знову зазеленіла", каламбурить той. - "Дякуючи їй є відчуття, що зима пройшла дуже швидко".

Біля своїх картин прогулюється їхній автор, Андрій Литвиненко. Від нього щойно відійшли журналісти з телебачення, він задоволено посміхається, мружачись на сонце. Питаю про виставку і його враження від участі. "Тут у мене збірна солянка творів 2009-2011 років. Особливої концепції у виставки немає. Просто підбирав роботи у нереалістичному стилі. Взагалі, мені на цій виставці просто хотілося показати себе. Так сталося, що десь у Західній чи Східній Україні мене знають набагато більше. Там я відомий і продав своїх робіт значно більше, ніж в Чернігові. Тут продавати нічого не розраховую. Народ проходить, комусь подобається, комусь ні. А 80% взагалі до такого байдужих. " Яскраві малюнки художника популярні серед мам з дітьми. Прямо поруч з нами симпатична матуся підіймає чадо на руки, щоб піднести його до картини, і починає щось розповідати, вказуючи пальцем. Дитя зацікавлено вглядається у живопис.

Проходжу повз алею майстрів. Біля них постійно перехожі, підходять до столиків, цікавляться товаром, питають ціни. Сьогодні тут блокноти ручної роботи, біжутерія, ляльки, сумки. Сестри Маша і Альона принесли мило ручної роботи. Займаються миловарінням уже рік, вирощують для цього спеціальні трави, варять на ефірних маслах. Самі своїм милом користуються теж. Шматочок мила коштує 20 грн.

Майстриня Наталя виставила іграшки з бавовни та шерсті. "Вночі, коли я лягаю спати, в моїй голові виникають образи. Я замальовую їх, а потім шию свої іграшки. На Зеленій сцені мені дуже сподобалося, іграшки розходяться добре, особливо сови. Сподіваюся, що запросять ще".

Тим часом уже пів на сьому вечора, на сцені з’являються музиканти і починають налаштовувати інструменти. Сьогодні виступить Олена Іванова і тріо "Володар". Скрипка, контрабас і перкусія у якості акомпанементу до легкої музики Олени - цікаво буде послухати.

Серед групи глядачів, які починають збиратися, почувши перші акорди, помічаю красиву брюнетку у народному костюмі і з яскравим зеленим макіяжем. Вона принесла кошика з конваліями. Букет коштує 10 грн. Видно, що квітникарка дуже соромиться пропонувати квіти глядачам, але для фото позує охоче. Парочка перехожих з дитиною купує букетика.

Починається концерт. Веселі пісні Олени Іванової "розкачують" аудиторію дуже швидко, біля сцени вже натовп чи не в сотню чоловік.
Музика настільки позитивна, що розгладжуються і добрішають обличчя навіть у патрульних міліціонерів. А дідусі на лавці поряд зі сценою в цей час, перекрикуючи музику, сперечаються про політику.

Бачу серед натовпу одну з організаторів, Лесю Федоренко. Питаю, чи допомагала чимось міська влада. "Ой, не питай", - сміється Леся. "Вони якщо не заважають - то уже добре. Дозволили нам тут проводити наш фестиваль - спасибі їм за це. Ну і ще патрулі міліції дали, щоб слідкували за порядком".

Концерт триває десь хвилин 30, потім музиканти ідуть на короткий антракт. Саша Стародуб ходить серед натовпу, чергами запускаючи мильні бульбашки. З’являється ще один хлопець, його бульбашки значно більші і повільніші. Парочка дітлахів поряд захоплено ловить їх, лускаючи і сміючись.

Друге відділення концерту триває приблизно стільки ж. Неймовірно красиво звучить скрипка, яка на диво зовсім не дисонує із оптимістичним настроєм текстів групи. Уже вечір, і видно, що сьогодні біля "Зеленої сцени" зібралася рекордна кількість людей. Сподіваємося, що і наступні події фестивалю будуть щоп’ятниці збирати не менше глядачів.

Наступної п’ятниці - фотограф 2012-го року Артур Бондар і прикольні та відривні музиканти з "Куку Шанель". Не пропустіть!

Богдан Гуляй