Аграрії Ічнянщини створили департамент точного землеробства
Ігор Біда
Департамент точного землеробства: курс на поглиблену автоматизацію, нові рентабельні й продуктивні проєкти та впровадження штучного інтелекту. Про це розповідає керівник н воствореного департаменту точного землеробства Ігор Біда.
- Ігорю Миколайовичу, група ічнянських аграрних компаній - СТОВ «Інтер», ТОВ «АК «Нива-плюс», ПП «Агро-Трейдер» і ТОВ «ІnterAGROLab» створили департамент точного землеробства. І ви його очолили...
- Керую зазначеним департаментом недовго, близько місяця. Своє життя із аграрною сферою пов’язав 2018 року, коли став працювати в одному з великих українських аграрних холдингів. І захопився точним землеробством, познайомившись із цим інноваційним методом рільництва. Відтак здобув певну частину свого досвіду.
Переконаний, саме за точним землеробством майбутнє, адже це новітні технології, які постійно розвиваються. І вони інтенсивно впроваджуються саме тут, у групі названих компаній. Основна частина новітніх і продуктивних проєктів та елементів Тз вже успішно працює. І в цьому велика заслуга керівництва, яке вбачало тут прогресивні та рентабельні фактори.
На одній із аграрних конференцій я познайомився із заступником директора СТОВ «Інтер», керівником підприємства «ІnterAGROLab» Владиславом Анатолійовичем Тютюнником. Після цього ми підтримували зв’язок, а потім мені запропонували очолити департамент із точного землеробства. Сподіваюся, що ми будемо працювати в одному напрямку і проводити просвітницьку роботу з точного землеробства. На мою думку, діяльність нашого департаменту має сприяти ефективній командній роботі всіх виробничих підрозділів - це інженерна, агрономічна, диспетчерсько-логістична служби.
- На якому етапі робота вашого департаменту?
- Проводимо аналіз наявних систем ТЗ, які на даний момент використовуються на підприємстві, маємо свої пропозиції, готуємося до весняно-польових робіт.
- Чим займатиметься департамент? Які плани? Що робитимете насамперед?
- Мета - щоби система точного землеробства працювала з якнайбільшою віддачею - в технічному плані, налаштуванні електронних систем, комунікації персоналу. Загалом, потрібно щоби ми стали опорою всього виробництва. Також рухатимемось у напрямку більшої автоматизації та оптимізації процесів. Наприклад, зараз є чимало виробників агротехніки, які мають власні платформи для збору та аналізу даних про виконання польових операцій. Плюс - є ще сторонні платформи, багато з яких впроваджені на цих підприємствах. Усе потрібно більше уніфікувати та автоматизувати, тобто привести до однієї системи, щоби мінімізувати людський фактор. Аби ми в реальному часі бачили ті операції, що виконуються скрізь, особливо на полі. Будь- яку помилку можна виправити, так би мовити, одразу, по гарячих слідах.
Наразі багато корективів внесло повномасштабне вторгнення. Війна торкнулася абсолютно всіх галузей. Ми, наприклад, не можемо застосовувати авіацію у багатьох випадках, на застосування дронів також є певні обмеження. Можливо, будемо рухатись у впровадженні точкового обприскування, для раціонального використання ЗЗР - засобів захисту рослин. Точкове внесення забезпечує розпилення «на вимогу», тобто сенсори сканують поверхню поля на присутність бур ’янів, шкідників чи хвороб і вмикають відповідну форсунку над виявленою ділянкою. Це, до речі, вже тестується і впроваджується швидкими темпами на території України. Багато в чому допомагає штучний інтелект. Наприклад, зараз розробляються багатьма великими виробниками системи, спрямовані на розпізнавання зовнішнього вигляду рослин та аналіз наявності різновидів бур’янів.
Думаю, ми також у майбутньому тестуватимемо такі інноваційні системи.
- Тож наразі чекаєте весни і напрацьовуєте плани?
- Саме так. Працюємо командою і в одному напрямку. У компанії майже всі комбайни обладнані системами картографування врожайності. Ми хочемо максимально збільшити збір даних, аби в майбутньому бачити та аналізувати результат.
Намагаємося вийти на 100% картографії. Осінь покаже.
- Скільки фахівців у департаменті?
- Поки що плануємо працювати втрьох.
- Звідки ви родом?
- Із Прилук.
- Плануєте брати участь у різноманітних навчальних семінарах, які проводить Владислав Тютюнник?
- Обов’язково. Ще наш департамент братиме участь і в навчальній практиці студентів. Обмін досвідом - також вагома складова роботи.
- Владислав Анатолійович завжди говорить, що він хоче на подібні курси чи заняття залучити якнайбільше людей, аби вони дізнавалися, наскільки вигідне точне землеробство. Українські аграрії мають осучаснити свою галузь та бути на гребені хвилі.
- Так, плануємо працювати в цьому напрямку. Я абсолютно згоден з такою думкою. Звісно, певні новації на першому етапі можуть викликати часткове нерозуміння - це з мого досвіду. Але згодом, коли все напрацьовується, люди змінюють свою д умку, бо бачать результат.
- Відчувається, що ви захоплені своєю роботою...
- Так і є, працюватиму завзято для ефективної роботи та здобутків компаній.
Джерело: "Трудова слава, Людмила ЗАБАРОВСЬКА, Віра СОЛОДКА
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Ічнянщина, аграрії, землеробство, іновації