Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Аграрії Ічнянщини створили департамент точного землеробства

Аграрії Ічнянщини створили департамент точного землеробства

 



Ігор Біда

Департамент точного землеробства: курс на поглиблену автоматизацію, нові рентабельні й продуктивні проєкти та впровадження штучного інтелекту. Про це розповідає керівник н воствореного департаменту точного землеробства Ігор Біда.

- Ігорю Миколайовичу, група ічнянських аграрних компаній - СТОВ «Інтер», ТОВ «АК «Нива-плюс», ПП «Агро-Трейдер» і ТОВ «ІnterAGROLab» створили депар­тамент точного землеробства. І ви його очолили...

- Керую зазначеним департамен­том недовго, близько місяця. Своє життя із аграрною сферою пов’язав 2018 року, коли став працювати в од­ному з великих українських аграрних холдингів. І захопився точним земле­робством, познайомившись із цим інноваційним методом рільництва. Відтак здобув певну частину свого досвіду.

Переконаний, саме за точним землеробством майбутнє, адже це новітні технології, які постійно роз­виваються. І вони інтенсивно впро­ваджуються саме тут, у групі на­званих компаній. Основна частина новітніх і продуктивних проєктів та елементів Тз вже успішно працює. І в цьому велика заслуга керівництва, яке вбачало тут прогресивні та рен­табельні фактори.

На одній із аграрних конференцій я познайомився із заступником ди­ректора СТОВ «Інтер», керівником підприємства «ІnterAGROLab» Владиславом Анатолійовичем Тютюн­ником. Після цього ми підтримували зв’язок, а потім мені запропонували очолити департамент із точного зем­леробства. Сподіваюся, що ми бу­демо працювати в одному напрямку і проводити просвітницьку роботу з точного землеробства. На мою дум­ку, діяльність нашого департаменту має сприяти ефективній командній роботі всіх виробничих підрозділів - це інженерна, агрономічна, диспетчерсько-логістична служби.

- На якому етапі робота вашого департаменту?
- Проводимо аналіз наявних сис­тем ТЗ, які на даний момент викори­стовуються на підприємстві, маємо свої пропозиції, готуємося до весня­но-польових робіт.

- Чим займатиметься департа­мент? Які плани? Що робитимете насамперед?
- Мета - щоби система точного зем­леробства працювала з якнайбіль­шою віддачею - в технічному плані, налаштуванні електронних систем, комунікації персоналу. Загалом, по­трібно щоби ми стали опорою всього виробництва. Також рухатимемось у напрямку більшої автоматизації та оптимізації процесів. Наприклад, зараз є чимало виробників агротех­ніки, які мають власні платформи для збору та аналізу даних про виконан­ня польових операцій. Плюс - є ще сторонні платформи, багато з яких впроваджені на цих підприємствах. Усе потрібно більше уніфікувати та автоматизувати, тобто привести до однієї системи, щоби мінімізувати людський фактор. Аби ми в реально­му часі бачили ті операції, що викону­ються скрізь, особливо на полі. Будь- яку помилку можна виправити, так би мовити, одразу, по гарячих слідах.

Наразі багато корективів внесло повномасштабне вторгнення. Війна торкнулася абсолютно всіх галузей. Ми, наприклад, не можемо засто­совувати авіацію у багатьох випад­ках, на застосування дронів також є певні обмеження. Можливо, будемо рухатись у впровадженні точкового обприскування, для раціонального використання ЗЗР - засобів захи­сту рослин. Точкове внесення за­безпечує розпилення «на вимогу», тобто сенсори сканують поверхню поля на присутність бур ’янів, шкідни­ків чи хвороб і вмикають відповідну форсунку над виявленою ділянкою. Це, до речі, вже тестується і впро­ваджується швидкими темпами на території України. Багато в чому до­помагає штучний інтелект. Напри­клад, зараз розробляються багатьма великими виробниками системи, спрямовані на розпізнавання зов­нішнього вигляду рослин та аналіз наявності різновидів бур’янів.
Думаю, ми також у майбутньому тестуватимемо такі інноваційні сис­теми.

- Тож наразі чекаєте весни і на­працьовуєте плани?
- Саме так. Працюємо командою і в одному напрямку. У компанії майже всі комбайни обладнані системами картографування врожайності. Ми хочемо максимально збільшити збір даних, аби в майбутньому бачити та аналізувати результат.
Намагаємося вийти на 100% карто­графії. Осінь покаже.

- Скільки фахівців у департаменті?
- Поки що плануємо працювати втрьох.

- Звідки ви родом?
- Із Прилук.

- Плануєте брати участь у різно­манітних навчальних семінарах, які проводить Владислав Тютюнник?
- Обов’язково. Ще наш департа­мент братиме участь і в навчальній практиці студентів. Обмін досвідом - також вагома складова роботи.

- Владислав Анатолійович зав­жди говорить, що він хоче на подібні курси чи заняття залучи­ти якнайбільше людей, аби вони дізнавалися, наскільки вигідне точне землеробство. Українські аграрії мають осучаснити свою галузь та бути на гребені хвилі.
- Так, плануємо працювати в цьо­му напрямку. Я абсолютно згоден з такою думкою. Звісно, певні новації на першому етапі можуть викликати часткове нерозуміння - це з мого досвіду. Але згодом, коли все напра­цьовується, люди змінюють свою д умку, бо бачать результат.

- Відчувається, що ви захоплені своєю роботою...
- Так і є, працюватиму завзято для ефективної роботи та здобутків ком­паній.

Джерело: "Трудова слава, Людмила ЗАБАРОВСЬКА, Віра СОЛОДКА

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Ічнянщина, аграрії, землеробство, іновації

Добавить в: