«Убили наш Сейм!»

Добавить новость

Пятница, 6 Сентября 2024 13:45  |  Просмотров: 1113

Уже другий тиждень меш­канці населених пунктів на Сеймі бачать жахливу карти­ну — як гине все живе у їхній колись найчистішій в Україні річці...

«ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА НА СЕЙМІ!»

— відео з такими і схожими за­головками почали з’являтися в соцмережах із минулого понеділ­ка, 26 серпня. На них — чорна во­да, всіяні ледь живими і мертвими рибою й раками прибережжя. Пер­шими забили на сполох у Ніжин­ському районі батуринці.

Родина голови Батуринської громади Леоніда Душі живе бі­ля самого Сейму. Він говорить, іще вночі крізь відчинені кватирки від­чув, як із річки потягло чимось не­приємним.

— А коли ми вранці вийшли на берег, то вжахнулися: увесь берег був у рибі. Частина її була мерт­вою, частина гинула прямо в нас на очах, деякі рибини вистрибува­ли з води, хапали ротом повітря, — видно було, що вони задихають­ся, — розповідає Вікторія Душа.
— Наступного дня вода в річці ще по­темніла і запах став різкішим, а че­рез три дні Сейм узагалі став ко­льору дьогтю, а сморід і донині не­стерпний.

Того ж дня в Батурині ДСНСівці та інші служби почали збирання мертвої риби з річки. Усіма мож­ливими способами розголосу про­блемі надають учасники ФБ-групи «Ми та село Нові Млини» з одно­йменного села Височанської гро­мади Ніжинського району. Во­ни постійно публікують фото і відео про стан Сейму, запросили журна­лістів, пишуть в усі можливі інстан­ції, в тому числі в Міністерство за­хисту довкілля та природних ре­сурсів України, стукають навіть у міжнародні організації.

РІЧКУ ОТРУЇЛИ РОСІЯНИ?

Після розголосу про забруд­нення Сейму і Десни, в яку він впа­дає, стали говорити і на всеукра­їнському рівні. У межах Сумської і Чернігівської областей та превен­тивно в Київській було заборонено купатись у річках, виловлювати ри­бу і використовувати воду з них для господарських потреб.

27 серпня на сайті Державно­го агентства України з розвитку меліорації, рибного господар­ства та продовольчих програм з’явилась публікація під заголов­ком «Екологічна катастрофа на Сеймі: російські окупанти отруї­ли річку». У ній говориться: «Ворог продовжує вчиняти екологічні зло­чини. Так, починаючи з 14 серпня, ймовірно, скидаючи відходи неві­домих речовин у річку Сейм, теро­ристи рф спричинили масштабне забруднення водойми. За резуль­татами гідрохімічного аналізу по­верхневих проб води р. Сейм за­фіксовано значне перевищення гранично допустимих концентра­цій забруднюючих речовин, зокре­ма амонію та завислих речовин.

Результатом забруднення річ­ки стала масова загибель риби внаслідок критично низького вміс­ту розчиненого у воді кисню (менш ніж 1 мг/л при мінімально допус­тимій нормі 4 мг/л), спричиненого процесами його біохімічного спо­живання органічними речовинами, що потрапили у водне середови­ще. За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження.

Наразі забруднення пошири­лось по всій акваторії річки Сейм у межах Сумської області і дістало­ся Чернігівщини... Хімічне спожи­вання кисню перевищує гранично допустимі норми у кілька разів, що свідчить про високий рівень орга­нічного забруднення...»

29 серпня на засіданні Дер­жавної комісії з питань техно­генно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо за­бруднення річки Сейм у Сумській та Чернігівській областях і мож­ливого забруднення річки Десна у Чернігівській та Київській областях було визначено комплекс заходів для локалізації і ліквідації наслід­ків забруднення річок. Зокрема за­ходи з абсорбції (поглинання) за­бруднюючих речовин у річці Десна шляхом внесення до поверхневих вод активного мулу; перекидання додаткових обсягів чистої води для розбавлення концентрації забруд­нюючих речовин у річці Десна; збір та захоронення мертвих рибних бі- оресурсів (у випадках мору риби); встановлення бар’єрних рубежів — сіток для вилову мертвої риби за течією річок.

30 серпня розпочали основні заходи зі штучної аерації (збага­чення киснем) водойм та внесення активного мулу, що має поглину­ти забруднюючу органіку, яка над­ходить в Десну із Сейму, і запобіг ти мору риби у селах Макошине та Максаки на Менщині. Було заве­зено 10 тонн активного мулу з Бі­лоцерківського водоканалу.

ІЗ СЕЙМУ - В ДЕСНУ

Брудна вода все ж таки діс­талася Десни. У соцмережах та­кож масово публікуються відео не­байдужих. Чорний колір, сморід і мор річкових мешканців зафіксу­вали у Макошиному (Менщина), Кладьківці (Куликівщина) та ін­ших придеснянських населених пунктах області. 3 вересня бруд, піна, масні плями й чорний осад з’явилися й у Десні в Чернігові.

У Міністерстві захисту до­вкілля та природних ресурсів України наголошують, що жодних перевищень високотоксичних ком­понентів у Сеймі та Десні не вияв­лено, фіксується забруднення ор­ганічного характеру, і що загрози питному водопостачанню населен­ня немає, оскільки питні водозабо­ри для населення з цих річок у Чер­нігівській та Сумській областях не здійснюються.

А на сайті Державного агент­ства водних ресурсів України від 1 вересня йдеться: «...За дани­ми моніторингу на Сумщині, від­бувається стабілізація стану річки Сейм від кордону з рф до селища Чаплищі Сумської обл. Там спо­стерігається незначне збільшення розчиненого кисню у воді, змен­шення різкого неприємного запа­ху та відновлення природного ко­льору.
У зв’язку з тим, що у воді Сей­му відбувається осідання завислих речовин на дно річки, проведення штучної аерації у Сумській області не є можливим, адже це може при­звести до повторного забруднення річки. Заходи з оздоровлення річки обов’язково будуть проведені, піс­ля визначення безпечного методу проведення робіт та подолання на­слідків надзвичайної події».

«РІЧКА МЕРТВА...»

Мешканці присеймівських на­селених пунктів на Чернігівщині покращення ситуації не бачать, на­віть навпаки — говорять про погір­шення.

— Вода, якщо можна так сказа­ти, «щільна», по ній якісь масні пля­ми, — говорить про нинішній стан Сейму Вікторія Душа. — Учора (го­воримо 2 вересня. — Авт.) спро­бували дно поштрикати палкою, то на дні ніби чорний килим півтора- сантиметрової товщини, шар чо­гось чорного. Якщо його підколуп­нути, то воно не скачується, ніби тісто.

Так само описує дно річки в межах Пекарівського старостинського округу (Сосниччина) йо­го староста Тамара Степаненко 3 вересня.

— Сьогодні зранку я була на Сеймі — річка мертва. У воді нічого не ворушиться, на воді якась плів­ка. Сморід уже не так відчувається, як у перші дні. А тоді після тривало­го перебування на березі мене ну­дило, дуже боліла голова. Зле бу­ло і хлопцям, які човнами збирали мертву рибу (це були і наші, і со- сницькі). Тоді ми без кінця пили во­ду, бо біля забрудненої річки стра­шенно мучить спрага. Мертвої ри­би зібрали до півтори тонни, але це далеко не вся. Всю зібрати не­реально, адже в нас дуже багато затонів і риба поховалась туди.

— А в нас зараз сморід не ли­ше біля річки, а й уже по всьому Батурину, який вище берега, — до­дає Вікторія Душа. — Причому мені це запах не органіки, а якоїсь хімії. Вікон ми не відчиняємо, хоч і спе­ка, бо тоді взагалі нічим дихати. І самопочуття погане. Стан такий, наче при отруєнні: запаморочен­ня, нудота. На головний біль скар­житься багато хто в місті. Що ж це таке в повітрі?.. Я хвилююся за лю­дей, які п’ють воду з колодязів (у Батурині хоч є свердловина).

— У Пекареві брали на аналіз воду в колодязях і сказали, що пити з них воду некип’яченою не можна, — каже Тамара Степаненко.

На болі в животі, різь в очах, першіння в горлі, нудоту і блюво­ту скаржаться й інші батуринці, но- вомлинівці, макошинці у комента­рях під опублікованими відео. Під час підготовки матеріалу не від од­нієї людини я почула, що мимоволі напрошується аналогія з Чорноби­лем, коли радіація вже була в пові­трі, а це замовчувалося...

Втім тема забруднення Сейму обросла багатьма домислами, чут­ками, емоційними висловлюван­нями в соцмережах. «Гарт» відсте- жує їх, але публікує лише офіцій­но оприлюднену інформацію. Хо­ча, звісно, емоції людей, особли­во тих, які живуть на Сеймі, можна зрозуміти.

— Я в Батурині живу 15 років, і наш Сейм ніколи не був брудним, вода з весни до осені була про­зора, завжди було видно дно. На пляжі купалися, відпочивали сотні людей. Зараз я, та й усі батуринці просто в розпачі від того, що ста­лося з річкою! Убили наш Сейм! — бідкається Вікторія Душа.

Про наслідки забрудненя Сей­му, які вже почали описувати еко­логи, і можливі шляхи його віднов­лення варто зробити окремий ма­теріал. Але навіть пересічні люди розуміють: оживлення річки буде важким і довготривалим.

— У Сеймі водилась уся риба — від густери і плітки (плотви) до су­даків і сомів, — каже голова «Ба­туринської організації «Чистий Сейм» Сергій Дандель. — По озе­рах і затонах, які вище від Сейму, риба ще лишилась. Але, щоб вона зайшла в Сейм, треба, аби весною був хороший розлив. Проте спо­чатку потрібно, аби дно очистило­ся, адже риба шукає де краще. А скільки на все це піде років?..

ОФІЦІЙНО

Є багато думок, пропозицій, закликів до того, щоб виловлювати живу рибу із Сейму та Десни і «пе­реселяти» її в інші, чисті водойми. Начальник Державної екологіч­ної інспекції у Чернігівській об­ласті Сергій Жук наголошує:

— Це робити категорично за­боронено! Риба із забруднених, рі­чок може в новій водоймі загину­ти, при цьому ще й заразивши ри­бу там, осісти на дно, гнити й отру­ювати цю водойму, а все це піде в грунтові води, колодязі тощо.

До забруднених, водойм — не підходити, не купатися в них, не напувати худоби, не ловити живої риби, не чіпати мертвої! Для ви­ловлювання є люди з різних служб, які працюють у спеціальному одязі, в рукавицях, із засобами захисту, дотримуючись усіх заходів безпе­ки. Станом на вечір 2 вересня на території області було зібрано до 8 тонн мертвої риби.

— Чи вже відомо про причини забруднення Сейму?
— Цього я коментувати не мо­жу. Надзвичайна ситуація розпоча­лась не на території Чернігівської області, а мої повноваження поши­рюються виключно на неї. До того ж результати аналізів, які роблять­ся, показують стан справ, а не при­чини. Можу лише офіційно заяви­ти, що на території Чернігівської області жодних аварій, аварійних скидів тощо не відбувалося і не від­бувається. Ця забруднена вода за­тікає до нас із території Сумщини, а туди в такому стані йде з росій­ської федерації. Зараз стан справ по Чернігівській області стабільний з тенденцією до покращення.

Джерело: газета “Гарт” Аліна Ковальова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: