Жителям віддалених громад дуже важко добиратись до райцентрів
Питання, як добратися з віддалених громад до районних центрів, почало набувати гостроти одразу після адміністративно-територіальної реформи 2020 року, коли на Чернігівщині замість 22 районів залишилося 5. Адже належного автобусного сполучення не було. Повномасштабне вторгнення відсунуло розв’язання цієї проблеми. Та вона нікуди не поділася.
На Сосниччині налагоджувати регулярне транспортне сполучення з новим райцентром — Корюківкою — почали минулорічної зими. У кінці лютого зусиллями селищної ради та Корюківської РДА запрацював автобусний маршрут Сосниця — Корюківка (через Мену). Перевізником стало Сосницьке автотранспортне підприємство. Автобус курсував двічі на тиждень — понеділками і четвергами. Але так тривало тільки до осені — спершу автобус став виходити на маршрут лише понеділками, а на початку грудня перевізник взагалі скасував рейс.
Пояснив: він — економічно невигідний, бо мало пасажирів.
— Це тому, що автобус возив тільки жителів Сосниці, — висловлює думку земляків староста Східного старостинського округу громади Тетяна Гончаренко. — Для людей із сіл був дуже незручний графік.
Згідно з ним відправлення із Сосниці — о 6.30. Добратися до цього часу в селище виходило не в усіх. Люди пропонували змінити маршрут — щоб автобус їхав через села (зокрема через Лави, Бреч), але перевізник на це не пристав. Тож люди знову добираються в Корюківку (більшість — у лікарню), як і раніше: хтось винаймає автівку, хтось їде до Мени і там чекає автобуса до райцентру, витрачаючи на дорогу мало не пів дня.
Як розв’язують проблему в Понорницькій громаді (Коропщина), цікавлюсь в очільника ТГ Віктора Іващенка. Звідси до райцентру (Новгорода-Сіверського) — понад 60 км.
— Днями після тестування запрацював спеціальний маршрут. Виїзд — із Радичева. Дорогою мікроавтобус забирає пасажирів семи сіл нашої громади (Іванькова, Крисок, Деснянського, Покошичів, Понорниці, Авдіївки, Шаболтасівки) і чотирьох населених пунктів Новгород-Сіверської (Лоски, Блистови, Стахорщини, Троїцького). У Вербу, Осьмаки і Мезин заїжджатиме, коли будуть замовлення. Варто тільки зателефонувати водієві.
З одного кінцевого пункту до другого, враховуючи велику кількість зупинок, мікроавтобус доїжджає за 2,5
години. Рейси — вівторками і четвергами. Вартість проїзду для всіх однакова — 50 грн.
— Пасажирів вистачає? — запитую водія Петра Никипорця.
— Половина місць (усього їх 18) пустувала тільки в перший день. Далі — всього 2-3. Було навіть по 20 і більше пасажирів.
Приміський (соціальний) автобус міськради, який відрядили до віддалених сіл Корюківської громади, поки що працює в режимі тестування. Маршрутів — п’ять: до Домашлина, Буди, Рибинська, Рейментарівки, Олександрівки. Усього охоплено 15 сіл. На сьогодні проїзд для жителів громад безкоштовний.
«Він тимчасово сплачується платниками податків Корюківської громади, — наголошують у міськраді. — Перевезення поки що на нерегулярній основі — двічі на місяць у визначені дні».
— За наявності пасажирів обіцяють рейси кожного тижня і на постійній основі, — говорить староста Рибинська Геннадій Помаз. — Наше село за 30 км. від райцентру. Раніше люди добирались туди попутними маршрутками — за 100 гривень в один кінець.
А коли не було місць, якщо не можна було відкладати поїздку, доводилося викликати таксі — з’їздити до Корюківки і назад коштує 500 гривень, — додає Наталія Юденко, староста Рейментарівки, ще одного (воно теж за 30 км.) віддаленого села громади.
Чи стануть ці проекти успішними, покаже час.
Джерело: газета “Гарт”, Марія Ісаченко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.