На Ічнянщині лише 40 активних донорів, їх кількість знижується
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну на усій території держави зросла потреба у постійному стратегічному запасі донорської крові та 'її компонентів. У пункті забору крові Ічнянської міської лікарні на кінець квітня зафіксовано близько 40 постійних донорів. Є й новачки, які долучилися з лютого минулого року. Проте загалом активність людей знижується, хоча потреба у крові є постійно.
Ганна Дроботущенко демонструє гемакони із донорською кров’ю, які вже готові до відправлення в Чернігівський обласний центр крові.
І незмінна її помічниця - молодша медсестра Валентина Кочерга
- У першому кварталі минулого року 42 особи здали кров, за аналогічний період цього року - 95. Звісно, статистика непогана. Проте, кількість донорів починає зменшуватися. Наприклад, минулого тижня прийшли три донори. У нас такого ще не було, - зауважує Ганна Дроботущенко , яка вісім років працює медсестрою пункту забору крові Ічнянської міської лікарні. - Зазвичай приходить близько 10 осіб.
Переважно це роблять постійні донори. Як говорить Ганна Дроботущенко, мирним жителям перед кожним військовим потрібно стати на коліна. А здати кров - це найменше, що можна зробити для них. Також ще багато чоловіків приєдналися до складу Сил оборони, через що серед донорів більшість жінок.
- От, приїхала із села жінка, маленька, худенька, з підвищеним тиском. Я їй пояснюю, що не варто їй здавати кров. А вона й слухати не хоче. Каже, що хоче допомогти захисникам, - розповідає Ганна Дроботущенко, - у неї є рідні, які воюють.
Медсестра пункту забору крові називає активних донорів: це ічнянці Роман Ясенівка, Юрій Федоренко, Андрій Клименко, Тетяна Данилець-Кутова, Володимир Тронь.
Цього року постійна донорка Світлана Скоробогатько з Івангорода отримала звання «Почесний донор», бо здала 18 літрів крові. А загалом на Ічнянщині 31 особа має такий статус.
З початку повномасштабного вторгнення долучилися до здачі крові ічнянці Влад Кажукало, Олександр Залозний, Олена Лаврук з сином Андрієм, Ірина Бахманевич, Олег Коровниченко, Олена Забіла з донькою Аліною, Руслан та Юлія Шишко, Ірина Отрошко, Олександра Романенко, Леся Сафін, Ігор Семенець, Юлія Бобро. Також Олександр та Антоніна Фурси і їх донька Зоряна. До речі, ця 18-річна дівчина є наймолодшою доноркою.
Серед донорів варто відзначити й Ольгу Шурду, Людмилу Панькович, Тетяну Вінник, Галину Христюк із Парафіївки, Антоніну Шут, Валентину Захарочкіну, Наталію Тарару, Валентину Ялижко, Галину Макаренко, Олександра Кузьменка та Сергія Фастовця із Гужівки.
Також вперше приїхали здати кров Геннадій Гриб та Юрій і Інна Шалагіни із Гмирянки.
- Але є чимало чоловіків, які залишилися тут, в тилу.
- Хотілося б, щоб вони не були байдужими і прийшли до нас здати кров. Бо не варто забувати, що поки у країні війна, кожен з нас повинен наближати перемогу на своєму фронті. І демонструвати приклад людяності та згуртованості, - зазначає Ганна Дроботущенко. - А ще було б добре, аби керівники підприємств, аграрії, влада посприяли у залученні громадян до лав донорів. Адже кров є ледь не єдиним способом врятувати бійця, який зазнав поранення з масивною крововтратою.
Донором може стати здорова людина від 18 років та вагою понад 50 кілограмів. Щоб не зашкодити здоров’ю, жінкам рекомендовано здавати кров чотири рази на рік, чоловікам - п’ять. Тих, хто прийшов вперше, додатково перевіряють на хронічні захворювання й лише після цього допускають до здачі крові.
Важливо поповнювати запаси крові постійно, бо вона має термін придатності, залежно від матеріалу здачі. Цільна кров зберігається 30 діб, тромбоцити - до п’яти діб, свіжа плазма крові - не більше трьох днів.
Ганна Дроботущенко також розвінчала найпопулярніші міфи про донорство, щоб упередження не завадили вам долучитися до загальноукраїнської кампанії «Твоя кров може воювати. Стань донором», яка наразі триває.
Міф 1: Донор може «підхопити» інфекції.
Факт: донорство безпечне на 100%. Бо із кров’ю контактують лише два предмети: скарифікатор (інструмент для проколювання пальця) і голка гемакона (контейнер для забору та зберігання крові). Вони стерильні.
Міф 2: Донорство шкодить здоров’ю.
Факт: здавати кров корисно. Донорство це - профілактика серцево- судинних захворювань; стимуляція кісткового мозку; розрідження крові (зменшується ризик утворення тромбів); поповнення нових та здорових клітин крові); іноді - очищення шкіри.
Міф 3: Здавати кров боляче.
Факт: незручностей від болю значно менше, ніж, наприклад, від «уколів краси» чи татуювання. Донори говорять, що брови «робити» болючіше, ніж здавати кров. А процедура здачі крові триває недовго, до 10 хв.
Міф 4: У донора беруть забагато крові.
Факт: 300-450 мл. Це менше, ніж 1/10 крові у вашому організмі. При регулярному харчуванні всі компоненти відновлюються за 21 день. Часто донори відчувають у цей період не слабкість, а навпаки - приплив енергії.
Міф 5: Регулярна здача крові викликає звикання.
Факт: звикання на хімічному рівні не відбувається. Багато донорів дійсно починають здавати кров регулярно, декілька разів на рік, адже рятувати життя іншим та поліпшувати стан свого здоров’я - благородна справа. Завдяки здачі крові у гіпертоніків нормалізується тиск.
Кожен, хто бажає здати кров, може прийти у пункт забору крові, який діє на другому поверсі міської лікарні (там, де хірургічне відділення) у понеділок, вівторок чи середу, з 8.00 до 11.00. Перед здачею крові Ганна Дроботущенко рекомендує попити солодкий чай із печивом, велику кількість води, поїсти гречану кашу, зварену на воді.
Світлана ЧЕРЕП, “Трудова Слава”
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.