Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » У Давосі хлопчина з Ічнянщини розповів історію свого полону та розлучення із мамою

У Давосі хлопчина з Ічнянщини розповів історію свого полону та розлучення із мамою

 

12-річний Сашко Радчук із Дружби днями повернувся із швейцарського Давосу. Зазвичай участь у Всесвітньому економічному форумі беруть глави держав та урядів, представники крупного бізнесу, політики, щоб спільно розробляти економічні стратегії розвитку співтовариства. Але цього року економічне питання змістилося на другий план. Вектор цього року був націлений на Україну. А наш хлопчик з Ічнянщини туди був запрошений як свідок рашистського геноциду над українським народом.



Тисячі дітей зникли в Україні під час війни

Тисячі українських дітей примусово вивезли рашисти з окупованих територій на підконтрольні їм українські землі та в Росію. Розлучених із батьками дітей важко буде знайти, оскільки ворог наших дітей передає на усиновлення у свої рашистські сім’ї. Подальша доля їх губиться за грифом секретності – відомості про усиновлення не розголошуються.

Така гірка доля могли спіткати й жителя Маріуполя Сашка Радчука, який народився і ріс у Дружбі Ічнянської громади. Минулого року «Трудова слава» розповідала його історію. До війни Сашко із мамою, трирічною сестрою та вітчимом-військовим жили у Маріуполі, куди незадовго до війни переїхали із Дружби Ічнянської територіальної громади. Під час одного із обстрілів осколок міни зачепив обличчя хлопчика та ушкодив око. На нього спочатку хлопець навіть нічого не бачив. Медичну допомогу йому надали військові медики на комбінаті ім. Ілліча; там був шпиталь. Мама була при синові – так і потрапили вони у полон. Як рашисти захопили комбінат, усіх вивезли КаМаЗами на окуповану територію у фільтраційний табір. Там і розлучили дитину із мамою. «Навіть попрощатися не дали». І відтоді про неї вони нічого не знають. А хлопця перевезли у Донецьку обласну лікарню. Якось він із телефону хлопця, з яким лежав у палаті, зателефонував бабусі у Дружбу, розповів де він і що хоче додому. Тим паче, що військові у фільтраційному таборі його настрахали, мовляв, у росії його віддадуть на усиновлення. Завдяки допомозі Ірини Верещук, команді з Офісу Президента, волонтерам у липні минулого року Людмила Сірик забрала онука з Донецька, на якого оформила опіку, інакше звідти дитину не вивезла б.

У Давосі Сашко свідчив про злочини росії

Цього року у Всесвітньому економічному форумі взяла участь рекордна кількість глав держав та урядів – 52. Уперше на цьому найбільшому економічному форумі не було представників росії; їх не запросили через широкомасштабну воєнну агресію в Україну. Не було й китайського лідера Сі Дзіньпіна через пандемію у Китаї коронавірусу.

Український дім у Давосі мав цього року більше дискусійних майданчиків, ніж зазвичай. Говорили наживу і онлайн. Українська делегація порушувала питання про допомогу Україні у завершенні війни та відновленні зруйнованої країни. Окрім цього, світ почув про страшні факти геноциду українського народу, про насильне вивезення дітей, і одним із важливих завдань міжнародної спільноти є допомога Україні у поверненні їх додому.

Сашко Радчук у Давосі брав участь як свідок злочинів росії проти українських дітей. Людмила Сірик із Сашком та своїми дітьми Іваном і Катею 15 січня виїхали автобусом з Києва на Польщу, а звідти летіли літаком.


– У Давосі поселили у гарному готелі, – розповіла Людмила Сірик. – Ми там ніби у казці побували. Там так красиво, чисто, культурно. Пробули недовго. Мені слова не надавали, я лише супроводжувала Сашу, а він виступав. Розповідав про себе, про полон, про розлучення із мамою. Поїздку нам організувала Дар’я Герасимчук. Зі мною їздили ще мої діти Катя та Іван. Катя ходить до репетитора на англійську мову, то дещо із розмов розуміла, а іноді, як від нас відходив перекладач, могла й сама нам щось розповісти. Я зрозуміла, що усі говорили про те, щоб припинити війну в Україні. У нашій групі також була волонтерка із Херсона із сином. Вона розповідала про окупацію Херсону.
Як Сашка запитали про його найбільше бажання, він без роздумів відповів: «Повернути назад в Україну мою маму».

На згадку про Давос хлопець привіз сувеніри та значки. А ще велику надію на політиків та бізнесменів, які ймовірно зможуть визволити Сніжану Козлову із полону. Краще, якщо це буде не одна вона.
З часу останньої нашої зустрічі із Сашком він уже пролікувався в Охматдиті, де йому успішно зробили операцію на оці. Тепер через три місяці їздять на обстеження. Хлопчина виріс і змужнів.
Як запевнила представниця Офісу Президента з прав дитини Дар’я Герасимчук, разом із світовою спільнотою вони зроблять усе, щоб повернути дитині матір.

«Спільно з Сашком, 12-тирічним хлопцем з Маріуполя, якого було поранено, примусово вивезено з України, який втратив маму під час фільтрації та яка й досі знаходиться в розшуку, який приїхав в Давос, щоб розповісти світові про жахіття війни рашистів проти українських дітей, передавали світовим лідерам символічних лялечок, кожна з яких містить інформацію про постраждалу від російських загарбників долю дитини, а також жахливі цифри загиблих та поранених жертв, примусово переміщених та депортованих серед українських дітей.

Сашко - юний Посол Миру, жертва та свідок війни,.. і мій особистий герой, з честю виконав почесне завдання – донести світові правду», – написала на своїй сторінці Дар’я Герасимчук.

Джерело: газета "Трудова слава"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Радчук, Давос

Добавить в: