Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Отець Тимон продовжує збирати кошти на відновлення церкви, у яку не посміли зайти росіяни

Отець Тимон продовжує збирати кошти на відновлення церкви, у яку не посміли зайти росіяни

 

Православна церква України до­зволила проводити Різдвяне бо­гослужіння за новоюліанським ка­лендарем 25 грудня. Таке рі­шення (№19) було прийняте ще в жовтні за результатами засідан­ня Священного синоду. Однак це не означає, що перенесення да­ти святкування Різдва (а вслід за ним й інших церковних свят) має бути негайним. За прогнозами ми­трополита Київського і всієї Укра­їни Епіфанія, перехід триватиме близько 10 років: “Він має бути по­ступовим і мудрим, аби уникнути розколу серед українців”.



Коли буде нинішнє святкове бого­служіння в одному з найдавніших (йому понад 270 років) храмів Чернігівщини Свято-Георгіївському, що в Седневі Чернігівського району, і в якому стані зараз його споруда, цікавлюсь у насто­ятеля отця Тимона.

- Богослужінь буде два. Вірян, які за­хочуть перейти на нову дату, запрошуємо до храму 25 грудня. А тих, хто Свят куватиме Різдво, як і раніше, за юліанським ка­лендарем (за старим стилем Авт.), - 7 січня, - повідомив священник.

Із Трьох седнівських храмів а Свято-Георгіївський поки що єдиний належить до Православної церкви України. А його на­стоятель (за паспортом він Тимур Блинець) за іронією долі, народився в росії.

- У місті Гдов Псковської облас­ті. Це на самому кордоні з країнами Балтії, - додає, ніби вибачаючись, що має якийсь стосунок до країни-агресора. Насправді наш рід має седнівське - ко­зацьке - коріння. І батько, і я народилися в росіі через діда. Він проходив там стро­кову службу. Одружився і залишився жити там. Додому ми всією сім 'ею повернулися в 1990-му. Мені тоді було 11 років.

Один із його найяскравіших седнівських споминів - участь родини у відро­дженні Свято-Георгіївського храму. Підлі­ток був настільки активним, що після за­кінчення школи земляки обрали його де­путатом селищної ради.

- Добивалися реставрації храму і відродження Свято-Георгіївської парафії. Вона існувала до 30-х років минулою століття Відстоювали нашу церкву, коли її хотіли перенести до Пирогова під Києвом. Там би вона була однією з багатьох. А у нас - єдина, унікальна, збудована без жодного цвяха.

Відтоді церква не відпускала Тимура, чим би не займався: їздив на заробітки, працював менеджером у гіпермаркеті тощо. Тому з 30 років він став дияконом, а згодом Священником: отцем Тимоном, бо імені Тимур у святцях немає. За­раз настоятелю 43.

Заради церкви він відмовився від високооплачуваної роботи. Розпалася сім'я. Натомість отримав постійний не­спокій: реставраційні роботи, на які дер­жава на початку 2000-х врешті-решт ви­ділила кошти, проводилися (і досі не за­кінчені) з численними порушеннями, і тепер кожна негода — загроза для будівлі.

- Брус не проконопачений, щілини такі, що можна просунути руку. Немає відливів, мокнуть і гниють дерев'яні сті­ни, руйнується фундамент. Узимку все­редині завжди повно снігу. За обшивкою живуть кажани.

У 1967 році в храмі знімали епізоди фільму «Вій». Тоді виконавиця ролі Пан­ночки Наталія Варлей мало не зверну­ла собі в'язи. Незважаючи на те що тру­ну, в якій вона мала літати по церкві, на­дійно закріпили тросами, що на актрисі під широким білим платтям був страхо­вий пояс, прикріплений до спеціально­го штиря в труні, а систему випробува­ла чи не вся знімальна група, під час зйо­мок пояс несподівано ослаб і Варлей по­летіла вниз із майже триметрової висоти. На щастя, актор Леонід Куравльов устиг підхопити її на руки. Навіть кіношники-атеїсти заговорили тоді про нечисту силу.

Піспя зйомок храм освятили. Отець Тимон припускав, що після цьогорічного вторгнення окупантів його доведеть­ся освячувати під нечисті вдруге.

Однак такої потреби не виникло, бо всередину загарбники но зайшли жод­ного разу за всі 40 днів перебування в селищі. Неподалік стояла ворожа тех­ніка, поряд заряджали “Гради”, рашисти ходили подвір'ям, та порога храму так і не переступили. Це при тому, що там щонеділі були відчинені двері, бого­служіння проходили, навіть якщо нікого, крім рідних священника, у храмі не бу­ло. Віруючі боялися приходити, Отець Тимон, прізвище якого односельці бачили в списках активістів та АТОвців, що були у ворога, і сам добирався до храму (він стоїть на узвишші урочища Коронний Замок - там де й зародилося це давнє місто) таємними стежками.

За переказами, у Свято-Георгіївській церкві козаки Седнівської сотні освячували зброю, перед походами. Може здатися мастикою, та на думку багатьох вірян, окупантів, скоріш за все, “не пустила” до храму енергетика цього місця.

Храм не зазнав пошкоджень під час вторгнення, однак і далі руйнується. Настоятель самотужки латає фундамент, запінює дірки, обробляє обшивку протигрибковими засобами, але це не розв'язує проблеми, За попередніми підрахунками, на реставрацію потрібно щонайменше 6 млн. грн.

Церква (вона на балансі Управління містобудування та архітектури ОДА) включена до обласної Програми реставрації пам'яток архітектури національного значення. Програма пролонгована до 2023 року, та в умовах вмни надій на неї небагато. Тож отець Тимон звертається по допомогу куди тільки може - від при­хожан до міністерств. Стан споруди нерідко ілюструє фотографіями. На одній а них він разом із білченям, яке народила­ся за обшивкою храму і випало з гніда всередину церкви. Це було перед Рад­уницею два роки тому.











Цього року (теж перед Радуницею) випало ще одне. Зараз обоє — Степан і Тося живуть у вольєрі вдома у свя­щенника.

На кошти, які вдалося зібрати завдя­ки небайдужим людям (внески були від 10 грн.), відремонтували й утеплили паламарню - приміщення, де зберігають­ся церковні атрибути.

Отець Тимон робить усе можливе, щоб зберегти давню святиню. Для тих, хто захоче долучитися, повідомляємо номер картки Свято-Георгіївської парафії в ПриватБанку 5169 3305 2467 6787

Джерело: газета “Гарт” від 22.12.2022, Марія ІСАЧЕНКО

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Тимон, церква, Седнів

Добавить в: