САП очолив наш земляк

Добавить новость

Понедельник, 15 Августа 2022 19:49  |  Просмотров: 4300

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) існує в Україні з 2015 року. Її створення було ключовою вимогою ЄС для надання нам безвізового режиму. Першим очільником нового органу став львів’янин Назар Холодницький. Він пробув на посаді майже п’ять років. Запам’ятався тим, що йому намагалися дати найбільшого хабаря в історії України — 6 мільйонів доларів. У серпні 2020-го, після низки скандалів, Холодницький звільнився за власним бажанням. З тих пір посада була ва­кантною. Щоб призначити нового керівника САП, у грудні минулого року провели конкурсний від­бір. Переможцем оголосили Олександра Клименка, який родом зі Срібного. Проте зразу затверди­ти результати відбору комісія не змогла. Повномасштабне вторгнення росії та закулісні ігри затягли цей процес більш ніж на пів року. Зрештою 28 липня Генпрокурор Андрій Костін таки призначив Олександра Клименка новим керівником САП.



Фото з сайту Lb.ua

ПРО СРІБНЕ - НІ СЛОВА

У відкритих джерелах інфор­мації про Олександра Клименка небагато. Відомо, що йому 35 років Закінчив у Харкові На­ціональну юридичну акаде­мію імені Ярослава Мудрого. За фахом — юрист, із 2010 ро­ку працював слідчим. Із листо­пада 2015-го — старшим слід­чим Національної поліції. Відзна­чився тим, що виявив розкрадан­ня коштів на Укрзалізниці, та до­вести ту справу до кінця йому не дали. Невдовзі після цього Олександр пройшов жорсткий кон­курс (потрапив у 70 обраних із 2 500 кандидатів) і став детек­тивом Національного антикорупційного бюро. За рік — старшим детективом, а з листопада 2017-го — керівником відділу.

На посаді він розслідував низку резонансних проваджень. Серед них — «газова справа» екснардепа Олександра Онищенка і справа колишнього голови Державної фіскальної служби Рома­на Насірова (до речі, чернігівця).
При цьому серед опублікованих бі­ографічній даних Олександра Климен­ка ніде і згадки немає про Срібне Хоча в селищі земляка добре знають. І радіють його успіхам. Так, на своїй сто­рінці у фейсбуці голова Срібнянської громади Олена Панченко написала:
«Срібнянщина вітає з призначенням, пишається. Радіємо за земляка! Разом наближаємо нашу перемогу”.
Саме за­вдяки цьому допису широкий загал і дізнався про те, що Клименко з Чернігів­щини, а не зі Слобожанщини, як пишуть в Інтернеті. У срібному Олександр на­родився, провів своє дитинство, закін­чив школу Там і досі мешкають його батьки.

ШКОЛУ ЗАКІНЧИВ ІЗ МЕДАЛЛЮ

У Срібному ми спершу зустрілися з колишнім класним керівником Олександра — 65-річним Іваном Жмакою. Зараз він на пенсії.
— Сашу я чудово пам'ятаю. Спокій­ний. хороший. Добре навчався. Школу закінчив зі срібною медаллю, - розка­зує Іван Олексійович, - їх троє у бать­ків. Саша і сестри-двійнята - Оксана і Світлана (вони старші на півтора ро­ку).
Пригадую, як Олександр казав ме­ні, що вступатиме на юриста. Та після школи ми з ним не бачилися. А ось його батьків я періодично зустрічаю. Завжди привітаються, розкажуть про дітей. Во­ни великі трудівники Скільки пам'ятаю, весь час тримали чимале хазяйство: кілька корів, свиней, багато птиці.

ВДОМА НЕ БУВ ІЗ МИНУЛОГО ЛІТА

Батьки Олександра родом із Черні­гівщини: 62-річна Лідія Борисівна зі Срібного, а Василь Іванович (йому 60) — із сусідніх Гурбинців. Раніше подружжя мало невеличкий бізнес, зараз на пенсії. Мешкають Клименки на око­лиці Срібного. Звичайний приватний будинок, але з хорошим ремонтом. На ґанку багато квітів у підвісних вазонах, у дворі — альтанка.

- Із сином ми не бачились аж із Різдва, коли їздили до нього в Київ. А сюди він востаннє приїжджав минуло­го літа. Тепер не знаю, коли й побачи­мося. Він зараз дуже зайнятий. Ще й війна, - говорить Лідія Борисівна.
— Зідзвонюємося тож ріпко. Коли Саша працював у НАБУ, телефонував часті­ше. Зараз же в основному списуємо­ся в месенджерах. Увечері напишемо: - Сину, як справи? - Він коротенько від­пишеться: «Усе добре”. Розуміємо, що йому ніколи, тож зайвий раз не турбу­ємо.

- Як ви сприйняли звістку про те, що син очолив САП?
- Зраділи за нього. Одразу ж по­дзвонили, привітали. А взагалі переживаємо. Нині такий час, і така відпо­відальна посада... Ставки дуже високі, вимоги теж, а ось можливості в Олек­сандра тепер, мабуть, навіть менші, ніж були в НАБУ. Бо там він сам займав­ся розслідуваннями, а заріз що йому підлеглі подадуть, від того й відштов­хується. Важливо, щоб вони в одній зв'язці працювали, — розмірковує Ва­силь Іванович.
— Знайомі й досі дивуються, що син таку посаду обійняв. Ви­ходить, можна й в Україні своїм розу­мом досягти висот.

З ДИТИНСТВА - ЗА СПРАВЕДЛИВІСТЬ

Спілкуючись із батьками головного антикорупційного прокурора, ми, запитали, яким їх син був у дитинстві.
- Саша був хорошим, слухняним. Із самого малку завжди виступав за справедливість. І дуже старанно навчався, - пригадує мати.
- Це правда. Мені навіть із хати доводилось його виганяти, щоб трохи поглуяв, відволікся від уроків, посміхаючись, додає батько. - А коли навчався в академії, то
дуже хотів отримати стипендію імені Ярослава Мудрого. Для цього треба було три роки без четвірок відучитися. Син старався і, певно, отримав би, але її відмінили.
До речі, Олександр зараз паралельно доучується в аспірантурі. Хоче кандидатський ступінь здобути. Та поєднувати навчання з роботою в САП буде непросто. Мабуть, братиме академвідпустку.

ВДРУГЕ СТАВ БАТЬКОМ

Вторгнення росіян на Черні­гівщину батьки Олександра пере­чекали вдома. Зі Срібного не виїжджа­ли.

- У нас тут, дякувати богові, оку­пантів не було. Вони в бік Прилук руши­ли. Але бахкало так, що аж хати двиг­тіли. Ми звали дітей (усі троє живуть у столиці. — Авт.) до себе, та через близькість до кордону вони їхати сюди не схотіли, — ділиться мати. — Саша відправив дружину до родичів на Він­ниччину, а сам лишився в Києві і всту­пив у тероборону. Нещодавно вдруге став батьком. У нього народився сино­чок Богданчик, 6 серпня виповнилося два місяці. Є в Саші і старший син - Ваня (від першої дружини).

«У НАС ЗВИЧАЙНА РОДИНА»

Зараз Клименки вже не тримають такого великого хазяйства, як раніше, лише двох свиней. Обробляють город, мають сад.

- У саду в нас ростуть виноград, персики, навіть ківі, — перераховує Василь Іванович. — Я все сам саджав. Альтанку теж власноручно зробив. І ха­ту самостійно до ладу довів: штукатурив, фарбував. Загалом у нас звичай­на родина.

Після призначення на посаду керів­ника САП Олександр Клименко ще не давав інтерв'ю. Останнє було в січні. Тоді журналісти «Української правди» запитали в нього, чому не видно поса­док топ-чиновників. Він відповів: “Я думаю, що це не за горами У більшості справ уже дослідили майже всі речові докази і допитали майже всіх свідків”.

Що ж, сподіваємося, що на новій посаді нашому землякові все вдасться.

Джерело: газета “Гарт” від 11.08.2022, Олексій ПРИЩЕПА

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: