Аграрний експерт з Чернігівщини Алекс Ліссітса вважає, що запасів пшениці, олії та цукру в Україні вистачить на 2-3 роки

Добавить новость

Воскресенье, 17 Апреля 2022 14:31  |  Просмотров: 3578

47-річний Алекс Ліссітса є експертом з аграрної економіки. Народився 23 квітня 1974-го в селі Тельне Корюківського району Чернігівської області. Батьки працювали в колгоспі.
Закінчив Національний аграрний університет – нині Національний університет біоресурсів і природокористування України – та університет Гумбольдта в Німеччині.
Працював в Інституті аграрного розвитку країн Центральної та Східної Європи в німецькому Галле. Створив Український клуб аграрного бізнесу. Генеральний директор Індустріальної молочної компанії. Підприємство котирується на Варшавській фондовій біржі, обробляє 123,9 тисячі гектарів землі на Полтавщині, Сумщині й Чер-
нігівщині, має елеваторні потужності 550 тисяч тонн.
Разом із колишнім міністром Кабінету міністрів Дмитром Дубілетом створив онлайн-платформу з продажу землі dobrozem.com.ua. Справжнє ім’я – Олексій Лисиця. Через особливості оформлення закордонних паспортів у ранні пострадянські часи став Алексом Ліссітсею. Так транслітерували з російської на французьку
мову.
Серед улюблених справ – походи на довгі дистанції. Пройшов дорогою святого Якова – 780 кілометрів із Фран-
ції через Іспанію – за 28 днів. Про родину не розповідає.



Ворожі атаки на продуктові склади на околицях великих міст, бази зберігання нафтопродуктів критичні для України?

– Звісно, це критичні речі – і продовольство, і склади, і елеватори, і молочно-товарні ферми. Російські окупанти б’ють по багатьох об’єктах, що належать до критично важливих, зокрема по об’єктах сільського господарства.
А на носі весняно-польові роботи. Тому загарбники цілеспрямовано знищують українську аграрну інфраструктуру – парки сільськогосподарської техніки, елеватори із зерном, склади. Уже є проблеми з пальним. В тій же Чернігівській області майже неможливо знайти бензин і дизель. Це взаємопов’язані речі.

У нас велика мережа елеваторів, чи 50–60, які достатньо розбити, щоб позбавити країну зерна?

– За останні 15 років було багато грошей інвестовано в нові елеватори, що розкидані по всій країні. Це не радянська система елеваторного господарства. В кожній області є велика кількість потужностей, що задовольняють потреби українських аграріїв у доробці та сушінні зернових та олійних культур. Так якщо на околицях Чернігова чи Харкова розбиті елеватори, то це означає, що доступу до борошна й зерна для жителів цих міст немає. Росіяни намагаються зламати всю інфраструктуру й не дати можливості мати доступ до базових харчів для цивільних містян.

Чи вистачить в України запасів урожаю основних культур? Який у нас запас міцності?

– Якщо виходити з того, що в нас торік був рекордний урожай зернових та олійних, майже за всіма позиціями в нас непогані залишки. Питання лише в тому, яким чином забезпечити інфраструктуру й логістику, а також доступ до тих же елеваторів.
Пшениці, кукурудзи, олії та цукру загалом у нас вистачить більш ніж на два-три роки. Базових речей достатньо. Але якщо комусь захочеться іспанського хамона чи французького дорблю, то цього не буде. Але не думаю, що в умовах воєнного стану варто замислюватися про люксові сири.

Яка ситуація в державах – імпортерах нашої продукції, особливо в бідних країнах Африки та Близького Сходу?

– Проблеми будуть у вигляді стрибка цін на продовольчі товари. Це станеться скрізь. Ціна на пшеницю на Чиказькій біржі вперше в історії перевищила 400 доларів за тонну. На рослинну олію піднялася на всьому ринку удвічі-утричі. Почалися масові закупки харчів, починаючи від Іспанії, де вигребли всю соняшникову олію, закінчуючи проблемою з гірчицею в Німеччині. Як виявилося, німецькі ковбаски без української гірчиці не смакують.

Найболючіший удар буде по бідних країнах, як-от Бангладеш, Ємен, Лівія, Єгипет. Про їхні проблеми почалася дискусія на найвищому рівні – на рівні ООН та європарламентаріїв. Була зустріч аграрних міністрів G7 із приводу того, яким чином забезпечити світ продуктами. Україна не може експортувати, бо в нас війна. Росія заблокувала себе сама, а також забанили її виробництво. А ці дві держави відповідальні за 12 відсотків світового споживання калорій. Це забагато.

У багатих країнах люди не розуміли простих речей, скажімо, звідки походила олія. Якщо її розлива в Гамбургу, то німці думали, що вона там і зроблена. Але це лише розлив у Німеччині. Так само багато і щодо багатьох інших продуктів і товарів.

Україна експортувала до Європейського Союзу майже 8 мільйонів тонн кукурудзи, а це 58 відсотків загальної імпортованої потреби. Адже іспанських свиней і нідерландських корів треба чимось годувати.

Які типові проблеми для наших аграріїв зараз?

– Типові проблеми – як рухатися по країні, як організувати логістику. Багатьох людей мобілізовано, багато траків віддали на потреби армії. Залізниця зараз зайнята армією та потребами громадян. Логістика складна і дорога.

Блокування портів дошкульне для аграріїв?

– Це кардинальна проблема. Більшість товарів, які експортували всі галузі національної економіки, йшли морським шляхом. Блокування портів – Одеси, Миколаєва, Маріуполя – є проблемою. Бо не зможемо експортувати 45 мільйонів тонн зернових, олію, ріпак та інше зерно лише залізницею. Якщо ми не зможемо відкрити морський шлях для експорту, це означатиме, що велика частина аграрної економіки до кінця року може не вижити.

Що робити із засіяними землями, які зараз тимчасово окуповані на півдні України?

– Тут виникає питання, а чи можемо ми зібрати з них урожай? Друге – необхідно проводити весняно-польові роботи з підживлення озимих культур добривами. Чи є для цього добрива? Чи є для цього пальне? Чи безпечно виїхати на поле людям? Загальних рекомендацій немає і не може бути. Кожен господарник сам вирішує, чи є засоби, люди, чи безпечний виїзд на поле.

Люди зараз намагаються закупитися товарами? Що ви порадили б?

– Я раджу не бігти поперед батька в пекло. Зараз треба виграти війну, а харчів вистачить. Навіть якщо ми не зможемо обробити 40–50 відсотків площ, це не означатиме голоду для України. Нам вистачає всього. Експорт за основними позиціями ліцензується, держава контролює надбавки цін. На сьогодні й торгові мережі, й виробники з цим не граються. Перейматися щодо продуктів не варто. Усього вистачить, їх більш ніж достатньо.

Чи є прогнози врожаю?

– Зараз ми не знаємо взагалі нічого. Щонайменше половина земель буде оброблена. Як оброблена, якими добривами – це питання відкрите.

Раніше Україна завозила добрива з Білорусі. Тепер із її території розстрілюють ракетами наші північні регіони, вона стала базою для російських військ.

– Україна була великим експортером калійних добрив із Білорусі та Фінляндії. Наші аграрії, станом
на зараз, забезпечені достатньою кількістю мінеральних добрив. Сьогодні понад 80 відсотків необхідних добрив
перебувають уже на території країни. Тому з цим не має бути проблем.

Джерело: журнал «Країна» від 14.04.2022, текст: Олександр Куриленко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: