Пішов на четверо дітей

 

— Топимо і газом, і дровами, — стоїть під своїм двором в Гмирянці 74-річиий Олексій Прядка. — Одним газом дорого. От взимку я в основному дровами топлю. Заготовляю, купляю. Я беру по п’ять тисяч. Дубові колоди, метровка. Зараз і в сараї, і під навісом. І там, і там нормально, аби тільки сухі були. Ті, що надворі, накриваю.



Були складені «копичкою», я вже в сарай переніс. Вони так в дворі стоять поки висохнуть. Кругом кладеш, кладеш, — і доверху. Стос дров роблю таким високим, скільки можу дістати.

Живемо тут удвох з дружиною, Софією Поляковою. Ми з Софією не записані, вже ЗО років прожили. А не розписувалися, бо вона з першим чоловіком не розвелася.

Софія Олександрівна в мене теж друга жінка. З першою дітей не було. Я покинув хату, все на світі залишив і пішов у прийми. У Софії вже-було четверо дітей: три дочки й син. Хата ця стояла, я тут тільки сарай побудував, гараж, забор поставив.

— Не страшно було на чотирьох дітей йти?

— Ні, — сміється Олексій Васильович. — Тепер у нас шестеро онуків і шестеро правнуків. Спільних дітей з Софією немає, але її всі мені стали рідними. Одна дочка — у Гмирянці, друга — у Гужівці, син — у Парафіївці. Ці троє вже дорослих були, а менша, Лєна, з нами жила. Але потім, як виросла, своїх дітей покинула і пішла, досі не знаємо де. Ми з жінкою внуків вигодували, ростили з малого. Тепер онука в Німеччині живе, а онук — в Чернігові. Софії Олександрівні 80 років.

У дворі під навісом лежать рівненько, рядами складені порубані дрова. 6 ще не порубані колоди, товщі і тонші, стосами.

— Сарай повністю закладений. А оце купував дерево на дошки. Обрізі — на дрова. А ці метрові колоди пиляю бензопилою.

Окремо обрізі купувати невигідно. Виходить дорожче, ніж метровка.



Ще в лісників можна купувати. їм же видають нор_му, а вони тоді продають. Я беру в нашого по п’ять тисяч. Йому 12 складометрів в лісництві видають.

— Ваше село з газом, а сусідня Вільшана — ні. Вам повезло?

— Звичайно! Вже ж я балони не купую і не ламаю голову, де їх заправити. Стоїть плита, в любе врем’я газ відкрив, приготував. Без проблем. І так дешевше виходить, ніж балонний. Газовщики возять по 150 чи 170 гривень.

«ВісникЧ» №41 (1848) від 14 жовтня 2021, Олена Гобанова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Гмирянка, Прядко

Додати в:
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.
 

Коментарі (6)

Додати коментар
Anonim 19 жовтня 2021 г. (17:27) #[1]
Надо топить водородом . он самый каллорийный из всего что есть -- в 6 раз больше тепла чем уголь !!! Можно и биотопливом . например кизяком . он по словам этнографа и географа М. Песселя, "кизяк это обычное топливо %u2014 причём, сгорая, он даёт приятный дым, отдалённо напоминающий ладан " -- и тепло и приятный запах .
восток 19 жовтня 2021 г. (19:27) #[2]
Вот оно доказательство развития человечества по спирали, но теперь уже по спирали, направленной вниз. Упомянутый ученый изучал жизнь аборигенов Гималаев и Тибета. Нас и далеких тибетцев объединит кизяк - глобализм в действии.
Anonim 19 жовтня 2021 г. (21:27) #[3]
Відповідь на [2]
У шведов и норвежцев кизяк тоже в почете . только лосиный . а французы даже бумагу делают из кизяка .
восток 20 жовтня 2021 г. (11:16) #[4]
Відповідь на [3]
Но от использования газа в быту и отопления жилья газом и электроэнергией еще не отказались? А бумагу это завсегда.
Anonim 19 жовтня 2021 г. (21:55) #[5]
Відповідь на [2]
молодец! верно подметил:)
Anonim 20 жовтня 2021 г. (21:02) #[6]
Баллон 150-170грн!!! И сколько в нём газа если на заправке 1литр 17.5грн и баллон ещё привезти нужно.
 

Ваш коментар

Ім'я:
Коментар:
  Якщо у вас не виходить залишити коментар,
будь ласка, оновіть ваш браузер до останньої версії