Мобильная версия сайта«Ванга» з Чернігівщини: пророк із Седнева передбачував холеру, смерть і радив, коли одружуватися
Тут він святий, люди ставлять ікони з ним, просять про допомогу. Григорій Мірошников, у народі – Григорій Золотюсенький – людина для Седнева легендарна.
«Безсумнівно, можна сказати про Гриця Золотюсенького дві речі. Це місцевий шанований у Седневі святий і це юродива людина. Юродиві люди дивляться на світ очима маленької дитини. У них абсолютно своя логіка, але що приємно, через те, що вони відмовляються логічно дивитися на цей світ, вони отримують від Господа Бога дар передбачати майбутнє, лікувати людей. І цим займався Григорій Акиндинович Мірошников»,- Ервін Міден, краєзнавець, історик.
Причин, чому його на Седнівщині знають, люблять і шанують, багато, і вони різні.
«У вас його шанують? – Ну, звісно, ж шанують. А як же? Там прибирають, там гарно так. Гроші кладуть»,- Любов Миколаївна, жителька Седнівської громади.
«Була колись така людина. Жила. Нікому нічого поганого не робила. – За що його в Седневі шанують? – За доброту. Така добра людина, нікому зла не робив. Блаженні завжди у нас були в пошані»,- Володимир Пилипович, житель Седнівської громади.
«Був такий чоловік. У нього була така рана, що не загоювалася. Жив під церквою, під порогом. І також він передбачав, і це все збувалося»,- Анатолій, житель Седнівської громади.
«Григорій – чудотворець. Передбачував події майбутнього. Передбачував, хто коли помре, хто коли одружиться. Відмовляв одну заміж виходити, бо після того, як вийшла заміж, вона померла потім. Не послухала ж, мабуть, ну таке …»,- Лариса, жителька Седнівської громади.
«Григорій дуже цінується в Седневі як місцевий охоронець. Вважається за седневським повір’ям, поки тіло Григорія в Седневі, з Седневом нічого поганого трапитися не може»,- Ервін Міден, краєзнавець, історик.
З історичних нарисів про заслуги Григорія Блаженного називають порятунки Седнева від епідемій.
«Кілька разів седнівців врятував від холери, яка насувалася. Врятував нестандартно. Він перед цим ходив і збирав маленькі гілочки, далі складав їх у садибі, в якій мешкав. І потім ходив по Седневу та казав людям «Ті, хто візьме гілочку, ті не захворіють». Не давав гілочку тільки тим, хто пив алкогольні напої, бо їх не любив. У результаті, коли холера приходила на Седнівщину, помирали люди, які не брали гілочку й ті, хто пив»,- Ервін Міден, краєзнавець, історик.
Народився Григорій у селі Кучинівка, що на Сновщині, помер у віці 33 роки в Седневі. Мав дуже важку долю. Рано втратив батька, потім в юному віці матір. Родина жебракувала. Разом зі старцями, які ходили благодатними місцями Чернігівщини, потрапив до Седнева. Тут і залишився.
Тривалий час мешкав у дзвіниці місцевого храму. Взимку його зігрівали бездомні собаки.
Прізвисько «Золотюсенький» отримав через те, що просив «на золото», яким вважав свічки.
Загалом свій дар передбачати майбутнє застосував і до власної смерті.
«Григорій перед смертю в 1855 році говорив, щоб люди не хвилювалися, адже через сто років вони знову побачаться. І це відбулось майже через сто років. На початку 1960-х років радянська влада вирішила перенести поховання Григорія з території Воскресенського храму на кладовище. Була ексгумація могили»,- Ервін Міден, краєзнавець, історик.
У 90-х на знак вшанування пам’яті Григорія приблизно на місці його першого поховання було встановлено кенотаф, тобто поховання без самого поховання. Тепер у Григорія Золотюсенького умовно є дві могили: стара, без нього, і нова – на кладовищі на околиці Седнева з боку Городні.
Сюжет: Cheline TV
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
