Начальниця Управління Держаудитслужби Ірина Білазерська розповіла про тонкощі державного фінансового контролю за публічними закупівлями

Добавить новость

Суббота, 19 Июня 2021 13:23  |  Просмотров: 6599 | Обновлено 23 Июня 2021 10:26

Значні обсяги коштів, як державного так і місцевого бюджету, витрачаються в ході публічних закупівель, під час проведення яких можливі процедурні, фінансові порушення та інші зловживання. Саме тому ми вирішили звернутися до фахівця в цій галузі і отримати відповіді на питання, що цікавлять наших читачів.
Для цього ми завітали до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, яке знаходиться за адресою вул.Єлецька, 11 і зустрілися з його начальницею Іриною Степанівною Білазерською.



Ірині 57 років, у 1985 році вона закінчила Київський інститут народного господарства ім. Д.С. Коротченка за спеціальністю «Фінанси і кредит», і з того часу її трудова діяльність нерозривно пов’язана з фінансовою сферою. Після закінчення інституту вона працювала у фінансовому відділі Новозаводського району м. Чернігова, потім довгий час (понад 24 роки), її діяльність була пов’язана з податковими органами. У жовтні 2014-го вона заступила на посаду першого заступника начальника Державної обласної фінансової інспекції, і через 2 роки очолила Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області.

- Розкажіть, будь ласка, про структуру Управління: яка кількість відділів, кількість підлеглих, вимоги до прийому на роботу (яка переважно освіта повинна бути у працівників даного управління), чи є нестача кадрів.

- Управління є самостійним структурним підрозділом Північного офісу Держаудитслужби, який загалом має 14 структурних підрозділів. Основні структурні підрозділи, які здійснюють державний фінансовий контроль – це відділи контролю у таких галузях:
- у галузі освіти, науки, спорту та інформації;
- у соціальній галузі та сфері культури;
- у галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг;
- у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв’язку;
- в аграрній галузі, екології та природокористування;
- в галузі оборони, правоохоронних органах та органах влади.
Також в управлінні є відділ контролю у сфері закупівель. Співпраця з правоохоронними органами здійснюється через відділ взаємодії з правоохоронними органами. Наприкінці минулого року були створені нові відділи: відділ контролю у сфері будівництва та за місцевими бюджетами. На вимоги сьогодення в наступному році передбачено створення відділу ІТ-аудиту.

Штатна чисельність управління становить 92 особи, але фактично на сьогодні налічується 57. На даний час є і вакантні посади, тому ми співпрацюємо з закладами освіти, що готують фахівців за напрямками: «Економіка та підприємництво», «Управління та адміністрування», «Архітектура та будівництво» та запрошуємо до нас на роботу. Також, на офіційних сайтах агентства держслужби та Держаудитслужби, на сайті управління та нашій сторінці у Facebook ми розміщуємо оголошення про конкурси.

- Управління Держаудитслужби - правонаступник колишнього КРУ (контрольно-ревізійного управління), перевірками якого раніше лякали керівників багатьох підприємств. Чим зараз принципово окрім нової назви відрізняється Держаудитслужба від КРУ? Яким чинним законодавством керуєтесь у своїй роботі, кого в більшості своїй перевіряєте, чи існують якісь планові перевірки, як, наприклад, у службі Держпраці?

- Від КРУ до Держаудитслужби ми пройшли декілька перетворень. Так, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 № 765 «Про утворення територіальних органів державної фінансової інспекції» Контрольно-ревізійне управління в Чернігівській області перетворено в Державну фінансову інспекцію в Чернігівській області. Вона була реорганізована шляхом приєднання до Північного офісу Держаудитслужби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби». Завдання і функції і у КРУ і у Держаудитслужби не змінились. Основним законом, яким керується Держаудитслужба, як і КРУ, є Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». І зміни щодо завдань органу на протязі всієї дії закону до нього не вносились.

Так, відповідно до закону головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у підконтрольних установ, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Протягом 2018–2019 років повноваження органів Держаудитслужби суттєво розширилися, а саме: надано право на проведення в електронній системі закупівель Prozorro моніторингу процедур публічних закупівель з метою дотримання замовниками законодавства у сфері публічних закупівель.

Ще більше повноважень ми отримали у квітні 2020 році: Держаудитслужбі надано право розглядати справи про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 164-14 КУпАП (Порушення законодавства про закупівлі) та притягати винних осіб до відповідальності, розширено перелік підстав для проведення перевірок закупівель, надані повноваження щодо контролю за законністю та правомірністю витрат бенефіціарів (партнерів) у межах виконання спільних операційних програм прикордонного та транскордонного співробітництва, які фінансуються із залученням Європейського інструменту сусідства.

Слід зазначити, що одним з пріоритетів, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України є розбудова та підвищення інституційної спроможності Державної аудиторської служби України, вдосконалення інструментів державного фінансового контролю з метою забезпечення фінансової безпеки держави, недопущення зловживань у фінансовій сфері та шахрайства з державними ресурсами.

Тому сьогодні наш основний пріоритет – реальний фінансовий інтерес держави, а не встановлення процедурних порушень, які не пов’язані зі збитками. Тому наша увага повинна бути сконцентрована там, де є загроза фінансовій державній безпеці.

Як і в усіх сферах держави, в органах державного фінансового контролю постійно відбуваються перетворення, що покликані суттєво покращити якість контролю державних фінансів, які затверджені у Стратегії розвитку Державної аудиторської служби України.

Однією з стратегічних цілей, поставлених перед нашою службою, є посилення фінансового контролю за найбільш ризиковими сферами, наприклад, у будівництві, де, як ми всі розуміємо, присутні можливості для різного роду фінансових зловживань.

Крім того, після проведення децентралізації особливо актуальним стає питання посилення контролю за використанням коштів місцевих бюджетів.

У межах реалізації реформи децентралізації влади значно збільшилося фінансування делегованих повноважень органам місцевого самоврядування. До того ж, їм надано додаткові фіскальні інструменти для нарощування власних ресурсів. При цьому значна частина місцевих бюджетів щороку не охоплюється заходами державного фінансового контролю, що призводить до відсутності належної підзвітності, відповідальності керівників на місцевому рівні за прийняті незаконні та неефективні управлінські рішення і, як наслідок, справедливих нарікань громадян щодо неефективного, а іноді і незаконного, використання коштів громад.
Слід зазначити, що після децентралізації в нашій області утворилось 57 громад. На сьогодні ми здійснюємо контроль за бюджетом області, до якого входять обласний бюджет, 5 районних бюджетів та 57 бюджетів територіальних громад.

Обсяг зведеного бюджету області (з урахуванням загального та спеціального фондів) за доходами на 2020 рік складав 10 572,9 млн. грн..; на 2021 рік - 11 154,7 млн. грн.

В своїй роботі крім основного закону ми керуємось іншими нормативно-правовими актами, які передбачають порядок організації та проведення заходів державного фінансового контролю, а також нормативною базою, яка стосується певної галузі, що перевіряється (закупівлі, освіта, медицина, будівництво, сільське, лісове господарство, місцеве самоврядування та інші сфери).

Проведення державних фінансових аудитів та інспектування здійснюється відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів, які складаються на кожний квартал.

При плануванні заходів державного фінансового контролю ми користуємось ризик орієнтовним підходом. Тобто проводимо заходи державного фінансового контролю на тих підприємствах, установах, організаціях, де є висока імовірність фінансових порушень.
Крім того, відповідно до законодавства ми проводимо і позапланові ревізії. Позаплановою вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться на підставі рішення суду за наявності підстав, визначених у статті 11 вищезгаданого Закону.
Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону обмеження у підставах проведення ревізій, визначені Законом, не поширюються на ревізії, що проводяться на звернення підконтрольної установи.

- Якого характеру порушення виявляються в ході перевірки, наведіть конкретні приклади, якого характеру більшість порушень?

- Якщо ми говоримо про моніторинг закупівель та перевірки закупівель, то основними видами порушень є:

- неоприлюднення або несвоєчасне оприлюднення інформації на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, в т.ч. ненадання або надання з порушенням термінів, визначених Законом, роз’яснень на запити учасників торгів;
- безпідставне відхилення Замовниками тендерних пропозицій учасників або, навпаки, невідхилення тендерних пропозицій, які не відповідають вимогам тендерної документації;
- укладання договорів та/або внесення змін до договорів про закупівлю з порушенням вимог законодавства;
- укладання договорів про закупівлю з порушенням строків, визначених законодавством (наприклад, Замовником укладено договір за результатами переговорної процедури закупівлі у період оскарження);
- невідміна замовником закупівлі, зокрема, якщо учасником за результатами застосування переговорної процедури закупівлі не підписано договір у визначений Законом строк;
- неякісне виконання умов договорів (завищення обсягів, вартості виконаних будівельних або інших робіт та послуг, безпідставне підвищення ціни договору, відсутність претензійно-позовної роботи з боку замовників у разі порушення умов договору та інші).

Ось приклади:

1. Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка при закупівлі послуг підприємницьких, професійних та спеціалізованих організацій (послуги з акредитації освітньої програми) укладено 24 договори на суму 1485,62 тис. грн. з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти раніше, ніж це дозволено законодавством (відповідно до Закону Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю).

2. Комунальним підприємством «Чернігівводоканал» при закупівлі щебеню гранітного на суму 1 316,55 тис. грн. не відхилено тендерну пропозицію учасника, яка не відповідала його вимогам, зокрема не містила накладеного електронного цифрового підпису, натомість Замовник уклав з цим учасником договір.

3. При проведенні перевірки закупівель комунального некомерційного підприємства «Бахмацька міська лікарня» Бахмацької міської ради встановлено проведення зайвих витрат внаслідок включення підрядником (ПП «Рембуд-2603») до акту ф. КБ-2в за грудень 2020 року обсягів робіт з оздоблення (утеплення) цоколю та фасаду 1-го поверху та їх вартості, не передбачених в договірній ціні та в затвердженому проекті будівництва (в частині першої черги)на загальну суму 345,24 тис. гривень.

Також, аудиторами виявляються непоодинокі факти невірного визначення предмета закупівлі; помилок при складанні тендерної документації та/або внесенні змін до неї; а також неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі (коли Замовником безпідставно застосовувалась переговорна процедура закупівлі або не обґрунтовувалась належним чином необхідність застосування переговорної процедури).

- Державна аудиторська служба є одним з основних контролюючих органів у сфері закупівель. Чи є чітко визначений перелік органів, які займаються цим паралельно з вами?

- Так. Статтею 7 розділу 2 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено суб'єктів що здійснюють контроль у сфері закупівель, до яких віднесено:

- Уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України);

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (Державна казначейська служба України);

- Рахункову палату; Антимонопольний комітет України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України);

- банки.

У кожного з цих органів у сфері закупівель є свої повноваження.

Крім цього до суб'єктів контролю у сфері публічних закупівель слід віднести правоохоронні органи, які реалізують контрольні повноваження в межах компетенцій, визначених Конституцією України та іншими законами України, зокрема такі як: Національне антикорупційне бюро, Прокуратура, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ.

Разом з тим, громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства в інформаційно-телекомунікаційній системі PROZORRO, зокрема шляхом здійснення аналізу і моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органи, що уповноважені здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

- Яким чином ви співпрацюєте з органами, які також мають право контролювати процес закупівель?

- Основна співпраця полягає у взаємному інформуванні щодо здійснення фінансового контролю у сфері закупівель. В своїй роботі ми керуємось нормативно-правовими актами та роз’ясненнями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. У разі виникнення питань спілкуємось з Антимонопольним комітетом України, активно співпрацюємо з правоохоронними органами.

- Які основні джерела інформації порушень?

- Відповідно до статті 8 Закону «Про публічні закупівлі» для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

- інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
- інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
- інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Тобто, аудитори можуть розпочати моніторинг, якщо вони самі виявили порушення або отримали повідомлення про ознаки порушення в закупівлях з одного з чотирьох джерел:
автоматичних ризик-індикаторів; органів державної влади та місцевого самоврядування; медіа;
громадських організацій.

Коли аудитори починають моніторинг, вони вказують, з яких джерел отримали інформацію. У ході здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, протягом січня-травня 2021 року проведено моніторинг 116 процедур закупівель товарів, робіт та послуг на суму 1215,0 млн. грн.. та 22 перевірки закупівель, якими охоплено закупівель на суму 1158,9 млн. грн. Відзначу, що сума охоплених контролем у поточному році закупівель у 8 разів більше, ніж за відповідний період минулого року.

За результатами проведених моніторингів встановлено порушень у сфері закупівель за 95 процедурами закупівель (або 82 % від охоплених контролем) на суму понад 910,4 млн. гривень.
Попереджено витрачання коштів у сфері закупівель у 95 випадках на суму майже 58,2 млн. грн., з них: відмінено 36 процедур на суму майже 43,7 млн. грн.; розірвано 59 договорів на суму майже 14,5 млн. гривень.
Проведеними перевірками закупівель встановлено порушень на суму 30,9 млн. грн.., в т.ч. встановлено порушень, що призвели до втрат фінансових ресурсів, на суму майже 1,5 млн. грн.



- Яку кількість перевірок в середньому здійснює один аудитор за місяць чи рік?
- Спочатку хочу дещо уточнити вислів «кількість перевірок». Основні завдання, повноваження і права Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів визначено нормами Бюджетного кодексу України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положення про Державну аудиторську службу України та іншими нормативно-правовими актами.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечується через проведення інспектування, державного фінансового аудиту, моніторингу закупівель та перевірок закупівель. Це чотири різні види заходів державного фінансового контролю, які мають різні цілі, різні порядки проведення, різні терміни проведення (від щонайменше 10 робочих днів до щонайбільше 90), різні інструменти проведення різні результати і, як висновок, різні висновки.

Якщо державні фінансові аудити проводяться на підставі планів проведення заходів державного фінансового контролю, які складаються на кожний квартал, то інспектування може проводитись як в плановому, так і позаплановому порядку за наявності підстав для його проведення. Проведення такого заходу, як моніторинг процедури закупівлі, не передбачається у планах проведення заходів державного фінансового контролю. Моніторинги та перевірки закупівель проводяться тільки в позаплановому порядку у разі наявності умов їх проведення.

За 2020 рік проведено 232 заходи контролю, а саме: 46 ревізій, 9 державних фінансових аудитів, 2 перевірки закупівель та 340 моніторингів закупівель. За січень-травень поточного року проведено 158 заходів державного фінансового контролю, з них 20 ревізій, 22 перевірки закупівель та 116 моніторингів закупівель.

Крім того, наші працівники дуже часто приймають участь у зборах інформації, які проходять у ході проведення іншими органами державного фінансового контролю державних фінансових аудитів, які не вважаються заходами державного фінансового контролю.

Тому дуже важко визначитись з середньою кількістю проведених заходів державного фінансового контролю одним аудитором.

- До Управління протягом 5 місяців поточного року надійшло більше 50 звернень щодо ймовірних порушень, допущених замовниками, під час здійснення закупівель. Яким чином та від кого вони надходять? Ви повинні реагувати на кожне з них та перевіряти його, як можна просигналізувати про порушення. Це в основному роблять люди, які вважають, що їх права в ході тендерів порушено, чи просто пересічні громадяни?

- До управління, як на поштову так і на електронну адресу, надходять від громадськості, народних депутатів України, правоохоронних органів звернення щодо ймовірних ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель з боку замовників та учасників торгів. І кількість таких звернень, як і довіра до дій Держаудитслужби неухильно зростає.
Також, з аналогічних питань до нас постійно звертаються суб’єкти господарювання та фізичні особи, які самі є учасниками закупівель.

Якщо проаналізувати структуру звернень, то із загальної кількості отриманих звернень левову частку (майже 82 %) отримано від правоохоронних органів (в основному це органи прокуратури). Решта звернень надходила від громадських організацій, що здійснюють контроль за закупівлями: найактивніша з них - громадська організація «Агентство ефективних рішень», проте надходили звернення навіть з інших областей від Громадської організації «Запорізьке об’єднання «Антикорупція». Звертаються до нас і учасники закупівель, чиї пропозиції на їхню думку було неправомірно відхилено (наприклад ТОВ «РембудКом»).

Діючи в межах повноважень, Держаудитслужба максимально уважно ставиться до звернень. І, не зважаючи на те, що законодавцем не виокремлено підстав для прийняття рішення про початок моніторингу закупівель за їх ініціативою, Управління ретельно та у визначені терміни розглядає кожне таке звернення та у разі підтвердження наведеної інформації щодо порушень норм законодавства у сфері публічних закупівель, бере такі процедури закупівель до моніторингу або проводить перевірку закупівель (до уваги береться низка обставин, зокрема, наявність ознак порушень, що вплинули на результати закупівель, можливість попередити витрачання коштів за процедурами, проведеними з порушеннями, суспільний інтерес до закупівель).

- Яким чином відбувається вихід фінансового аудитора на об’єкт контролю? Чи попереджаєте ви уповноважену керівну особу про це (в які строки), який об’єм доступу до документації об’єкту контролю має аудитор, що саме він і на яких підставах може запрошувати додатково?

- Ні, не повідомляємо. Перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з підстав, визначених Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 631. Згідно з цим порядком, на відміну від ревізії, повідомлення про проведення перевірки закупівель замовнику не надсилається.

Відповідно до чинного законодавства органу державного фінансового контролю надається право:

- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

- безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються;

- залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок;

- вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій.

Таким чином, під час проведення перевірки закупівель аудитори мають право перевіряти всі документи від початку планування закупівлі, яка є об’єктом перевірки, проведення закупівлі до укладання договору та повного його виконання.

- Як ви можете вплинути на результати торгів в ході такої перевірки? За яких підстав відбувається відміна торгів, розірвання договорів та складання протоколів про адміністративне правопорушення? Яка середня сума штрафу за таким протоколом?
- Згідно зі статтею 7 Закону України «Про публічні закупівлі» органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель. За результатами моніторингу Держаудитслужба складає та підписує спеціальний документ - так званий висновок про результати моніторингу (висновок). Протягом 3 робочих днів з дня його складання висновок оприлюднюється в Prozorro, де кожен може з ним ознайомитися. Висновок є обов’язковим для виконання замовниками, тому що відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» моніторинг є одним із видів державного фінансового контролю, а Держаудитслужба має право «пред'являти … обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень».

Протягом 5 робочих днів з моменту оприлюднення замовник зобов'язаний усунути порушення відповідно до того, що сказано у висновку, та оприлюднити в Prozorro інформацію та/або документи які свідчать про усунення порушення або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. На одинадцятий робочий день з моменту оприлюднення висновку можливі три варіанти.

1) Аудитори підтвердили, що замовник усунув порушення.
Держаудитслужба протягом 5 днів з моменту оприлюднення замовником відповідної інформації зазначає в Prozorro, що порушення усунуте. У такому випадку замовник не притягається до адміністративної відповідальності. Замовник може усунути порушення різними шляхами залежно від складу порушення та стадії закупівлі, наприклад:
- ухвалити рішення про скасування процедури закупівлі;
- розірвати укладений договір;
- внести зміни до тендерної документації;
- визначити переможцем іншого учасника тощо.

2) Замовник не згоден з висновком та оскаржив його.
Якщо замовник оскаржив висновок протягом десяти робочих днів з дня його оприлюднення, аудитори не можуть скласти адміністративний протокол та чекають рішення суду.

3) Замовник не усунув порушення і не оскаржив висновок.
У такому випадку Держаудитслужба вчиняє дії з притягнення замовника до адміністративної відповідальності. Аудитори складають протокол та зазначають у Prozorro його номер наступного робочого дня з дня складання протоколу. Зазначають дату та номер відкриття провадження в справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про його відкриття.

Перевірка закупівель полягає у документальному та фактичному (обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, лабораторний аналіз, лічба, зважування) аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки.

На відміну від моніторингу, який відбувається онлайн у системі Prozorro, перевірку проводять безпосередньо в приміщеннях замовника. При цьому під час перевірки аудитори не обмежуються лише тими порушеннями, які виявили під час моніторингу, і можуть знайти також й інші. Так само, як і моніторинг, факт перевірки закупівлі не зупиняє закупівлю чи виконання договору. Це відрізняє роботу Держаудитслужби від роботи Колегії АМКУ: якщо скаржник подав скаргу до Колегії, то закупівля «заморожується» до ухвалення рішення.

За результатами перевірки закупівель замовнику надсилаються обов’язкові до виконання вимоги.
Внесеними у квітні минулого року змінами до законодавства передбачено, що у випадку порушень законодавства у сфері публічних закупівель органами, уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення є суди та сама Держаудитслужба. Перелік правопорушень, за які передбачено адміністративну відповідальність визначено статтею 164-14 Кодексу про адміністративні провадження, а саме:

- порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19»; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, це – 1700 гривень. Справи про ці порушення розглядаються нами, тобто органами Держаудитслужби.

Хочу зазначити, що за результатами проведених у січні-травні поточного року заходів державного фінансового контролю у сфері закупівель складено 11 протоколів про адміністративне правопорушення за частиною 1 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 9 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на суму накладених стягнень 15,3 тис. грн, які сплачено в повному обсязі.

- придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації
- тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ці справи розглядаються судами.

- В ході реалізації матеріалів контрольних заходів у поточному році у 3 випадках повідомлено правоохоронні органи про встановлені порушення, матеріали 3 контрольних заходів передано до правоохоронних органів, якими розпочато 1 досудове розслідування. При цьому відмінено 36 процедур та розірвано 59 договорів за результатами проведених моніторингів закупівель. Чому не у всіх випадках ви повідомляєте про порушення у правоохоронні органи? І в яких саме випадках повідомляються правоохоронці, а в яких відбувається відміна торгів чи складання адмінпротоколу?
- Правоохоронні органи ми повідомляємо, коли замовник не виконав вимогу щодо відміни процедури та не розірвання договору. Передано до правоохоронних органів матеріали 3 перевірок закупівель, якими встановлено неякісне виконання умов договорів (завищення обсягів та вартості виконаних будівельних робіт).
Слід зазначити, що коли перевіркою виявлено порушення, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних правопорушень, матеріали таких перевірок передаються до правоохоронних органів.
Якщо виявлено порушення законодавства, за які не передбачено кримінальну відповідальність або які не містять ознаки корупційних правопорушень, орган державного фінансового контролю письмово інформує про такі порушення правоохоронні органи. Про складання адмінпротоколів ми поговорили вище.

- Які суттєві прогалини законодавства станом на зараз існують в роботі фінансових аудиторів, тобто такі, які уповільнюють їх роботу чи заважають своєчасно зреагувати на порушення і притягнути особу до відповідальності?
- Так, існують певні проблемні питання, які можуть бути вирішені спільними зусиллями заінтересованих осіб. Назву деякі з них.

По-перше, відсутність правових наслідків для об’єктів у разі не допуску до проведення заходу державного фінансового контролю або зустрічної звірки, не надання документів, перешкоджанню їх проведення, а також відсутність законодавчо визначених обов’язків надавати об’єктом контролю матеріали до перевірки та доступ до фактичної перевірки (контрольні обміри, інвентаризації, тощо), оскільки в Законі України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено право органу державного фінансового контролю здійснювати перевірку документів, доступ до складів і т.д. Такий стан справ створює сприятливі умови для зловживань з державними фінансовими та матеріальними ресурсами та уникнення від відповідальності.

По-друге, на сьогодні практично відсутня відповідальність замовників як за вчинення ними порушень законодавства у сфері закупівель, так і за невжиття заходів щодо їх усунення.
Так, відповідно до законодавства ми можемо вчиняти дії щодо притягнення посадових осіб замовника лише до адміністративної відповідальності, проте наявні випадки, коли об’єкти контролю за результатами проведених моніторингів процедур закупівель, не надають інформацію про осіб, винних у допущенні порушень при проведенні процедур закупівель, які відносяться до адміністративного правопорушення, відповідальність за які передбачена частинами першою - третьою статті 164-14 КУпАП.

По-третє, орган державного фінансового контролю має право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів орган державного фінансового контролю має право звернутися до суду в інтересах держави.
Проте, для звернення до суду з позовами необхідно сплачувати судовий збір, який відповідно до пункту 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить - за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При не усуненні значних сум порушень для подання позовної заяви необхідно сплатити великі суми судового збору.

Зазначені проблемні питання під час виконання завдань і функцій органами Держаудитслужби спонукають до пошуку комплексних рішень для підвищення ефективності діяльності та розв’язання інших проблем, які стримують процеси державного фінансового контролю та перешкоджають забезпеченню належного рівня фінансової безпеки держави, недопущенню зловживань у фінансовій сфері та шахрайству з державними та місцевими ресурсами.

- Чи можете ви розказати, які значні заходи державного фінансового контролю тривають на сьогодні та що вже виявлено?

- У квітні поточного року розпочався державний фінансовий аудит бюджету Чернігівської міської територіальної громади Чернігівської області (бюджету міста Чернігів) за період з 01 січня 2018 р. по 31 березня 2021 р.

В ході аудиту триває проведення ревізії міського бюджету міста Чернігів в Фінансовому управлінні Чернігівської міської ради, а також ревізій фінансово-господарської діяльності наступних об’єктів: Управління освіти Чернігівської міської ради, Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Чернігівської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня № 3» Чернігівської міської ради, Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради. Проте, відповідно до чинного законодавства перелік і обсяг відомостей про результати ревізії на об'єкті контролю не підлягають розголошенню до їх повного документування в акті ревізії.

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: