Мода в картинах: репортаж з художнього музею Чернігова

Виставка «Мода в образотворчому мистецтві» відкрилася в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Ґалаґана ще на початку грудня 2020 року. Вона триватиме до 18 травня. Нещодавно ми відвідали експозицію. Тож готові поділитися враженнями й напівзабутими трендами.

Про експозицію та сервіс



Кураторка – заступниця з наукової роботи музею Світлана Демченко. За портретами XVIII – початку ХХ століття вона відслідкувала, як змінювалося жіноче та чоловіче вбрання того часу.

Вартість вхідного квитка – 40 грн. Замовити екскурсію можна за 100 грн. Розрахуватися за квиток можна не лише готівкою, а й карткою.

Умовно експозиція поділена на три частини.

Мода козацької старшини XVII-XVIII століття

Це був період, коли чоловіки носили ті чудернацькі припудрені перуки. Псевдоволосся, як правило, збирали в хвіст і ховали в чорний оксамитовий мішечок.

Стиль того часу ілюструють портрети чоловіків з родини Ґалаґанів. Їхні костюми мають спільні риси. У всіх трьох на шиї хустка-жабо. Виникнення цього елемента костюма пов’язують з французькою армією.

– Була битва, і французькі солдати не мали багато часу на те, щоб ретельно вбратися. Тому вийшли в бій з недбало зав’язаними шийними хустками. Так і з’явилося жабо. У жіночу сукню воно перейшло набагато пізніше, десь у 80-ті роки XIX століття. В той час ґудзики перемістили зі спини на перед, а кольори стали темніші, – розповіла кураторка виставки.

Жабо і мереживні рукава часто були зйомними, щоб було зручно їх прати. Верхній одяг декорували галуном – металеве оздоблення.

На картинах не видно, якими були брюки чоловіків. За словами пані Демченко, тоді носили кюлоти – вкорочені штани.

Цікаво, що полковники та інші представники військових зображені без перук і в більш суворому вбранні. У той час як наближені до двору наслідували європейську моду.

Перуки створювали спеціальні майстри, а не перукарі. Дорогі аксесуари робили з людського волосся. Більш бюджетні – з шерсті коней та кіз. Може здатися, що мода на перуки виникла через пристрасть чоловіків до шевелюр та болісне сприйняття облисіння. Втім, усе не так просто. Перуки захищали справжнє волосся від вошей. Також дослідники кажуть, що так ховали сліди сифілісу, що розгулював тогочасною Європою. Для солдатів перука слугувала ще й мінімальним захистом від шаблі.

Ця частина експозиції складається з портретів представників дворянства.

Ампір характеризують лише два зображення – чоловічий портрет на медальйоні та жіночий образ з дитиною на руках. Жінка вдягнена в тунікоподібну сукню білого кольору, на плечах – червона шаль.

Втім, це останні прояви «вільної» моди. Надалі жінки та чоловіки стануть підкреслювати талію. Чоловіки – спеціальним кроєм жакетів, а жінки – корсетами. Вечірні сукні були з широким декольте. А повсякденні – повністю закриті.

Жінки активно користувалися пудрою для обличчя. Особливо щедро це доводилося робити руденьким красуням, адже веснянки не були в тренді. Пудра була небезпечною: туди додавали ртуть та сірку.

Тісні корсети та отруйна косметика призводили до того, що жінки мали проблеми зі здоров’ям, втрачали дітей та часто помирали в молодому віці.

Чоловікові, аби бути в тренді, доводилося, як мінімум, гладко голитися. Справжні ж модники носили бакенбарди. І зробити їх рівними було ще тим викликом.

Ще одна «заморочка» сильних та сміливих... – талія. І це доводить уривок зі щоденника Григорія Ґалаґана:

– У декількох місцях є його прекрасні відгуки про сюртук синього кольору: «Одел сюртук. Какую же он мне делает талию!», – розповідає, посміхаючись, Світлана Демченко.

У цей період художники зображували вже не тільки дворянок, а й простих жінок. Традиційні українські сорочки й вишиванки, намисто, хустки, квіти, стрічки. Навіть Марія – сестра Георгія Ґалаґана – прийшла на бал в стилізованому українському вбранні. Це зображення також є в експозиції.

Серед інших цікавих трендів з картин цього часу – чокери на шиї (бархатки), високі комірці (як у водолазках), шийні хустинки.

Хто створював тренди

Законодавицями моди в Європі були, як правило, королівські особи. В інші міста тренди, найімовірніше, привозили жінки, які побували в європейських столицях, та модні журнали.

У художньому музеї зберігаються ілюстрації з французького журналу La Mode. Це роботи сестер Колін – Анаіз та Елоїз. Загалом сестер було чотири, і всі вони відомі як модні ілюстраторки тогочасних глянців Європи та США.

У журналах зображували модні сукні, викрійки, публікували романи, новини, світські хроніки тощо. Цікаво, що видання виходило щотижня.

Кілька слів про домашній одяг

Вдома навіть у романтичному періоді жінки вдягалися більш стримано й вільно: замість корсетів – темні халати й накидки. Втім, навіть у рідних стінах актуальними залишалися змінні комірці та напівпрозорі шалі. Дорослі жінки покривали голову чепчиком.

P.S. Однозначно виставку варто відвідати. Через особливість виведення модних тенденцій – з картин, а не самого одягу – не варто очікувати на чіткий перелік трендів і повне розуміння, як вдягалися люди в XVIII-XIX століттях. І навіть як конкретно виглядав той чи інший одяг, не завжди можна уявити. Але цікаві історії про деякі предмети гардеробу, його власників та звички тих часів – гарантовані.

Наталія Найдюк, «Деснянка» №8 (847) від 25 лютого 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.