Життя, щастя, любов…

Пятница, 1 Мая 2020 12:08 | Просмотров: 2989

https://www.gorod.cn.ua/admin_new/table_view.php?table=articles&add

Фотографія – це, безперечно, мистецтво. Посеред іншого, як і в літературі, особливо близьким серцю українця є соціальний жанр. Він якнайкраще передає життя.

Одна річ – гламурні баришні на глянці, напудрені франти на тлі Bentli чи Mazzeratti… Але зовсім інше – старенька бабця, яка самотужки тягне по щойно зораному городу саморобну дерев’яну борону…

«Восени вмирай, а весною поле сій», – каже наш мудрий народ. Так було споконвіку, так є і, сподіваюсь, так буде!

Тяглість поколінь – це коли маленьке онуча кидає з кошика (чи як говорять у нас, на Чернігово-Сіверщині, «корзини») в лунку з-під лопати картоплину.

Любов – це удвох у глибокій старості триматись за один заступ. Щастя – це обіймати своїх кіз-годувальниць. Життя – це тягнути на «кравчучці» (будь вона не ладна) через все місто мішки з борошном…

То і є реальне життя, усвідомлення суті якого, на жаль, все ще недосяжне для новітніх українських керманичів.

Віталій Назаренко, фото Олексія Миколаєнка, «Чернігівщіна» №18 (783) від 30 ківтня 2020