У Чернігові показали відреставровану дарохранильницю другої половини 18-го століття

Відреставровану дарохранильницю другої половини 18-го століття показали у вівторок, 25 лютого, в обласному історичному музеї імені Тарновського. Вперше пам’ятку згадують у 1782-му році в описі Борисоглібського собору. У 1933-му вона потрапила до музею. Через неодноразові переїзди та евакуацію в роки Другої світової війни її пошкодили. 5 років над відновленням дарохранильниці працював київський реставратор Олександр Орищак. Бачила пам’ятку і наша Наталія Гоман.



Це – дарохранильниця Борисоглібського собору. Її у другій половині 18-го століття виготовив невідомий майстер.

«З тих священних предметів, які знаходяться на престолі – це і Євангеліє, і благословенний хрест, інші предмети, – то це вважається найбільш священна річ, тому що дарохранильниці – це посуд для зберігання тіла і крові Господнього», - пояснює головна зберігачка фондів історичного музею імені Тарновського Ганна Арендар.

У ній зберігали «дари» - проскуру, просякнуту вином. Нею вдома причащали тяжкохворих та людей, які помирали.

«Бачите, дверці, і з того боку є дверці. І туди клалися ці священні дари», - показує Ганна Арендар.

Виконана двоярусна дарохранильниця в бароковому стилі. На різних її частинах зображені біблійні сюжети, як от таємна вечеря, розп’яття та воскресіння Христа.

«Оцей твір дуже, особливо верхня частина з ось такими завісами, китицями, нагадує роботу видатного київського золотаря Климента Чижевського, який у 1747 році, а потім пізніше у 60-х роках створив кілька таких гробниць», - каже Ганна Арендар.

Вперше дарохранильницю згадують у 1782-му році в описі Борисоглібського собору. У 1933-му вона потрапила до історичного музею імені Тарновського. Через неодноразові переїзди та евакуацію в часи Другої світової війни її пошкодили. Реставрував пам’ятку Олександр Орищак. Він каже, на все, разом з підготовчими роботами, пішло 5 років.

«Дарохранильниця була досить складна в роботі. Вона складається з багатьох складових частин – близько 357 деталей. На жаль, із них втрачено було 74. Виготовлена вона із срібла, міді і латуні».

«На реставрацію вона надійшла у фрагментованому стані. Були роз’єднані нижній і верхній ярус, предмет був вкритий продуктами корозії, мав численні деформації, подряпини, пошкодження, втрати позолоти. Велика кількість деформацій, зміщень, перекосів трошки ускладнювали цю роботу. Доводилось періодично зібраний стан розбирати для того, щоб можна було підкоригувати і знову збирати», - розповідає реставратор Олександр Орищак.

Допомогла реставрувати дарохранильницю книга «Картини церковного життя Чернігівської єпархії».

«За допомогою цієї ілюстрації ми змогли побачити, в якій послідовності були розстановлені деталі».

У внутрішній частині пам’ятки, каже Олександр Орищак, є гравіювання.

«Це єдине, що після себе залишив автор, а, можливо, і той, хто реставрував його протягом певного періоду, тому що пам’ятка неодноразово реставрувалась – тут величезна кількість пайок», - каже Олександр Орищак.

Для дарохранильниці обладнають місце в залі музею, до цього ж – зберігатимуть у сховищі.

UA: Чернігів

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: