Перший зліт волонтерів: «Моя місія допомагати людям розпочалася з крихітки в лікарняній палаті»

Добавить новость

Среда, 4 Декабря 2019 13:12  |  Просмотров: 1833

- Кілька років тому до нас в Остер, у дитяче відділення, привезли дитинку, від якої відмовилися батьки, - розповідає загалу волонтерів власну героїчну історію людина доброї волі, багатодітна мама Ірина Корнієнко з Козелеччини. Напередодні Міжнародного дня волонтера, який відзначають 5 грудня, до обласного центру на зустріч-єднання з людьми, які безпосередньо причетні до цього свята, Ірину запросила волонтерка Юлія Гребнєва, яка й організувала цей перший зліт. - Я тоді принесла в лікарню підгузки і також дізналася, що ще потрібно дівчинці. Написала про це у Фейсбуці, люди активно відгукнулися - і вже наступного дня у дитинки було все: харчові суміші, одяг, засоби догляду... А потім ми Валерію забрали. Назавжди! Чоловік мене підтримав. З цієї крихітки в лікарняній палаті й розпочалося моє волонтерство.



Розповідає и витирає сльози та лагідно притискає до грудей свою трирічну доню. Волонтери в залі аплодують. Мама і Валерія схожі, як дві краплі води! Старшенька Аижеліка теж поряд, дівчинка - третьокласниця і велика мамина порадниця. Саме вона и попросила тоді неньку забрати з лікарні Валерію. За це щастя, каже Ірина, щодня завдячує донечці и Господу, та продовжує робити добрі справи, збирає кошти для лікування тяжко хворих, усе потрібне для одиноких літніх людей. У Ірини є також дорослий син-студснт Сашко, він усім серцем любить сестричок і пишається мамою-волонтеркою.

Організаторка свята-єднания людей доброти - волонтерка. президентка громадської організації «ДякуЮ» Юлія Гребнева - провела напередодні злету колосальну роботу. їй вдалося не лише ініціювати масштабний захід, зібрати разом в одному місці аж 17 волонтерських організацій та окремих людей доброї волі, а й знайти спонсорів та благодійників! Для керівництва ресторану грузинської кухні «Тбілісо» було за велику честь приймати у себе таких поважних гостей. Захід підтримали фінансово депутат Чернігівської міської ради Іван Бакшун, Благодійний фонд «Європа». Людмила Максимець та Олена Кучура.

- Головна ідея нашого зібрання - об’єднати волонтерів, щоб ми всі познайомилися і разом діяли у певних складних ситуаціях. якщо такі виникатимуть. До того ж такого злету, коли всі зустрілися в одному місці, у нас в Чернігові що не було. - каже організаторка соціального проекту «Безкоштовний магазин ДякуЮ» Юлія Гребнева. - Я зробила пост у Фейсбуці: «Волонтери Чернігова - єднаймося!» До мене телефонували люди, які казали, що з радістю долучаться. Декого знаходила самотужки, запрошувала І ось так зібралося стільки волонтерських спільнот, сьогодні в залі близько шести десятків людей, які роблять добрі справи Це зовсім різносторонні організації, приміром, наш безкоштовний магазин «ДякуЮ» допомагає незахищеііим верствам населення одягом та іншими потрібними речами. Хтось підтримує онкохворих діток матеріально, збирає кошти на лікування, інші - духовно, приміром, співають пісні. Насправді. дуже багато напрямків і видів допомоги. До речі, сьогодні у нас стартувала благодійна акція *Іграшка до Святого Ми кола я» і вже бачимо, що багато волонтерів зібрали подарунки для діток з вадами слуху Навчально-реабілітаційного центру № 1. Всі іграшки ми передамо до закладу, а дітки 19 грудня влаштують для всіх нас святковий концерт.

Юлія Гребнева була на злеті зі своєю дружною командою. як сама каже, другою родиною:

- Поряд зі мною шестеро щирих і благородних жінок, усі ми - багатодітні мами, виховуємо по трос дітей! Материнство і людяність робить нас сильнішими. А завдяки небайдужим жителям Чернігова наш безкоштовний магазин щодня наповнюється речами, одягом, посудом, іграшками. книгами, технікою, меблями, які ми маємо можливість подарувати тим. хто цього справді потребує. Загалом ми одягнули майже 5 тисяч людей. До нас по допомогу звернулося 42 сільські ради Чернігівщини, для них ми відвантажували цілі автівки. Через тендітні жііючі руки пройшло 63 тонни 400 кілограмів одягу та речей!

Юлія Гребнева висловила вдячність усім тим. хто зміг долучитися до заходу, хто підтримує благодійні проекти, вірить у ліпше та радіє за будь-які позитивні зміни у чужій боротьбі з бідою. Відзначила, що місія допомагати - волонтерство - це спосіб життя, це те. від чого наповнюється і стає світ добрішим.

А директорка Чернігівського міського центру соціальних служб для сім!, дітей та молоді Людмила Мазур зазначила, що у залі немас байдужих до чужого горя людей:

- Ви працюєте не для себе, а для суспільства, допомагаєте людям виживати тут і зараз. Ви вмісте жити і піднімати їх на своїх крилах Тримати в своїй душі любов до тих. хто іноді tie вміє, не хоче і ніколи не казав -дякую». Натомість кажете це слово доброти самі.

Під час представлення, знайомства з волонтерськими організаціями та окремими активістами було цікавим почути, з чого починалися їхні добрі справи і що вдалося досягти.

Серед волонтерських спільнот, які долучилися до свята-сднання: громадські організації «Добрий Самарянин». -Перемога», -Колыбель», команди -УісТогуЯ», -Бумеранг добрих справ», -Чужих дітей не буває», Благодійний клуб -40 петель добра». -Допомога дітям - це ми!». Міжнародний благодійний фонд «Допомога сім'ям- та інші.

Волонтер Дмитро Тігранов, засновник іитернет-спільноти -Чернігівський Кисіль», - ініціатор різних благодійних проектів. Йому вдалося організувати шість зборів коштів для дитячих притулків, три - на корм та медикаменти для безпритульних тварин. Завдяки активній позиції Дмитра вдалося придбати меблі та медобладііання для лікарні.

Волонтер Сергій Зосименко. який нині активно опікується омкохворими дітками, шість років тому висвітлював на своєму Громадському телебаченні події Революції Гідності. Йому добре відомо, як на Майдані зароджувався і розвивався волонтерський рух. як люди свідомо йшли заради найвищих цінностей рятувати інших. Сергій зізнається. що став волонтером саме через власний страх:

- Люди доброї волі - це ті, які заповнюють пустоти. І коли ми це робимо й бачимо проблеми, які нас турбують, нам уже не так страшно. Якщо чесно, я пішов допомагати іншим, щоб вилікуватися від страху. До речі, це добре допомагає. На жаль, для нас усіх наразі настали дуже важкі часи, і мені приємно сьогодні бачити не просто поодиноких людей. а справжню команду. Цей зліт підтвердив - ми не одні.



Лариса Галета, «Деснянка» №49 (784) від 5 грудня 2019

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: