Останні солодші

Добавить новость

Понедельник, 2 Сентября 2019 16:05  |  Просмотров: 1790

Чорниці до жовтня збирає Наталія Лисенко з Корюківки.



— За п’ять годин назбирала, — Наталія Лисенко з Корюківки продає біля двору маминої хати у Соснівці чорниці. — Тільки прийшла, ще й руки помити не встигла. Чотири літрові банки мої, а п’ята — то синка Матвія. Теж потрудився.

З двору вибігає майбутній четвертокласник Матвій. Пальчики малого сині-сині.

За літр ягоди правлять 50 гривень. Ні копійки не скидають. Бо вже за кілька днів хлопцеві до школи. А ще стільки всього треба купити. Ще й молодшого до садочка зібрати.

— Я по ягоди пішов, щоб пенал собі купити. Зошити вже є, ручки є, а куди покласти їх, немає, — говорить хлопчина.

На всій трасі від Корюківки до Чернігова того дня чорниці були тільки у них.

— Як на продаж, то це вже остання. Зазвичай ягода родить до кінця серпня. Та у минулому році я ще й у жовтні збирала. Багато було. Місця треба знати. То й восени знайдеш.

Цього річ дрібненька. Бо три місяці Корюківка дощів не бачила. Мабуть, всі на Чернігів пішли, — усміхається Наталя. — Та останні ягоди найсолодші. Вони як мед.

— Самі їсте?

— Коли збираю, то ціленьку — у бідончик, а м’яту до рота. Товчем із цукром. На скибку. І з молоком.

Чорниці для Лисенків — це побічна, так би мовити, діяльність. Основний заробіток — лисички.

— На грибах живемо, — говорить жінка. — Як ідемо в ліс, то завжди бідончик з собою беру: а раптом чорниці. Тоді все кидаю. І ягоду збираю.

З лисичками простіше. Збирати їх легше. За день відерний 10-літровий кошик виходить. О пів на шосту вже їдемо. І до сьомої вечора ходимо.

А це побачила, що люди прив’язують до руки граблі маленькі і нами ворушать, чи немає гриба. Ми ж по-старому, рукою перевіряємо.

Сьогодні лисички першими продались. 50 гривень за літрову банку. Ми спочатку приймальникам здавали. Та беруть задарма. 50-70 гривень за відро. Шкода по такій ціні. Тож самі торгуємо. Вигідніше виходить.

— За сезон тисяч десять наторгуєте?

— Якщо дощі та займатися постійно, то й більше вийде.

— Що купуєте із заробітків?

— Живемо. Я не працюю, чоловік на групі по зору. Двоє діток.

Марина Забіян, «ВісникЧ» №35 (1737) від 29 серпня 2019

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: