340 років чернігівській друкарні: які помітки у книжках робив тодішній архієпископ?

Перші і постійно діючій друкарні лівобережної України 340 років.

До круглої дати в історичному музеї на один день презентували рідкісні стародруки, які декілька сотень років тому виготовили в нашому регіоні.



Ігор Ситий, старший науковий співробітник історичного музею В. Тарновського: «Кілька раритетних видань Новгород-Сіверської друкарні та Чернігівської друкарні XVII-XVIII століття».

Друкарню заснував архієпископ та письменник Лазар Баранович, спершу у Новгород-Сіверському, а у 1679-му перевіз її до Чернігова. Її приміщення збереглося на території Троїцько-Іллінського монастиря. Вона була єдиною стаціонарною друкарнею лівобережної України у XVII-XVIII століттях. За величиною продукції – третьою після Києва та Львова. Про значення друкарні говорить зокрема представлена на виставці копія з витягу царського указу 1701 року.

Ігор Ситий, старший науковий співробітник історичного музею В. Тарновського: «Де йдеться мова про те, що московський друкар Михайло Дмитрієв відряджується в київську друкарню та чернігівську друкарню, щоб навчатися друкарській справі. Тобто як бачимо, рівень нашої української справи, власне і чернігівської друкарської справи, був дуже високий, якщо з Москви направляли навчатися цій справі».

На виставці показали книгу, яка належала самому Лазару Барановичу, де він робив помітки. Для дослідників такі записи унікальне джерело інформації, розповідає Наталія Бондар, яка багато років вивчає стародруки.
Тут можна віднайти і дати, і певні деталі повсякденного життя, але прочитати такі помітки не просто.

Наталія Бондар, завідувачка відділу стародруків Національної бібліотеки імені Вернадського: «Почерк у Лазара Барановича був не дуже хороший, складний. Треба вичитувати. Тут робота для фахівців. Оскільки воно збережене, бо багато чого не збереженого, то маємо зберігати і досліджувати».

Запровадження друкарства мало важливе значення для розвитку культури в регіоні, стверджують дослідники. Тут друкувалася як церковна, так і світська література. В тому числі і книги заборонені синодом.

Ігор Ситий, старший науковий співробітник історичного музею В. Тарновського: «Наша друкарня друкувала переклади протестантських авторів. Враховуючи ортодоксальність московської церкви, це було неприпустимо. Наша друкарня друкувала книги старообрядців. Що знову ж таки було неприпустимо. І це привело до того, що двічі наша друкарня закривалася».

Зрештою друкарня припинила існування на початку ХІХ століття.

В історичному музеї сьогодні зберігається 70 унікальних чернігівських стародруків.

Сюжет телеканалу «Дитинець»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: