Привіт від КОСОВО

 Сьогодні півроку від проголошення Косово незалежності, яке буквально за кілька днів була визнана США та країнами Євросоюзу. Різко проти виступила Росія. В Україні тривали бурхливі дискусії, але жодного рішення з цього приводу МЗС так і не висловило.

Ще тоді визнання незалежності Косово в одному з коментарів я назвав поспішним, а позицію США та країн Західної Європи охарактеризував як стратегічну геополітичну помилку.

В дні коли в Косово святкують півроку від дня проголошення незалежності весь світ побачив перші, але неостанні наслідки того дня. Звичайно, маю на увазі ситуацію на Кавказі. Самопроголошені та невизнані республіки Південна Осетія та Абхазія справедливо звинувачують Захід в подвійних стандартах. Європейські та американські дипломати винувато відмовчуються.

Звичайно, не можна ставити знак дорівнює між Косово та двома грузинськими республіками. В ситуації з Косово мали місце етнічні чистки, які були доведені і в факті яких ні в кого немає сумнівів. Заяви ж Росії про етнічні чистки з боку грузинської влади звучать непереконливо і необгрунтовано. Крім того. цей факт недоведений. Але це не міняє ситуації, і якщо однозначно знак дорівнює між цими прикладами ставити не можна, то математичний знак "наближено дорівнює" доречний на 100%. 

Ніхто не може передбачити, хто буде наступним - Нагірний карабах, Придністров'я, якась з російських територій чи не дай боже Крим на пострадянському просторі, країна Басків чи інша нацменшина на території Європи тощо. Експерти налічують не менше 150 точок в світі, які можуть стати "гарячими". 

Переконаний у необхідності створення єдини чітких правил та процедур у вирішенні внутрішніх етнічних конфліктів. Політика подвійних стандартів довго не проіснує і може стати бомбою повільненої дії. Ці правила мають наробити в авторитетних міжнародних структурах - ООН та ОБСЄ та визнані всіма країнами світу. Це потрібно було зробити ще вчора, але краще пізно, ніж ніколи.

Я ціную святе право кожної нації на самовизначення. Всім відмо, що Україна так само значну частину своєї історії боролася за незалежність. Але завжди пранення націй на самовизначення було об'єктом спекуляцій сусідів та сильних країн, які таким чином намагалися розширити сферу повноважень чи послабити конкурентів на геополітичному просторі. Так, ні в кого не виникає сумнівів "стимулювання до незалежності" росіянами абхазів та південних осетин. Такі ж тенденції можна побачити в Криму. Таку ж політику, коли вигідно, проводить в певних регіонах і США. 

Саме тому, без єдиних узгоджених принципів вирішення таких конфліктів світ рухатися вперед сьогодні не може.