Альбом "The Way" гурту Dorothy — це наче магічне відправлення в світ класичного рок-н-ролу, тільки з сучасним штрихом і привітанням від 70-х. Іронія починається вже з назви — "The Way". Ну, звісно ж, це саме "той шлях", який приведе вас до музичної революції... чи хоча б до того, щоб послухати кілька пісень і виявити, що ні, нічого нового тут немає, але все одно хочеться пританцьовувати під звуки гітар і барабанів.
Відкриває альбом композиція, яка обіцяє "вау-ефект" — і він дійсно є. Тільки, мабуть, більше на рівні "яка сильна, так і повинно бути". Вокал Дороті Мартін гучний, здавалося б, і проникливий, але через певний час цей же вокал нагадує про забуту епоху, де кожна співачка намагалася бути "супер-сексуальною" і "погрозливою". Після кількох пісень починаєш мріяти, щоб хтось на вокалі все-таки зайнявся чимось новим, а не прост
...
Мобільна версія сайту
93
Експорт новин
