Блоги

  • Tomorrow never knowsКарпати або Перша поїздка майже за кордон (цебто, за межі м. Чернігів) з початку війни. + 45'R

    1.   Тре мені було по справах до Львову. А там як карта ляже, проїхатися Карпатами  головою хоч трохи перепочити. Якраз в ніч проти виїзду Тернопіль бомбардували. Аби я, холеро, не розслаблявся.   Як я є село немите, то вперше в житті прямував потягом "Інтерсіті". Виявилося, колгоспна електричка. Кондиціонер зламався, у вагоні + 26. Зрозуміло, ніякого обіцяного Wi-Fi. Навіть на рідке мило у WC не розродилися.   Добре, що з собою узяв вдосталь води, най офіціянти вдавляться на мої грошики.     Я людина чемна і чесна. Тож  щиро побажав усім хто  сидів поруч й безперервно триндів по телефону (а дехто навіть відеозв'язком) вмерти легкою, а не наглою смертю.   Нагадаю, що "провідники" в Інтерсіті - юнаки та дівчата, тому вони називаються "стюарди" (і шо - "стюардеси"? У потязі?) .  Бо западло у 18 років йменуватися "провідником".    ...