Хворих на ДЦП близнюків можуть поставити на ноги російські хірурги

Ірина Терещенко з дітьми Дмитриком і Дениском

Вартість операції 1700 долларів

Братам-близнюкам Дмитрикові та Дениску Терещенкам із Мени - чотири роки. І весь цей час батьки хлопчиків, їх дідусі і бабусі роблять усе, аби зберегти життя дітям, вилікувати від тяжкої хвороби. Жодного разу ні в кого не просили допомоги, хоч і лікування, і ліки, і догляд за хворими дітьми вимагає великих коштів. Нині у Терещенків з'явилася надія: у Сумах тульські хірурги застосовують новий метод лікування дітей, хворих на ДЦП. У 91,9 відсотка прооперованих результат хороший.

На 2 березня призначена операція хлопчиків. Вартість однієї 850 доларів, двох, відповідно, $1700. Для Терещенків ця операція, можливо, останній шанс. І вони звертаються до всіх, у кого добре серце: «Допоможіть!»

Дітки народились недоношені

Що в неї двійня, майбутній мамі сказали ще на початку вагітності. А в шістнадцять тижнів виникла загроза перерви вагітності - Ірині діагностували гострий пієлонефрит, її поклали на збереження.

Народжувала вона в Чернігові. Першим на світ з'явився Діма, з вагою 1800 грамів, а через десять хвилин — Денис, 1760 грамів. Хлопчики були слабенькі. Наступного дня Денискові зробили штучну вентиляцію легень, а Діма дихав через кисневу маску. Вони лежали в кувезах, через дверці в яких Іра торкалася їх крихітних ручок.

Їх перевели у відділення патології новонароджених обласної дитячої лікарні. Діма був з мамою в палаті, а Дениско, худесенький, синій, залишався на посту з медсестрами. У нього зупинялося дихання, стан визначався як нестабільний критичний. На запитання матері, чи є надія, їй відповідали:
— Надія є в усіх. Через два місяці Ірина з Дімою повернулися додому, а Деня залишився у відділенні інтенсивної терапії. У нього почала рости голівка. До Київського інституту нейрохірургії онука повезла бабуся Раїса Віталіївна. 28 грудня йому зробили операцію по шунтовідведенню рідини з мозку у черевну порожнину. Хірург Євген Іванович Скобський заспокоював:
— Хлопчик хваткий, наполегливий. Бореться за життя.
Ірина з Дімою були вдома. Синок спав. І раптом, десь о десятій ранку, як. закричить! Це був час початку операції Дениска. Діти відчувають настрій, біль і радість один одного. Люблять одне одного безмежно.

У шість місяців вирішили взяти няню. Два роки малих доглядала молоденька Таня. Діти її дуже любили, а вона їх. Нині Таня працює на пошті, але Терещенків провідує. Діма взагалі заявив, що, коли виросте, ожениться на Тані.
— У неї є жених, — каже мама. — Шукай синку, іншу.
Ну, для таких молодців, як Діма, це не проблема. Буде інша.

З роками проблем не меншає

Минав час, а проблем не меншало. Дімі діагностували спастичний нижній парапарез, а Денискові - тетрапарез ручки і ніжки. Він і досі не сидить, не стоїть, не лежить. Усі чотири роки дорослі носять хлопчика на руках, заколисують, аби заснув. Якась невидима сила крутить дитяче тільце. Дімочка, спасибі Богу, сидить, повзає, але ніжки самостійно випрямити не може. Ходити йому - на пальчиках - важко.

Зубки у них з'явилися вчасно. Їли хлопчики немов би й добре, а ваги не набирали. Худенькі, маленькі.

Діма розвивається швидко. У рік сказав «мама», а далі всі слова і речення. Деня тільки на третьому році вимовив перші слова. їх запас невеликий: папа, баба, дай, ам. Гуси в нього - га-га-га. Цокає язичком, коли чує музику. Ловить з телеекрана пісню і собі: «ля-ля-ля...». Любить слухати казки, щось агукає. А Дімка співає. Найулюбленіша в нього «У нас на районе». Всі інші — про любов. Він знає на ім'я по батькові лікарів і медсестер, згадує їх, передає вітання.

Діти вже двічі пройшли курс реабілітації у центрі «Відродження», що благотворно вплинуло на їх розвиток.

Звідки чекати нову біду, ніколи не знаєш. Рік тому у Дениса стався напад. Судоми, рвота, висока температура, перекривило ротик, відібрало язичок. Дитина лежала на одному боці з неприродно закинутою голівкою. Чотири дні в обласній лікарні, далі — Київ. Томографія не показувала нічого нового. У Чернігові запідозрили менінгіт, але пункція страшного діагнозу не підтвердила.
Уже вдома хлопчик почав непритомніти. Жахалися, що помирає, били по п'ятках, аби стрепенувся.

У квітні Іра помітила зміну форми зіниці правого ока, а восени й лівого. Деня перестав реагувати на світло, вже не мружився, коли сонце торкалося промінням його личка. Стало ясно, що дитина осліпла. У Києві діагностували відшарування сітківки правого ока і деструкцію скловидного тіла лівого.

Хлопчик страждав, втрачав сон, стогнав так, що в усіх завмирало серце. Найняли машину і знову повезли малого в Київ. Раїса Віталіївна наполягла, щоб зробили нову комп'ютерну томографію. І вона виявила в голові малюка хронічну субдуральну гематому великого розміру. Де вона взялася, невідомо. Дитя ніколи не падало, ні об що не вдарилося — весь час на чиїхось руках. Лікарі припускають можливий інсульт. Видалити гематому вже не можна. З боку мозку вона закостеніла.

Доки бабуся з онуком була у Києві, вдома Діма не їв, не пив, не спав. Ждав Дениса. Все виглядав у вікно: коли приїде? Близнюки - народ особливий.

Суми, можливо, наш останній шанс

Газету «Факты» з публікацією про те, що до Сум приїздять хірурги із Тульського інституту клінічної реабілітології імені В.Ульзібата, які роблять операції хворим на ДЦП та з іншими травмами опорно-рухової системи. Раїсі Віталіївні приніс хтось із знайомих. «Завдяки одній операції, що тривала всього десять хвилин, мій син почав ставати на ніжки, навчився ходити, бігати. А після другої операції - у футбол грає», - наводилися слова щасливої матері. Як було не порадіти за чужих дітей і не сказати собі: «Спробуємо і ми».

На сімейній раді вирішили будь-що використати ще цей шанс. «Лікування краще починати у віці 3-5 років, до того, як у дитини розів'ються стійкі деформації», - зазначалося у публікації. А хлопчикам уже п'ятий рік. Треба поспішати.
Раїса Віталіївна зателефонувала до Сум. Операції обом дітям призначили на 2 березня. Вартість однієї - 850 доларів. За десять днів назвуть точну суму за тогочасним курсом долара.

1700 доларів - не така вже захмарна сума, скаже хтось. Але Терещенки і Цицухи - люди небагаті. Невеликі заробітки і в батька дітей Василя, хоч він і майстер на всі руки. Державна соціальна допомога на Діму і Дениска — 580 гривень на кожного. За чотири роки на ліки, памперси, харчування, поїздки у Чернігів і Київ витрачено стільки, що страшно й подумати. Усі зарплати, усі кредити витрачаються на те, щоб вилікувати дітей. Отож 1700 доларів їм зібрати важко. До того ж це тільки вартість операцій. А в що обійдеться сама поїздка, перебування в лікарні, ліки й усе інше, що супроводжує лікування? Тому й вирішили звернутися до добрих людей, вперше за цей непростий час: «Допоможіть!» Листи написали до райдержадміністрації, районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, політичних партій і блоків. Відкрили рахунок у банку.

Уже почали надходити перші благодійні внески. Центр соціальних служб перерахував 500 гривень. Настоятель Святотроїцької церкви отець Василь дав 200, стільки ж підприємець Світлана Євус. Може, хтось хоче передати кошти особисто, заносьте до Менського молодіжного центру.

— Раїсо Віталіївно, — питаю я, — а що, як не назбираєте потрібну суму?
— Позичатимемо. Але в Суми дітей повеземо обов'язково. Може, це наш останній шанс, — каже вона.
Мужня сім'я, яка гідно несе свій хрест.

Повідомляємо реквізити отримувача, за якими можна перерахувати кошти на лікування Дмитрика і Дениска Терещенків:

МФО 351005 АКІБ «УкрСиббанк» м. Харків, Код 3062004184, Пот. pax. № 26206219253300,Терещенко Ірина Володимирівна. Призначення платежу: благодійні внески на лікування дітей Терещенка Дмитра та Терещенка Дениса.

Лідія КУЗЬМЕНКО, фото Олега ПУХКАЛА

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.