Глухий - не значить самотній. Візит до чернігівської організації УТОГ

Воскресенье, 11 Ноября 2012 11:45 | Просмотров: 5664

Приємно писати про зірок: людей знаних, славних талантами, досягненнями відомих. Дивлячись на них, спілкуючись із ними, мовби і сам купаєшся у променях їх слави, і таланти їхні собі переймаєш. Та і читачеві цікаво зазвичай дізнатися, а що ж за думки його кумир під черепною коробкою приховує, одяг який носить, і куди та з ким їздив відпочивати цього року.
Мене ж завжди цікавили звичайні люди. Люди без особливих здібностей, але із непростими долями. Ті, кого життя не обласкало легкими перемогами, зате не оминуло випробуваннями. І, особливо, ті, хто, незважаючи ні на які негаразди і труднощі, не озлобився, не почорнів душею, а зберіг в собі і радість, і здатність сміятися, і любов до життя.

Ходячи містом, я не раз зустрічав людей, які спілкуються жестами. Часто це були молоді люди, але не тільки молоді. Їх рухи, артикуляція губ, міміка були цікавими і незрозумілими. Я думав іноді: а як воно їм, людям без слуху у світі звуків? Чи ворожий він до них? Чи легко їм пристосовуватися до нього? І як людина, якій природа чи хвороби послали таку долю, знаходить себе у житті. Тому, отримавши редакційне завдання познайомитися з діяльністю Товариства глухих у Чернігові, з радістю погодився на нього.

Чернігівська обласна організація Українського Товариства глухих розміщується в районі Красного мосту, по вул. Шевченка, 24. В двоповерховій будівлі з колонами, схожій на провінційний будинок культури, власне, і знаходиться саме він - Чернігівський обласний будинок культури УТОГ. Крім цього, тут же знаходиться і обласна адміністрація УТОГ, і магазин, в якому продається продукція кравецької фабрики Товариства глухих.

План культурно-освітніх подій на жовтень

Після вивчення розкладу заходів організації, який висить у фойє Будинку культури, починає формуватися враження, що люди тут живуть як одна велика сім’я - оголошення подій ідуть одне за одним. Це враження тільки підсилюється за той час, поки я знаходжуся в будівлі. Люди заходять до кабінетів адміністрації не у якості прохачів, а як свої, і отримують відповідний дружелюбний прийом. Дуже незвична картина порівняно з тим, як зазвичай зустрічають у нас людей у державних установах.

Працівники кажуть, життя у організації кипить. По неділям пенсіонери збираються на політінформацію. З 14:00 і допоки є чим поділитися, 2-3 години люди обмінюються новинами, задають питання.
Регулярно організовуються зустрічі із юристами, спеціалістами Пенсійного фонду, Фонду соціального захисту і т.д. Адже, незважаючи на те, що люди мають комунікативні обмеження, їм так само, як і всім, треба оформляти різні документи, а у установах, до яких вони приходять, допомогти не можуть. Тому по типовим питанням, з якими стикаються люди, представники офіційних установ дають свої роз’яснення, розказують, як заповнювати документи, заяви тощо.

Перекладачів організації можна побачити на обласному телебаченні, де вони мовою жестів дублюють новини. Зараз ведеться робота над тим, щоб, крім новин, організувати переклад науково-популярних та пізнавальних програм, художніх фільмів, або доповнювати їх титрами.

Дошка оголошень обласного будинку культури УТОГ

У своєму середовищі глухі люди можуть почуватися як вдома. Але за порогом оселі світ не завжди зрозумілий, а потреби і проблеми не можуть чекати. Саме з метою налагодження спілкування між нечуючими та рештою суспільства при обласній організації УТОГ існує школа перекладачів, де навчаються окремо по програмі для дітей і для дорослих. Адже буває, що у глухих батьків народжуються цілком здорові діти. Для того, щоб вони нормально розвивалися, і в той же час легко спілкувалися з батьками, діти ходять на заняття до цієї школи. У протилежній ситуації, коли дитина народжується із вадами слуху, батькам теж необхідно вчитися мові жестів і спілкуванню з глухими.

Багато людей звертаються з проханням надати матеріальну допомогу, однак фінансової можливості організації не дозволяють надавати таку допомогу всім. Перевага надається одиноким особам, у яких вкрай складні життєві обставини.

Голова Чернігівської обласної організації УТОГ Сивенко Лариса Миколаївна працює в ній уже 27 років. Не можу сказати, що перше наше знайомство із нею було для мене приємним. Поставилася вона до мене насторожено, і довго задавала питання, хто я такий, чому прийшов, хто прислав, і що я від неї хочу. А я, в свою чергу, не міг зрозуміти, що ж прагне приховати ця миловидна жіночка, що так строго говорить з кореспондентом, який хоче розповісти місту про її організацію. На щастя, друга наша зустріч виявилася набагато приємнішою, і зустрічали мене вже з щирою посмішкою. Чи-то наші неодноразові телефонні перемови далися взнаки, і я таки зміг переконати директрису у чесності своїх намірів, чи просто перший раз настрій був не той. Але, нарешті, ми спокійно сидимо у скромному кабінеті Лариси Миколаївни, у приміщенні не жарко, але хазяйка пригощає мене гарячою кавою, та і загальна атмосфера зустрічі значно тепліша. У актовому залі члени товариства та його працівники в цей час готуються до капусника для пенсіонерів "Сто одежинок і всі без застібок".

    - За ті роки, що я тут працюю, кількість людей з обмеженнями слуху зберігається приблизно однакова. Люди приходять до нас регулярно, але у нас на обліку далеко не всі, хто має проблеми зі слухом. Дехто просто не знає, що є така організація. А деякі просто іти до нас не хочуть принципово. Знаєте, як буває: є багато сімей, в яких батьки нормально чують, а дитина народжується - чує погано. І вони ні в яку, і руками і ногами упираються: моя дитина жестами розмовляти не буде! Всіма способами таких дітей батьки намагаються адаптувати у звичайний світ. Але дитині там дуже непросто, і з часом все важче і важче. Такі діти, як правило, школу закінчують з великими проблемами. Крім того, морально їм дуже важко, вони є об’єктом підвищеної уваги з боку інших дітей. Буває, що і сміються над ними, і знущаються. Краще, щоб діти вчилися і розвивалися серед своїх.
В Чернігові є школа для дітей з обмеженим слухом, на вул. П’ятницькій. А у Сосниці - школа-інтернат. Якщо дитина хоче нормально вчитися, їй сюди. У першій школі навчаються більше 70 вихованців, у другій – 55. Хоча, у Чернігові зараз набирають уже і окремі класи для таких дітей.

- Кого приймають до вашої організації? Чи працює вона з особами, які не є її членами?
- У члени УТОГ ми приймаємо людей з порушенням слуху з віку 14 років. Але це не значить, що якщо людина з якихось причин не хоче вступати до нашої організації, ми відмовляємо їй у допомозі. Все, що ми можемо зробити, ми зробимо, незалежно від того, входить людина, що не чує, до УТОГ чи ні.

- Держава чимось допомагає на сьогодні таким людям?
- Є державна програма підтримки інвалідів по слуху. Згідно цієї програми, інвалідам через Управління соціального захисту видають мобільні телефони для письмового спілкування, а Управління охорони здоров’я розподіляє слухові апарати. Взагалі, текстові повідомлення через мобілки - це цілий переворот у спілкуванні. Раніше, коли ще факси тільки з’явилися, уявіть собі, яка людям була радість - ти відіслав повідомлення, і в той же момент на іншому кінці дроту його прочитали. А зараз ще простіше. З молоддю зрозуміло, вони постійно пишуть смс. Але ж і пенсіонери! Вони мені кажуть: якби у нас зараз забрали мобілки, ми б і не знали, що робити без них.

- А ще ж є інтернет..
- Так, по інтернет наші люди дуже активно спілкуються. Вони там переписуються, розмовляють через веб-камери, знайомлять, одружуються. І навіть за кордон виїздять. У нас дівчатка повиходили заміж до Німеччини, до Італії. За таких же, глухих. Їм там добре, адже наші дівчата гарні хазяйки, працелюбні, і чоловіки-іноземці це дуже цінують.

- Важко навчитися мові жестів?
- Життя заставляє. Якщо ти хочеш спілкуватися, якщо тобі це треба - ти навчишся. У нашій організації жести знають всі. Адже, не розуміючи глухих, не переймаючись їхніми проблемами, тут працювати неможливо. Залишаються працювати у нас лише небайдужі, ті, кому чужа біда спокою не дає. Багато працівників у нас - діти із сімей глухих.

- А ким фінансується діяльність УТОГ? І чи достатньо цього фінансування?
- Фінансуємося ми за рахунок бюджету та центральної організації УТОГ. Є кошти від здачі у оренду вільних приміщень, збору членських внесків. На потреби організації коштів катастрофічно не вистачає. Доводиться шукати спонсорів. Коли якісь великі події, місцеві чи всеукраїнського характеру, ми готуємо листи, розсилаємо по організаціям. Слава Богу, багато хто не відмовляє.

Крім допомоги добрими справами, УТОГ надає можливість своїм членам допомогти собі самим. Як? Дуже просто. На посадах, які це дозволяють, в установі працюють люди із обмеженнями слуху. Їх зовсім немало - близько 60% персоналу.

Перекладач організації - дуже непроста професія. Адже люди постійно звертаються з різними проблемами, їм треба ходити в установи, банки, медичні та інші заклади. І всюди необхідна допомога перекладача. За день буває по 4-5 таких виїздів. Дякувати міській владі, вона допомагає проїзними квитками на тролейбуси. Але цей вид транспорту не охоплює всього міста, і ходить нерегулярно. Тому проблема проїзду на громадському транспорті для перекладачів стоїть все ще гостро. Крім того, перекладачі працюють на міському телебаченні, приймають участь у різних заходах, що проводить УТОГ.
Тетяна Володимирівна працює в обласній організації УТОГ уже 7 років. Сама із сім’ї глухих, вона з власного досвіду знає, наскільки непросте у них життя, і якою важливою є допомога тим, хто не може функціонувати повноцінно в силу якихось причин.
- Допомагати таким людям я вважаю навіть, в якомусь роді, честю. Перекладач має величезне значення у їхньому житті, особливо якщо людина зовсім нічого не чує. В такому випадку перекладач - його вуха. Допомагаю вирішувати всі проблеми соціально-побутового обслуговування. В банки, суди ходимо, у лікарні, до нотаріуса, у сімейних справах. Аж до того, щоб сходити до магазину і телевізор людям вибрати.

Цей жест значить - чудово!

Поки я говорив із Ларисою Миколаївною, внизу почався капусник. Пригадуєте, він називається "Сто одіжок, і всі без застібок"? Назва вибрана не випадкова: подія присвячена стравам із капусти. Миле і дуже зворушливе дійство, що своєю невибагливою безпосередністю нагадує шкільні свята, от тільки люди замість фраз спілкуються в основному активними жестами і нерозбірливими вигуками. Посеред залу стоїть стіл, на якому знаходиться зо два десятки різних страв. Всі вони із капусти, їх приготували та принесли глухі, і сьогодні тут визначиться, хто ж серед них найкращі кухарі. Люди вгадують сорти капусти по її зображенням, проводять конкурси капустяної тематики. Наприкінці журі визначає авторів найсмачніших страв із капусти, і всі разом дегустують власноруч приготовані і принесені на свято делікатеси з цього овоча.

Ведучий свята Артем, культорганізатор УТОГ, говорить досить розбірливо, при цьому старанно артикулюючи губами, і доповнюючи мову жестами, так що його не потрібно перекладати ні мені, ні присутнім членам товариства.
- Сам я луганчанин, там закінчив ПТУ, працював у Луганську в будинку культури. А потім поступив до Чернігова у інститут на юриста. Відучившись три роки, знайшов тут свою половинку, і вона мене запросила працювати сюди. Культурні події, які у нас проходять, я придумую сам. Всі ці маленькі заходи, що ми робимо - моя робота.

Артем, масовик-витівник, не жалкує, що не став юристом

Довідка: Товариство глухих в Україні існує із 1933р., а Чернігівська обласна організація - з 1935р. Її головним завданням є захист прав та інтересів інвалідів зі слуху, їх соціальна реабілітація та інтеграція в суспільство, здійснення інших видів допомоги, забезпечення інвалідам зі слуху нормальних умов життєдіяльності. На сьогоднішній день на обліку обласної організації перебуває 1707 осіб з вадами слуху. На теперішній час в організації працює 28 чол., включаючи 7 перекладачів. Мережа обласної організації складається з шести територіальних організацій УТОГ (Чернігівська, Прилуцька, Ніжинська, Бахмацька, Новгород-Сіверська, Козелецька). Чернігівське УВП УТОГ є єдиним на території області підприємством для працевлаштування нечуючих, яке спеціалізується на виробництві та реалізації швейних виробів. Без урахування чуючих, на даний час там працює близько 75 інвалідів з вадами слуху. Для дозвілля дітей-інвалідів при Чернігівському обласному будинку культури УТОГ діють 14 клубів за інтересами та 3 гуртки художньої самодіяльності, їх відвідування безкоштовне.

Богдан Гуляй