GOROD.cn.ua

У Наталії і Олександра Шумських зі Слобідки десятеро хрещеників

У Наталії і Олександра Шумських зі Слобідки десятеро хрещеників
Їхня родина – звичайна українська сім’я. З городами, худобою-птицею. У селі важко прожити без домашнього господарства, от і Шумські не лінуються, то мають усе своє до столу.

Наталя після закінчення школи вивчилася у Сосницькому технікумі бухгалтерського обліку на бухгалтера. За направленням поїхала працювати у село Красне, що в Чернігівському районі.

Кохання – то велика сила, оспівана поетами. Так сталося, що Наталія не прижилася у чужому селі, а вийшла заміж за свого, слобідського – Сашка Шумського.

Після закінчення декретної відпустки треба було на роботу виходити, та Наталії підвернулася посада молодшої медичної сестри у місцевому фельдшерсько-акушерському пункті. Чоловік працював у колгоспі «Шлях Жовтня» водієм.

– Минуло майже 20 років, як я вдягла білий халат медика, – каже Наталія Василівна. – Звичайно, в мої обов’язки не входить ні профілактичні, ні лікувальні функції, однак робота мені до душі. Прагну, щоб у ФАПі були ідеальний порядок і чистота. А ще намагаюся хоча б добрим словом розрадити хворого, доки він чекає прийому медика.

Наталія Шумська – широкої душі людина, її мила і щира посмішка спонукає на все світле і добре. У неї багато друзів, тому вже тричі попросили бути хрещеною матір’ю.

– Кажуть, що відмовляти батькам дитини у цьому не можна, – говорить жінка, – бо то є гріх. Не знаю, гріх чи ні, але хрещеною матір’ю я почуваюся ніби захищеною. Так мені з дітками комфортно, що не передати словами. Це треба відчути, що ти потрібна не тільки своїй рідній дитині, а твоєї помочі, розради, теплого спілкування чекають і хрещеники.

Олександр Володимирович, чоловік Наталії Василівни, за своїм характером і вдачею добряк. Коли розпався колгосп і Сашко втратив роботу, не став шукати розради у чарці. Влаштувався помічником комбайнера у комунальному підприємстві, що при сільській раді. Нині, у міжсезоння, стоїть на обліку у центрі зайнятості. Займається домашніми справами, яких у селі вистачає з раннього ранку і до пізнього вечора. Доглядає за конем – найнадійнішим помічником.

Доки дружина на роботі, не вважає за щось незвичайне виконати і жіночі обов’язки по дому. Так і живуть Шумські – у злагоді, турботі одне про одного і, звичайно ж, у любові.

– Сашко мене обігнав у хрещениках, – посміхається Наталія Василівна, – має їх семеро. От скільки у нас родичів – є кому до нас у гості ходити, а нам – хоч розірвись, не хочеться нікого ображати. Куми у нас усі порядні, хазяйновиті, тож нам добре з ними.

Раїса Михайленко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: людські долі, Раїса Михайленко