Сергій Масленніков: Від водія сміттєвоза до директора підприємства

Депутат міської ради Сергій Масленніков — приклад того, як завдяки праці й наполегливості можна без зв’язків та грошей дорости від водія сміттєвоза до директора великого виробничого підприємства. У чому секрет успіху, він розповів у відвертій розмові «Віч-на-віч».

«Диплом не значить нічого»

— Який ваш секрет успіху? Як стають успішними бізнесменами?
— Особливого секрету нема, все робилося поступово. Я виріс на Шерстянці, там закінчив чотирнадцяту школу, потім ПТУ № 6 на Музикалці. Рік, як належить, відпрацював у цеху на ЧеЗаРі, а паралельно навчався на водія в ДОСААФ. А далі була робота в «Комунтрансі» водієм сміттєвоза. А потім з’явилася родина, народилася дитина — треба було їх годувати. Зарплати водія не вистачало. Тож після роботи у себе під двором почав рихтувати, варити, фарбувати авто, міняти якісь запчастини. Просто на вулиці, на землі. Так я працював від 17-ї (після роботи) і до ночі, у вихідні — цілий день. Але я почав заробляти в десять разів більше, ніж платили на підприємстві. Я зрозумів, що 8 годин на день на роботі я не роблю нічого, але нічого й не отримую. А наступні 8 годин працюю, як проклятий, але ж і заробляю. Висновки очевидні: треба звільнятися і починати свою справу. Сьогодні підприємство доросло до групи компаній «Магр», де працює близько 350 чернігівців. Це середнє за розмірами підприємство, що займається виробництвом широкого спектру обладнання.

— Ви — керівник великого підприємства, на якому працюють сотні кваліфікованих фахівців. Ніколи не заважала вам відсутність вищої освіти?
— Ніколи не переймався цим. Диплом не значить абсолютно нічого, якщо людина не тямить у роботі. За майже 15 років управління підприємством я жодного разу у свого працівника не дивився диплом. Якщо людина вміє, то вона вміє, і папірець, щоб довести це, не потрібен. Якщо ж мені самому потрібні якісь знання, то я або сідаю за книжки і розбираюся в питанні досконально, або ж наймаю людину, яка спеціалізується в цьому конкретному питанні й знається на справі більш професійно. Моє завдання — забезпечити цю людину можливістю працювати й викладатися на повну, створити відповідні умови, а працювати повинні професіонали.

«Найважливіше — місцевий виробник»

— Чому вирішили балотуватися в депутати міської ради?
— Переконаний, що в міській раді мають бути рівномірно представлені всі професії: і пенсіонери, і педагоги, і медики. Так само має бути представлений і бізнес. Найкраще, якщо це будуть люди, які займаються виробництвом. Для мене найважливіше — місцевий виробник. Для того я й пішов у міську владу, щоб спробувати лобіювати інтереси таких, як я.
— Чи задоволені результатами роботи за перший рік?
— Якщо чесно, результатами за рік я не зовсім задоволений. Все-таки потрібен був час для того, щоб зрозуміти обов’язки, знайти компромісні підходи до вирішення проблем, зрозуміти всі механізми, навчитися співпрацювати з колегами. Думаю, зараз усі крапки над «і» розставлені. Політичні сили міської ради стали на конкретні позиції й розуміють, чого очікувати від колег.

— А що плануєте зробити?
— Якісь тотальні, глобальні цілі в міській раді, чесно кажучи, не досягаються. Для мене важливо змінити психологію людей, і в тому числі влади. Щоб вони зрозуміли, що краще виробляти щось самим, ніж продавати чуже. А тому і підхід до виробників має бути лояльнішим. Ці питання більш пріоритетні. А взагалі, впевнений, депутат міської ради має займатися більше господарською діяльністю. Політиці місця в міській раді немає зовсім.

«Відповідальність має брати чоловік»

— Давайте поговоримо про вашу родину. Хто в домі хазяїн?
— А що значить головний? Посуд я не мию, якщо ви до цього. Але у нас є посудомийна машина. Будинок наш будувала дружина. І все, що стосується якихось господарських питань, однозначно вирішує вона, я намагаюся туди не втручатися. Вихованням дітей дружина також, як правило, займалася більше. А якщо доходить до якихось серйозний питань, я все-таки вважаю, що відповідальність має брати на себе чоловік. Словом, за більш ніж чверть століття шлюбу ми чітко розподілили, так би мовити, «зони впливу».

— То у вас домашніх обов’язків немає?
— Якщо є якась чоловіча робота — відремонтувати, забити, пересунути. Руки на місці, як забити цвях у стіну — я знаю. Але роблю зараз це вже вкрай рідко. Є син, він і займається.

— А батько ви суворий?
— У мене двоє дітей, обоє вже дорослі. Дочка давно живе окремо. А син тільки повернувся з армії. Служити він вирішив сам, і не тому, що збирається працювати в силових структурах. Це було його рішення, і я на нього не впливав. Але яким би дорослим він не був, все одно слухатиметься батьків, поки живе під нашим дахом. Я, як в армії, вважаю, що «командир» повинен бути один. Я суворий батько, але справедливий. Якщо ми до чогось домовилися з дітьми, вони обов’язково, що б не було, мають це виконати.

«Кожен повинен робити добре свою роботу»

— Як ви проводите вільний час? Чи є якісь захоплення чи хобі?
— На жаль, у мене просто немає часу, щоб приділяти його якимось хобі — робота, а тепер ще й громадські обов’язки просто не залишають вільної хвилинки. Тому радію, коли просто випадає можливість спокійно провести час вдома. Відпустку проводимо активно з дружиною. Любимо лижі, їздимо щороку, іноді вдається і два рази вибратися. Як для аматорів, катаємося пристойно.

— Яким би ви хотіли бачити Чернігів?
— Люблю своє рідне місто, впевнений, воно одне з найкращих! І я зроблю все, щоб тут жилося комфортніше всім. Адже вибірковості тут бути не може: ми всі їздимо одними дорогами, ліхтарі для всіх горять чи не горять, якщо в місті брудно — це неприємно всім. Щоб місто процвітало, кожен повинен робити добре свою роботу. Я вважаю, що моє завдання в тому, щоб створити такий клімат, щоб у місто потрапили якісь додаткові гроші. Скажімо, суботником місто чистим не зробиш. Це добре, я беру в них участь, це особистий приклад, але не вирішення проблеми. Вирішення — це коли відповідні служби так виконують свою роботу, щоб у суботник не було чого прибирати. Завдання депутатів — створити для цього умови.

Спілкувалася Ольга Чижова, тижневик «Чернігівські відомості», 14 грудня 2011 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.