Секрети якості помідорів із Вересочі
Понедельник, 14 Июня 2010 17:01 | Просмотров: 10892
Секрети якості помідорів із Вересочі
Чернігівець Олександр Матеїк після закінчення сільгоспакадемії в Києві схотів стати фермером. 10 років тому переселився з міста в село Вересом Куликівського району, бо тут були дешеві хати, поруч залізниця, автодорога Ніжин-Чернігів. Взяв в оренду три гектари землі й почав вирощувати овочі. Став спеціалізуватися на капусті та помідорах. Перший рік прогорів, бо ризикнув — помідори та капусту посіяв одразу в грунт. В умовах Чернігівщини томати зав'язалися пізно і загинули від фітофторозу. Капусту ж погризли миші.
У наступні роки таких помилок не припускався. Господарство росло.
У 2004 році зареєстрував фермерське господарство «Математик» —так вимовляли його прізвище в селі. На сьогодні вирощує помідори, капусту, редиску та кріп на семи гектарах.
— Із препаратами провідних виробників агрохімії, старанно додержуючись їхніх рекомендацій, я довирощувався до того, що врожайність помідорів упала з 500 до 100 кілограмів на сотку, — говорить голова фермерського господарство «Математик», що в селі Вересоч Куликівського району, 34-річний Олександр Матеїк. — Усі ці препарати в кінцевому підсумку пригнічують рослину. От я із сусідськими фермерами й узявся за органічні технології.
Технології вирощування органічних продуктів користуються величезною популярністю в Європі. Така їжа дорожча за вирощену за допомогою інтенсивних технологій, добрив та хімпрепаратів. Але не містить надлишків тих чи інших хімречовин, має кращий смак та більш вітамінна.
Фермерське господарство «Математик» спеціалізується на вирощуванні помідорів та капусти.
Олександр Матеїк поділився своєю технологією вирощування помідорів.
Дезінфікує температурою
— Насіння беру голландської селекції—фірми «Наско», — розповідає
Олександр Григорович. — Воно не протруєне. Для дезінфекції прогріваю його три години при температурі 60 градусів. Для цього насипаю насіння в сито, поруч кладу термометр. А знизу присвічую звичайною 40-ватною лампою накалювання у настільній лампі. За допомогою термометра підбираю відстань, щоб насіння не перегрівалося.
— Перше насіння помідорів висаджую в кінці березня, а більшість — у квітні. Сію в ящики. Чотири тисячі насінин на квадратний метр. Вони стоять у хаті 20 днів. Перші партії помідорів досвічую, бо в березні ще день короткий, світла мало, стоять тумани. Як тільки рослини проклюнуться, на три-чотири години на день включаю люмінісцентні лампи холодного світла — 200 ват на квадратний метр. Як підростуть, із 10 квітня пересаджую помідори в ґрунт під плівкове укриття. На полі он є невеличкі теплички без обігріву. Тут розпікірую рослини — саджу 100 штук на метр, рослина від рослини на 10 сантиметрів. Частіше не можна, бо буде загущена розсада—через нестачу світла та спеку вона витягується й страждає.
За весь час (місяць-півтора) поливаю розсаду два рази. Можна підгодовувати біопрепаратом «Байкал».
Або роблять витяжки з кропиви: 10 кілограмів молодої кропиви заливають 10 літрами води, додають півлітра «Байкалу», півкіло цукру, біопрепарат «Триходермін» — симбіотичний гриб, який жив колись у ґрунті, та лігнагумат натрію — концентрат гумусу.
Починаючи з 1 травня парнички відкриваю, щоб розсада загартовувалася. Спочатку тільки на день, а потім, як ночі теплі, — й на ніч. Вирощуємо розсаду до стадії цвітіння або бутонізації. Літо у нас коротке, тож краще висаджувати якомога зріліші рослини висотою до 40 сантиметрів й стеблом товщиною, як олівець.
Підготовка грунту
— Добрив не використовую, а покращую родючість земпі сидератами — рослина-ми-попередниками. Наприклад, гірчицею, вівсом і люпином.
Землю не орю, а задисковую важкими дисковими боронами. Всі залишки рослин, корисні комахи, мікроорганізми та бактерії залишаються у верхньому, найбільш родючому шарі ґрунту. При оранці все корисне загортається на 20-25 сантиметрів вниз, більшає бур'янів.
Висаджування
— Розсаду висаджую у ґрунт із середини травня до початку червня. Аби рослини не хворіли на фітофтороз, треба, щоб вони добре провітрювались. Для цього міжряддя для помідорів роблю широкими — 80-140 сантиметрів. Відстань між рослинами в ряду —
30-60 сантиметрів. Міжряддя намічаю своєю легковою машиною ВАЗ — поїжджу по полю, а дівчатам вже видно, де садити. З обох сторін від сліду колеса вони добре поливають водою зі шланга і в грязь тикають розсаду.
Не підгодовую нічим. Раніше використовував «Діаммофоску» — добриво пригнічувало рослини. Торік провів експеримент: поруч посадив з добривом і без. Там, де не використовував добрива, вродило краще. А з добривом помідори частіше хворіли.
Погляд
— Від фітофторозу не обробляю нічим. У Вересочі дощів удвічі менше, ніж у Чернігові. Може, як дощі зарядять на кілька тижнів, й доведеться обробити «Рідомшом», «Інфінітою» чи «Квадрісом». Краще показала себе «Інфініта». «Квадріс» може пригнічувати.
Жука-сучки у нас немає. Там, де заводиться сучка, заводяться й кроти. Це ж хижі тварини. Вони й переловлюють усіх зайвих комах та хробаків. Там, де люди винищують кротів, буде й медведка, хоч що ви їй робіть. Тільки стійкіша до препаратів. А кріт, хай, може, й пройде десь по грядці, щось зачепить, але рослини він не їсть. Його цікавлять оті всі шкідники, що під'їдають корені.
Помідори просапують два-чотири рази за сезон. Тим самим корені отримують більше повітря, рослина краще родить. Використовувати препарати-гербіциди небажано. Колись замість просапування використовував «Зенкор» — залишалися бур'яни, а корені недоотримували кисню, врожайність була низькою. Тож, як пройде дощ, станемо й сапуємо, є бур'ян чи його немає.
Колоради майже не сідають
— Ці роки колорад майже не сідає на помідори, бо під них не даю добрива. Жук-то є, але майже не шкодить. Бачив навіть, як його личинки пожирали кладку яєць самого колорада.
Раніше від колорадських жуків використовував «Моспілан». Ця отрута у тій концентрації, що вказана в інструкції, не винищує інших комах, окрім колорадів. Залишаються сонечка, золотоочки.
Щоправда, баклажани, якщо їх не труїти, колоради з'їдають. І деякі сорти помідорів теж можуть згризти дощенту.
Урожай
— Перші помідори починаємо збирати в серпні, а основний збір припадає на вересень. Урожайність може бути від 100 кілограмів з сотки до 1000, залежно від кількості органіки в землі.
Матеїк очікує отримати 300 кілограмів з сотки. Із «хімією» результати такі ж. Але через використання гербіцидів (отрути від бур'янів) вони дешевші. При вирощуванні «органічних» продуктів бур'ян знищують вручну, тому вони дорожчі.
Олександр Матеїк
Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №23 (1257)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.