- 25 лютого зранку я пішов у військомат і через дві години на автобусі я вже поїхав в інші місця і замість музиканта став військовим. Так розпочалося моє військове життя, – зазначає диригент, заслужений артист України Андрій Шевчуковський.
Андрій каже, що напередодні у нього було відчуття повномасштабної війни. Вранці 24-го лютого вивіз сім’ю та рідних у безпечне місце і наступного дня пішов добровольцем захищати Чернігів.
– Я був взагалі непридатний. Я пішов не в армію, а записатися в тероборону, але брали всіх. Спасибі, що прийшли. Перші тижні війни, особливо перші два тижні, це таке. Зовсім нічого не зрозуміло, що ми, як. Ще не навчені.
Я потрапив у 58-му бригаду, Конотопська бригада, і вже з квітня місяця я конкретно попав в артилерійську розвідку. Працював на «Мавіках» і «Матріксах». Це арт-розвідка, БпЛашки, так названі. Це не прямо «нуль». Півтора-два від «нуля», іноді більше, іноді менше.
Перший раз, коли по нам прилетіло я добре запам’ятав, бо у одного хлопця був день народження. Це було 30 травня 22-го року, коли по нас конкретно відпрацювали. Слава Богу, всі залишились живі, трішки оглушені, але все нормально закінчилося для нас.
У мене 22-й рік, до грудня 22-го року, більше 6 місяців, це Бахмут, біля Бахмута і останні півтора місяці моя робота прямо в Бахмуті. Я дуже люблю це місто і хочу, коли закінчиться війна подивитися яке воно буде. Зараз його майже нема, – розповідає Андрій Шевчуковський.
І на війні Андрія не полишали думки про оркестр.
– Особливо це почалося більше вже у листопаді-грудні 2022 року, коли я знав, що оркестр почав працювати, – каже Андрій Шевчуковський.
Пригадує, як іноді вночі, після важкого дня, переглядав концертні записи оркестру.
- Так як я був в арт-розвідці, у мене постійно був інтернет і зв’язок. Навіть, бувало на бойових виїздах мені хтось пише з оркестру, «що робити в такій ситуації?», – згадує Андрій Шевчуковський.
Через два роки і три місяці Андрій Шевчуковський знову став за диригентський пульт. 30 серпня колишній арт-розвідник зіграв за час війни першу концертну програму з творів свого улюбленого композитора Йозефа Гайдна.
– Зараз та ситуація, коли оркестр не може бути 50-60 людей. І ти працюєш з оркестром, в якому 25-ть людей, тридцять, але вони працюють з дуже великою відповідальністю, дуже стараються. Те, що я зараз можу сказати, це похвала оркестру, – зауважив Андрій Шевчуковський.
Артист філармонійного центру Андрій Шевчуковський захищав Чернігівщину, воював на Харківському напрямку, на Донбасі. Відзначений медаллю «Хрест Доблесті». Після демобілізації повернувся до творчого життя.
– Дуже велика втома за час війни. Дуже багато просто не досипали. І навіть, до цих пір я не відпочив по-нормальному. Але я так хотів на роботу, що навіть ніч не міг нормально спати. До мирного життя ніби повернувся, а з іншої сторони, я постійно на зв’язку зі своїми хлопцями. Інколи я думаю, що можливо навіть, потрібно буде повернутися. На даний час війна не закінчується. І як воно буде, ніхто не знає, – підкреслює Андрій Шевчуковський.
Джерело: телеканал "Новий Чернігів"
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: диригент, доброволець, філармонія